Справа № 158/2922/20
Провадження № 3/0158/1002/20
27 листопада 2020 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Поліщук С.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №528008 від 06.11.2020р., 26 жовтня 2020 року близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Прилуцьке, Ківерцівського району Волинської області, біля ТЦ «Глобус», в ході словесного конфлікту з своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 пошкодив належний їй мобільний телефон марки «Redmi A-2» ІМЕІ НОМЕР_1 , чим вчинив домашнє насильство і його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, суду пояснив, що він не вчиняв домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку , що провадження по справі слід закрити, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 252 КУПАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї"- насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Згідно матеріалів справи , конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце не за адресою місця проживання ОСОБА_2 та виник на побутовому рівні
Жодним доказом, не підтверджено наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в ході словесного конфлікту з своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 пошкодив належний їй мобільний телефон марки «Redmi A-2» ІМЕІ НОМЕР_1 , тобто факт домашнього насильства не мав місця.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.І ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук