26 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 911/1010/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєнтуріс" (далі - ТОВ "Вєнтуріс", позивач) - Маринченко В.О. (самопредставництво), Момот О.В. (адвокат),
відповідача - Акціонерного товариства "Київобленерго" (нова назва - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", далі - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", відповідач, скаржник) - Маркушев Я.С. (адвокат), Півень Д.О. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 (суддя Бацуца В.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 (головуючий - суддя Алданова С.О., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
у справі № 911/1010/19
за позовом ТОВ "Вєнтуріс"
до ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про скасування рішення.
1. Історія справи
1.1. У квітні 2019 року ТОВ "Вєнтуріс" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування рішення засідання комісії Бориспільського РП АТ "Київобленерго", оформленого протоколом від 10.04.2019 № 063, з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та про нарахування ТОВ "Вєнтуріс" вартості недоврахованої електричної енергії.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що рішення комісії Бориспільського РП АТ "Київобленерго" по розгляду акта від 05.03.2019 № К035018 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом від 10.04.2019 № 063 прийняте з порушенням положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних підстав.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020: позов задоволено повністю; скасовано рішення комісії Бориспільського РП ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом від 10.04.2019 № 063 засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, та про нарахування ТОВ "Вєнтуріс" вартості недоврахованої електричної енергії; стягнуто з ПрАТ "Київобленерго" на користь ТОВ "Вєнтуріс" 1 921 судового збору.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю доказів складання акта про передання на зберігання позивачу засобів вимірювання та встановлених пломб при укладені договору № 220072265 про постачання електроенергії від 09.07.2016, з посиланням на приписи Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постаново Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі, з урахуванням доповнень до неї, до Верховного Суду ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 911/1010/19 повністю, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі, враховуючи доповнення до касаційної скарги, скаржник із посиланням на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому такі рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
4.2. На думку скаржника, господарські суди невірно застосовали пункти 2.3.4, 8.2.4, 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому скаржник здійснює посилання на постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2014 у справі № 910/960/14, від 14.12.2016 у справі № 911/1117/16, від 16.02.2015 у справі № 908/2522/14, від 01.11.2012 у справі № 7/5005/4580/2012, від 19.02.2015 у справі № 902/598/14, на постанову Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 916/2766/17 та на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання".
4.3. Також ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" відзначає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми пунктів 3.31, 3.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ), а саме щодо необхідності доведення відповідачем факту підписання акта збереження пломб саме представником позивача. При цьому скаржник вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.4. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано пункт 8.2.5 ПРРЕЕ, щодо того, що особа зазначена в акті про порушення не є уповноваженим представником позивача.
5. Позиція позивача у справі, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. На адресу Касаційного господарського суду 10.11.2020 від ТОВ "Вєнтуріс" надійшов відзив на касаційну скаргу (направлений засобами поштового зв'язку 06.11.2020), в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій.
5.2. ТОВ "Вєнтуріс" зазначає, що після винесення рішень у справі позивачем зібрані документи, які беззаперечно вказують на недостовірність (фальсифікованість) договору від 09/07/2016 №220072265, а саме:
- лист Державної прикордонної служби України від 16.09.2020 №184/М-12296 про відсутність 09.07.2016 ОСОБА_1 на території України;
- витяг з ЄДРПОУ про те, що відповідач станом на 09.07.2016 мав назву Публічне АТ, а не Приватне АТ, також не існувало печатки, відтиск якої міститься на примірнику договору від 09.07.2016 (Приватним АТ відповідач став лише після збору засновників 30/05/2017);
- довіреність №292 на ім'я Кравченка В.В., що вказана в примірнику на численні запити відповідачем не надана, отже є підстави вважати, що така довіреність не існувала, та підписант не мав жодних повноважень на укладання такого договору;
- у вільному доступі було знайдено постанову НКРЕ від 25.07.2017 №940 (пункт 53.3) спец рахунок 26031317734279 (який зазначено в примірнику) внесено до відповідного Переліку чим дозволено його використання. На запит про дату відкриття рахунку 26031317734279 відповідач не відповів. На переконання позивача цей рахунок було відкрито у зв'язку із зміною назви влітку 2017 року. Отже на 09.07.2016 цей номер банківського рахунку не був відомий нікому, оскільки його не існувало, як й іншого номеру рахунку вказаного в примірнику.
Також позивач зазначає, що у суботу 09.07.2016 ніяких правочинів (дій) між сторонами не вчинялось та ніяких договорів не підписувалось. Наданий відповідачем примірник договору від 09.07.2016 №220072265, на переконання позивача, має ознаки підробки (фальсифікації). Позивач вважає, що його створено шляхом заміни першої сторінки разом з додаванням дати « 09.07.2016» нижче підписів із наявних у відповідача проектів договорів, які надавались позивачем у 2018 році та мали печатку з підписом позивача.
5.3. Крім того, позивач зазначає, що однолінійна схема приєднання відсутня. Акт розмежування балансової належності та точка приєднання також відсутні. Акт пломбування приладів обліку між позивачем та відповідачем відсутній. ТП-3238 не приєднано до мереж відповідача. З 01.01.2019 анульована ліцензія відповідача на постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Отже розрахунок «втрат» на травень 2019, на думку позивача, ефемерний.
5.4. На адресу Верховного Суду від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" також надійшла заява про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача від 29.10.2020 (зареєстрована 03.11.2020), в якій відповідач вказує про те, що витрати на професійну правничу допомогу будуть розраховуватися за договором про надання правової допомоги та орієнтовно складатимуть близько 40 000 грн, із зазначенням, що докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть надані відповідно до статті 129, 221 ГПК України.
В додатках до вказаної заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" відсутні докази направлення її на адресу позивача (ТОВ "Вєнтуріс").
5.5. Також на адресу Верховного Суду від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 25.11.2020 надійшли заперечення проти долучення до матеріалів справи доказів, доданих до відзиву на касаційну скаргу в порядку статті 42 ГПК України, в яких, посилаючись на приписи частини четвертої статті 13, частини другої статті 80 та статей 300, 301 ГПК України, відповідач просить не приймати до розгляду нові докази, подані позивачем разом із відзивом на касаційну скаргу.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Вєнтуріс" (споживач) та АТ "Київобленерго" (постачальник) 09.07.2016 укладено договір № 220072265 про постачання електричної енергії (далі - договір), згідно з умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 380 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно з Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та зазначається в Додатку № 1 "Загальна однолінійна схема електропостачання", що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правилами охорони електричних мереж.
Відповідно до пункту 2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядку розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 6 "Порядку зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та споживача про покази приладів обліку".
Пунктом 2.3.4 договору передбачено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з умовами Додатку № 5 "Порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Пунктом 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 4 "Порядку розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 5 "Порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Згідно з пунктом 2.3.5 договору споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.
У пункті 4.2.3 договору сторонами узгоджено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою.
Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано Додаток № 1 до договору Загальна однолінійна схема електропостачання, Додаток № 2 до договору - Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу, Додаток № 3 до договору Режими постачання електричної енергії, Додаток № 4 до договору, Порядок розрахунків за активну електроенергію, та інше.
6.2. 05.03.2019 працівниками Бориспільського РП АТ "Київобленерго" у присутності інженера товариства ОСОБА_2 проведено перевірку користування споживачем електричною енергією, за результати якої встановлено порушення споживачем підпункту 8 пункту 5.5.5., пункту 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, виявлено відсутність пломб на дверцятах шафи обліку та трансформаторах струму.
Вказане порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії зафіксовано в акті про порушення від 05.03.2019 № К 035018.
6.3. 10.04.2019 відбулось засідання комісії АТ "Київобленерго" з розгляду акта від 05.03.2019 № К 035018 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії споживачем - ТОВ "Вєнтуріс". Акт розглядався за участі представника споживача - директора товариства ОСОБА_1.
За результатами розгляду вказаного акта комісією складено протокол № 063, на підставі якого за виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії споживачем, кваліфіковане як вчинене з вини споживача, вирішено, згідно з підпунктом 5.5.5 ПРРЕЕ, пунктом 2.12. Методики, здійснити нарахування не облікованої електричної енергії за період 183 дні з 04.09.2018 по 05.03.2019.
6.4. 21.05.2019 АТ "Київобленерго" на підставі рішення комісії АТ "Київобленерго" по розгляду акта від 05.03.2019 № К 035018 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом від 10.04.2019 № 063, проведено розрахунок не облікованої електричної енергії на загальну суму 1 268 251,08 грн та складено відповідні повідомлення про оплату за травень 2019 від 21.05.2019 на суму 424 451, 93 грн та повідомлення про оплату за травень 2019 від 21.05.2019 на суму 843 799, 15 грн.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.11.2020 №29.3-02/3093 у зв'язку з перебуванням суддів Булгакової І.В. та Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №911/1010/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування рішення комісії Бориспільського РП АТ "Київобленерго", оформленого протоколом від 10.04.2019 № 063, з розгляду акта про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії від 05.03.2019 № К 035018 та про нарахування ТОВ "Вєнтуріс" вартості недоврахованої електричної енергії на суму 1 268 251,08 грн.
8.2. Верховний Суд зазначає, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17.
8.3. Суди, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що між сторонами існують договірні відносини, які виникли на підставі договору від 09.07.2016 № 220072265 про постачання електричної енергії. Верховний Суд відзначає, що станом на 09.07.2016 чинними були Правила користування електричною енергією, затверджені Національною комісією з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (ПКЕЕ), які мали бути враховані сторонами під час врегулювання правовідносин.
Відповідно до пункту 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
При цьому пунктом 3.32 ПКЕЕ передбачено, що при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.
Пунктом 2.1 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент складання акта та прийняття рішення) визначено, що основний споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до акта про пломбування збереження і цілісність встановлених на території (у приміщенні) Основного споживача розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр).
Відповідно до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ (чинного на момент складення акта про порушення) споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
8.4. Здійснюючи оцінку спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували опломбування відповідачем згідно з положеннями пунктів 3.31, 3.32 ПКЕЕ розрахункових засобів обліку електричної енергії та електроустановок і інших пристроїв позивача, передачу позивачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб, та складання відповідного акта про пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб при укладенні між сторонами договору від 09.07.2016 № 220072265 про постачання електричної енергії. При цьому суди зазначили, що докази, подані відповідачем на підтвердження факту пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії та електроустановок і інших пристроїв позивача, передачу позивачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб, а саме: акт № 0000215-СОЕ збереження пломб від 29.09.2014, акт вимога № 203 від 20.05.2014 щодо дотримання договірних умов, стану схем розрахункових обліків у відповідності вимогам ПУЕ, ПКЕЕ, акт № СОЕ-0244 відомчої перевірки приладів обліку електроенергії, не є належними та достатніми доказами, що підтверджують опломбування відповідачем згідно з положеннями пунктів 3.31, 3.32 ПКЕЕ розрахункових засобів обліку електричної енергії та електроустановок і інших пристроїв позивача, та складання відповідного акта про пломбування, оскільки такі документи були складені і підписані між іншим товариством, а саме попереднім споживачем - ТОВ "Екокепітал" до укладення договору № 220072265 між позивачем та відповідачем про постачання електричної енергії від 09.07.2016, а тому вказані докази стосуються зовсім іншої юридичної особи.
8.5. За таких встановлених судами попередніх інстанцій обставин, суд касаційної інстанції не вбачає порушень норм права зазначених у касаційній скарзі. При цьому, як вірно зазначено, судом апеляційної інстанції, бездіяльність відповідача у частині складання акта пломбування та передачі на відповідальне зберігання пломб з новим споживачем не може бути підставою для покладення на таку юридичну особу обов'язку по її зберіганню.
8.6. Доводи касаційної скарги не спростовують правильного застосування норм права судами попередніх інстанцій.
8.7. Наведене у касаційній скарзі ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" посилання на постанову Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 916/2766/17, судом касаційної інстанції не береться до уваги, оскільки зазначена постанова прийнята Верховним Судом за інших фактичних обставин, установлених судами, залежно від яких суд і застосував норми матеріального і процесуального права.
При цьому Верховний Суд зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи № 305/1180/15-ц, № 922/2383/16, № 757/31606/15-ц).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Отже, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що подібність правовідносин визначається за їхніми елементами, зокрема суб'єктами, об'єктами та змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин) у конкретній справі.
8.8. Колегія суддів також вважає помилковим посилання скаржника на обґрунтування своїх доводів на викладену в постановах Вищого господарського суду України від 21.07.2014 у справі № 910/960/14, від 14.12.2016 у справі № 911/1117/16, від 16.02.2015 у справі № 908/2522/14, від 01.11.2012 у справі № 7/5005/4580/2012, від 19.02.2015 у справі № 902/598/14 правову позицію, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 916/806/19, від 10.06.2020 у справі № 914/2259/17, від 18.06.2020 у справі № 910/7707/19).
З наведених вище міркувань відхиляються і посилання скаржника на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання".
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у цій частині касаційної скарги ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
8.9. Що ж до твердження скаржника про те, що судом апеляційної інстанції неправомірно зазначено громадянина ОСОБА_2 як неуповноваженої особи, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Перебування на об'єкті позивача особи, яка має доступ до закритих приміщень позивача і допустила представників відповідача на об'єкт для проведення перевірки, враховуючи стандарт доказування, передбачений статтею 79 ГПК України, не може вважатися неуповноваженою особою.
Висновок суду апеляційної інстанції в частині проведення перевірки у присутності неуповноваженого представника споживача, з огляду на статті 79, 86 ГПК України є таким, що зроблений без дотримання вище вказаних норм ГПК України. При цьому Верховний Суд враховує, що зазначений помилковий висновок суду апеляційної інстанції не вплинув на правильність застосування до спірних відносин норм матеріального права зазначених у пунктах 8.3 - 8.5 розділу 8 цієї постанови.
8.10. Інші доводи ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", які наведені в касаційній скарзі та доповненнях до неї, зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції у відповідності до статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним. Тому пов'язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.
8.11. Щодо доводів ТОВ "Вєнтуріс", викладених у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції повторно наголошує на тому, що Верховний Суд, з огляду на положення статті 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази чи робити їх переоцінку, тому доводи позивача, що ґрунтуються на зібраних ним нових доказах та надані ним докази не беруться судом касаційної інстанції до уваги. За таких міркувань доводи, викладені у запереченнях проти долучення до матеріалів справи доказів, доданих до відзиву на касаційну скаргу приймаються судом до уваги.
8.12. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.13. Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, у відзиві не спростовують вказаного висновку.
8.14. За таких обставин доводи ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", викладені у касаційній скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 8 цієї постанови.
8.15. Доводи ТОВ "Вєнтуріс", викладені у відзиві, також відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів викладених у пункті 8.11 цієї постанови.
8.16. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Правовий висновок щодо застосування норм права, зокрема пунктів 3.31 та 3.32 ПКЕЕ у спірних правовідносинах, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Верховним Судом викладено у пунктах 8.3 - 8.5 розділу 8 цієї постанови.
9.2. Звертаючись з касаційною скаргою, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
9.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у частині, що стосується підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як таких, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Водночас, як вже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу також дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі в цій частині.
10. Судові витрати
10.1. Понесені ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 296, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Закрити касаційне провадження зі справи № 911/1010/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у частині, що стосується підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у частині, що стосується підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 911/1010/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос