29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" листопада 2020 р. Справа № 924/1262/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Хмельницького, м. Хмельницький
до 1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький;
2. Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Луч", м. Хмельницький
про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 14.12.18р. № 56 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч", що визначено у пункті 1 додатку 1 до рішення сесії міської ради від 14.12.18 р. № 56;
про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 26.06.19р. № 54 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:06:003:0093 приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч";
про визнання недійсним договір оренди землі № 279/01 від 05.08.19р., укладений між Хмельницькою міською радою та приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч";
про скасування запису №32735595 про право власності земельної ділянки за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради;
про скасування запису №32735780 про право оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч",
25.11.2020р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Квартирно - експлуатаційного відділу міста Хмельницького до 1. Хмельницької міської ради, 2. Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Луч" про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 14.12.18р. № 56 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч", що визначено у пункті 1 додатку 1 до рішення сесії міської ради від 14.12.18р. № 56; про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 26.06.19р. №54 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:06:003:0093 приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про визнання недійсним договір оренди землі №279/01 від 05.08.19р., укладений між Хмельницькою міською радою та приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про скасування запису №32735595 про право власності земельної ділянки за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради; про скасування запису №32735780 про право оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. Закону України "Про судовий збір").
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме за п'ять позовних вимог немайнового характеру в сумі 10510,00 грн. (2102,00 грн. * 5).
Натомість, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницького в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до першого судового засідання.
В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач повідомляє суд, що станом на дату подання позовної заяви, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області зупинено видатки за дорученням Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького, що поза волею КЕВ м. Хмельницького унеможливлює сплату судового збору за подання позовної заяви.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. При вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони потрібно керуватися прямо визначеним законом вичерпним переліком осіб, яким може бути відстрочено сплату судового збору та підстави вчинення таких дій.
Оскільки, посилання позивача на неможливість сплатити судовий збір не є підставою відстрочення сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Разом з цим враховується, що позивачем не додано доказів в підтвердження припинення видатків, а саме запитів з органів Державного казначейства.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 23.11.2020р. у справі № 922/484/20.
Одночасно суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб". Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Попри те, що остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції належить Суду, він не повинен підміняти оцінку, зроблену національними органами, будь-якою іншою оцінкою того, що має бути найкращою стратегією у цій сфері. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (див. рішення Суду у справі Наталія Михайленко проти України, no. 49069/11, від 30.05.2013).
Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб. (див. рішення Суду у справі Плахтєєв та Плахтєєва проти України, no. 20347/03, від 12.03.2009).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції... не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в заявленому в позовній заяві клопотанні позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.
З наведеного, суд вважає за належне залишити позовну заяву Квартирно - експлуатаційного відділу міста Хмельницького до 1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; 2. Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Луч", м. Хмельницький про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 14.12.18р. № 56 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч", що визначено у пункті 1 додатку 1 до рішення сесії міської ради від 14.12.18 р. №56; про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 26.06.19р. № 54 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:06:003:0093 приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про визнання недійсним договір оренди землі №279/01 від 05.08.19р., укладений між Хмельницькою міською радою та приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про скасування запису № 32735595 про право власності земельної ділянки за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради; про скасування запису №32735780 про право оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч", без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів для усунення зазначених недоліків, зокрема, для оплати позовної заяви судовим збором у розмірі 10510,00 грн.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд
позовну заяву Квартирно - експлуатаційного відділу міста Хмельницького до 1. Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; 2. Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Луч", м. Хмельницький про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 14.12.18р. №56 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі в оренду приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч", що визначено у пункті 1 додатку 1 до рішення сесії міської ради від 14.12.18 р. №56; про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради від 26.06.19р. №54 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:06:003:0093 приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про визнання недійсним договір оренди землі №279/01 від 05.08.19р., укладений між Хмельницькою міською радою та приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч"; про скасування запису №32735595 про право власності земельної ділянки за територіальною громадою м. Хмельницького в особі хмельницької міської ради; про скасування запису №32735780 про право оренди земельної ділянки за приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Луч", залишити без руху, надавши позивачу строк у 5 днів для усунення зазначених недоліків з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Заверуха
Від.: 2 примірн. 1 - до справи; 2 - позивачу (29006, м. Хмельницький , вул. Героїв АТО, 3/1). Рекомендованим з повідомленням.