ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
24 листопада 2020 року Справа № 923/612/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Київ),
до відповідача: ОСОБА_1 (м. Каховка Херсонської області),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Агро Трейд" (м. Київ),
про стягнення 894 942 грн. 08 коп.
за участю представників:
позивача - Логвіновська А.А., адвокат,
відповідача - не прибув,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не прибув,
Позивач 23.06.20 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором № HEH2LON06882 від 07.09.2016 у розмірі 894942.08 грн. (289634,25 грн. - заборгованість за кредитом; 15223,52 грн. - заборгованість за відсотками, 590084,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), відповідно до умов кредитного договору № НЕН2ІХЖ06882 від 07.09.2016, договору поруки № НЕН2ЬОN06882/ВР1 від 07.09.2016 та вимог ст. 553, 554, 1048, 1049, 1054 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.20, справу розподілено судді Нікітенко С.В.
Ухвалою від 24.06.20 (суддя Нікітенко С.В.) зобов'язано Центр надання адміністративних послуг Каховської міської ради надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .
Листом Виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області від 31.07.20 (отримано судом 04.08.20) повідомлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області від 13.08.20 № 154 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 923/612/20 у зв'язку з перебуванням судді Никітенко С.В. у відпустці. Повторним автоматизованим розподілом (витяг з протоколу від 13.08.20) справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою від 17.08.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 15.00 01.09.20 р.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольними ухвалами з 01.09.20 до 14.30 13.10.20, з 13.10.20 до 14.30 27.10.20.
Ухвалами у справі, які занесені до протоколу підготовчого судового засідання 13.10.20 та 27.10.20, продовжено строк підготовчого провадження до 15.11.20.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 27.10.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 24.11.20 об 11.30.
У судовому засіданні 24.11.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:
07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР АГРО ТРЕЙД» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уклали кредитний договір № НЕН2ІХЖ06882;
кредитний договір містить наступні істотні умови: сума наданого кредиту: 504598.44 грн.; відсоткова ставка за користування кредитом: 32.00% річних; повернення кредиту: відповідно до графіку;
Позивач, відповідно до умов за Кредитного договору надав Позичальнику кредит, що підтверджується відповідною випискою по кредитному рахунку.
кредит було надано за умови повернення у терміни та строки передбачені Кредитним договором;
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали Договір поруки № НЕН2ЬОN06882/ВР1, предметом якого є надання поруки Відповідачем за виконання зобов'язань Позичальника, які випливають з Кредитного договору;
за розрахунком Позивача, станом на 25.05.2020 заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 894942.08 грн. та складається з: 289634.25 грн. - заборгованість за кредитом; 15223.52 грн. - заборгованість за відсотками; 590084.31 грн. - заборгованість з пені.
Представник Позивача під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені Позивачем у заявах по суті справи.
Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (направлена судом на адресу відповідача ухвали-повідомлення повернуті підприємством поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою), та додаткового повідомлення Відповідача про дату, час, місце розгляду справи шляхом розміщення на офіційному сайті судової влади відповідного повідомлення, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): 23.06.20 - позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
Заслухавши вступне та заключне слово представника Позивача, з'ясувавши обставини на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд
07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР АГРО ТРЕЙД» (надалі за текстом рішення - Позичальник) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі за текстом рішення - Позивач) уклали Кредитний договір № НЕН2ІХЖ06882 (надалі за текстом рішення - Кредитний договір).
Кредитний договір містить наступні істотні умови: сума наданого кредиту: 504598.44 грн.; відсоткова ставка за користування кредитом: 32.00% річних; повернення кредиту: відповідно до графіку.
Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику кредит, що підтверджується відповідною випискою по кредитному рахунку.
Кредит було надано за умови повернення у терміни та строки передбачені Кредитним договором.
Окрім, цього АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - Відповідач, Поручитель) уклали Договір поруки № НЕН2ЬОN06882/ВР1 (надалі за текстом рішення - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем за виконання зобов'язань Позичальника, які випливають з Кредитного договору.
Розділом "Права та обов'язки сторін" Кредитного договору на Позичальника було покладено обов'язок сплатити проценти за користування кредитом та здійснювати погашення кредиту відповідно до умов договору.
В порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства Позичальник не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки у передбачені умовами договору термін та строки.
Розділом "Відповідальність сторін" Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пені, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день про строчки платежу.
За розрахунком Позивача, станом на 25.05.2020 заборгованість Позичальника за Договором становить 894942.08 грн. та складається з: 289634.25 грн. - заборгованість за кредитом; 15223.52 грн. - заборгованість за відсотками; 590084.31 грн. - заборгованість з пені.
Аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом частин 1 та 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається, перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позиву (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або і утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його і обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК Укравши якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 559 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК Увсраїни у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) е грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.10.2018 року (справа №910/1733/18, провадження 12-170гс18 (пункти 5.12. та 5.13. вказаної постанови) з дати набраній чинності ГПК України в редакції Закону Уіфаїни «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Положення пункту 1 частини першої статі 20 ГПК України не пов'язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об'єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов'язанням.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Позивачем заявлена вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов'язання Позичальника (суб'єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені Відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначені вище обставини, судові витрати понесені Позивачем у вигляді сплати 13424грн.23коп. судового збору, покладаються на Відповідача повністю.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (адреса місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1-Д; адреса для листування: 49027, місто Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14360570) заборгованість за Договором № HEH2LON06882 від 07.09.2016 у розмірі 894942.08 грн. (289634,25 грн. - заборгованість за кредитом; 15223,52 грн. - заборгованість за відсотками, 590084,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), 13424грн.23коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 30 листопада 2020 р.
Суддя Ю.В. Гридасов