Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" листопада 2020 р. Справа № 922/3768/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до
про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )
24.11.2020 до господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів на умовах, визначених укладеними договорами.
Дослідивши матеріали заяви (вх.№3768/20 від 3768/20 від 24.11.2020) ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства регулюються питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Згідно з ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що в порушення вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
По-перше, заявником не надано належних відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
При цьому, заявником разом із заявою надано клопотання про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
Клопотання обґрунтовано тим, що ані Національним банком України, ані фіскальними службами зазначена інформація на запит громадянина не надається.
Порядок відкриття банківських рахунків, у тому числі депозитних, регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів затвердженою Постановою Правління Національного банку України від12 листопада 2003 року №492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року №56).
Відповідно до зазначеної Інструкції, клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов'язана з підприємницькою, і власних потреб.
Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
Договір банківського рахунку, договір банківського вкладу та договір рахунку умовного зберігання (ескроу) укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній).
Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет.
Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів.
Пункт 1 частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти, на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження.
Суд відмовляє заявнику у задоволенні відповідного клопотання оскільки вимога закону про надання відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках ставиться виключно до заявника. Проте, в матеріалах заяви відсутні докази звернення заявником із запитами до банків та інших фінансово-кредитних установ в Україні та за кордоном, в яких заявником відкриті відповідні рахунки.
По-друге, заявником не надано копію трудової книжки у відповідності до вимоги п.9 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства. Одне лише посилання заявника на те, що в період пандемії стало зовсім важко заробляти гроші та незазначення заявником в деклараціях за 2017-2019 року місця роботи та відомостей про доходи не звільняє останнього від виконання п.9 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
По-третє, пунктом 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
При цьому, частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, заявником до заяви надано декларації про майновий стан за 2017-2019 роки, з яких вбачається що членами сім'ї заявника є, зокрема, діти. Проте, жодних відомостей про сімейний стан заявника з матеріалів заяви не вбачається.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати заявника надати відповідну інформацію (довідку про розірвання шлюбу, довідку про сімейний стан тощо) на підтвердження перебування чи не перебування заявником у шлюбі впродовж останніх трьох років.
По-четверте, пунктом 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Разом із заявою про неплатоспроможність заявником заявлено клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, у якому заявник просить його звільнити від авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Клопотання мотивоване тим, що у боржника на сьогодні відсутня реальна можливість сплати такого авансового внеску одноразово, у зв'язку з чим останній просить суд звільнити його від сплати винагороди керуючому реструктуризацією та включити цю суму до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців, або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим із можливістю її першочергової оплати саме з фонду, або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при найпершому покращенні фінансового стану. Вважає, що як судовий збір, так і винагорода арбітражного керуючого, сплачується на один і той же розрахунковий рахунок суду, отже винагорода є ідентичною сплаті судового збору, як аналогія права відповідно до статті 8 ЦК України. Зазначив, що Кодекс України з процедур банкрутства є для всіх рівним, але беззаперечна вимога суду про попередню сплату одноразово 32 955,00 грн. ще глибше принижує боржника та обмежує право на звернення до суду, стимулює брати ще один кредит на зазначену суму і дає всі підстави вважати, що вказаний Кодекс передбачений лише для багатих боржників, що нівелює саме поняття про борг та правосуддя як таке.
Одночасно заявником заявлено клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому, у якому боржник просить постановити ухвалу суду, якою створити фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Клопотання мотивоване тим, що заборгованість є трьох видів - поточна, прострочена і безнадійна і, оскільки на тепер при подачі заяви про неплатоспроможність судом вимагається беззастережна сплата коштів винагороди арбітражному керуючому в сумі 32 955,00 грн. (з 01 липня 2020 року), а у заявника є кредиторами 15 фінансових установ, то таким чином кожен кредитор може долучитися до фонду і сплатити в розмірі 2 197,00 грн. для сплати винагороди арбітражному керуючому і розпочати провадження, яке всіх може задовольнити, а не стати безнадійною заборгованістю.
Частиною другою ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Суд відмовляє у задоволенні відповідних заявлених клопотань заявника, оскільки вимога закону про авансування грошової винагороди одночасно з поданням заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є безумовною. Закон не передбачає можливості в цілому і права суду у конкретній справі звільняти боржника від авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Таке звільнення є фактично порушенням права арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди за виконання свої повноважень. Авансування грошової винагороди сплачується на депозитний рахунок суду. Право створення фонду для авансування грошової винагороди арбітражному керуючому надано кредиторам, а не суду, та оскільки таке право виникає у кредиторів після відкриття провадження у справі, а не у момент вирішення питання про прийняття судом заяви боржника.
Окрім цього, частинами 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Заявником до заяви надано запити щодо наявності у нього заборгованості без зазначення дати та проставлення підпису заявника.
Суд звертає увагу заявника на те, що оригінал - документ, створений вперше і належним чином оформлений. Він може бути розмножений копіями. Оригінал і копії мають однакову юридичну силу. Копія - це точне відтворення оригіналу, має у верхньому правому кутку позначку "Копія" і завірена у певному порядку.
Разом з тим текстовий процесор Word для створення документів певних типів надає ще одну можливість - створення документа на основі шаблону. Шаблон - це відформатований певним чином документ-заготовка, який зберігається в окремому файлі і використовується як зразок для створення нових документів певного типу.
Суд звертає увагу заявника, що відповідні запити є шаблоном документу, у зв'язку з чим не є належними доказами по справі.
Окрім цього, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна суб'єкта вбачається, що станом на 01.10.2020 об'єктом обтяження є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 . Підставою обтяження є постанова б/н від 07.06.2002 відділу державної виконавчої служби Московського району.
Проте, в наданих заявником деклараціях за 2017-2019 роки, в розділі "відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" жодних відомостей щодо вищезазначеної квартири та права заявника на неї не міститься, як і не міститься в матеріалах справи постанови б/н від 07.06.2002 відділу державної виконавчої служби Московського району.
Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, з огляду на недотримання ОСОБА_1 в повній мірі вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, його заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Суд роз'яснює заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно з частиною четвертою ст. 174 ГПК України та частиною першою ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 37, 113, 115, 117, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 233-235 ГПК України, -
1. У задоволенні клопотання про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника, у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів та таких рахунках - відмовити.
2. У задоволенні клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
3. У задоволенні клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
4. Заяву ОСОБА_1 про відкриття справи про неплатоспроможність - залишити без руху.
5. Надати заявнику строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- надання до суду належних відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- надання до суду копії трудової книжки (за наявності);
- надання до суду належних відомостей щодо перебування чи не перебування заявником у шлюбі впродовж останніх трьох років;
- надання до суду належних доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- надання до суду належним чином оформлених запитів щодо наявності у нього заборгованості в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях (за наявності);
- надання до суду належних відомостей щодо квартири зазначеної в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна суб'єкта, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та власником якої є ОСОБА_1; пояснення причин незазначення заявником відомостей щодо відповідної квартири в деклараціях за 2017-2019 року та постанову б/н від 07.06.2002 відділу державної виконавчої служби Московського району.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформація по справі може бути одержана на офіційному веб-порталі судової влади України - court.gov.ua.
Дата підписання: 30 листопада 2020 року.
Суддя Пономаренко Т.О.