23.11.2020 Справа № 920/960/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними матеріалами справу №920/960/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»(01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокп НОМЕР_1 ),
про стягнення 18091 (вісімнадцять тисяч дев'яносто одна) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп.
16.09.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.08.2019, а саме: 16813 (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. заборгованості за кредитом, 1139 (тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 138 (сто тридцять вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав зобов'язання по кредитному договору № б/н від 15.08.2019 щодо повернення кредитних коштів у строки, визначені зазначеним договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом в розмірі 16813 (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1139 (тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 138 (сто тридцять вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 920/960/20, відповідачу встановлено строк до 12.10.2020 для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду від 21.09.2020 отримана відповідачем 23.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Письмового відзиву на позов відповідачем не подано.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Пункт 1 частими 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких с фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.06.2020 припинено підприємницьку діяльність ФОП Кривошей Наталії Олександрівни.
Отже, відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо неналежного виконання відповідачем Кредитного договору від 15.08.2019, укладеного між позивачем та ФОП Кривошей Н.О.
Таким чином, правовідносини сторін виникли з виконання правочину (кредитного договору) у господарській діяльності.
Щодо цього питання, Верховний Суд в постанові по справі № 910/8729/18 від 13.02.2019 року роз'яснив, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, враховуючи вищезазначене, спір у даній справі розглядається за правилами господарського судочинства.
15.08.2019 фізичною особою-підприємцем Кривошей Наталією Олександрівною підписано із використанням електронного цифрового підпису заяву про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_2 на умовах, що зазначені в заявці (а.с. 14).
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписанням цієї заявки відповідач на підставі частини першої статті 634 ЦК України у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією заявкою становлять кредитний договір між банком (позивачем) та клієнтом (відповідачем), примірник якого відповідач отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом (відповідачем у справі) цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до п. 3.2.6.1.4. клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (далі - заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
За приписами частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 15.08.2019 між учасниками даної справи укладено кредитний договір б/н (далі за текстом - «договір»), який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищезазначених заявки, Умов та Правил.
Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Пунктом 3.2.6.1.7. Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 25 000,00 грн.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 25 000,00 грн, що підтверджується довідкою банку про розміри встановлених кредитних лімітів від 26.08.2020 № 90815SUKWS11Y (а.с. 23).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. Умов за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10. Умов).
Відповідно до п. 3.2.6.3.5. Умов розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10 Умов).
Відповідно до п. 3.2.6.3.8. Умов погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Заявкою на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців, розмір відсоткової ставки складає 30 %, розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) складає 0,5 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць, пільговий період складає 55 днів.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маг право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з піде гав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв дідового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 559 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Усупереч умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін і не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Частиною другою статті 1050 ЦК України закріплено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частий позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Відповідно до наданого позивачем обґрунтованого розрахунку станом на 19.08.2020 у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 18091 (вісімнадцять тисяч дев'яносто одна) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп., яка складається з наступного:
- 16813 (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) - заборгованість за кредитом,
- 1139 (тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом,
- 138 (сто тридцять вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 18091 (вісімнадцять тисяч дев'яносто одна) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. (в тому числі: заборгованість за кредитом - 16813 (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1139 (тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 138 (сто тридцять вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп) правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код 14360570) 16813 (шістнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. заборгованості за кредитом, 1139 (тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 138 (сто тридцять вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений та підписаний 30.11.2020
Суддя В.Л. Котельницька