Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"24" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/989/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Стафійчук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" про стягнення 365 823,23 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Оніщук Є.О.;
від відповідача: не з'явився.
19 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" (далі - відповідач) про стягнення 365 823,23 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № РВ-29 від 11.02.2019 року в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 20.10.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" про забезпечення позову - задоволено частково. Забезпечено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" про стягнення 365 823,23 грн.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання у справі призначено на 11.11.2020 року.
Ухвалою суду від 11.11.2020 року розгляд справи відкладено на 24.11.2020 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
У судове засідання 24.11.2020 року представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення поштового зв'язку, які знаходиться в матеріалах справи.
Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 34731, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Іванівка, вул. Центральна, буд. 10-А.
Ухвала суду від 21.10.2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 24.10.2020 року, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку, яке знаходиться в матеріалах справи.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні і причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не визнаються поважними.
Слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про час та місце розгляду даної справи. Відповідач ознайомлений з наявністю судового спору, номером справи, а відтак мав також можливість дізнатись про рух справи з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином.
Суд зауважує, що під час введення карантину явку учасників даної справи не було визнано обов'язковою.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Таким чином, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судові засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (далі - ПП "Бізон-Тех 2006", постачальник, первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № РВ-29 від 11.02.2019 року (далі - договір) (а.с.13-16).
Відповідно до умов даного договору сторони домовилися у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин, мікродобрива і мінеральні добрива (далі - товар), а покупець зобов'язався приймати цей товар й оплачувати його (п. 1.1. договору).
Асортимент, кількість і ціна товару вказуються в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами (п 2.1 договору).
Відповідно до п. 4.3. договору строк поставки товару вказується в специфікації.
Сторонами договору може бути укладено як одну, так і більшу кількість специфікацій до договору. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору і не скасовує та не змінює попередні специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.2. договору).
16 вересня2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" та Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" було укладено договір про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якого Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" (первісний кредитор) відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (новий кредитор) право вимоги за договором поставки №РВ-29 від 11.02.2019 року на суму 228 227,24 грн., який був укладений між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" (а.с. 17).
Відповідно до умов договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 16.09.2020 року від первісного кредитора - Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" перейшли до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" усі права за зобов'язаннями, що виникли з основного договору, а саме договору поставки №РВ-29 від 11.02.2019 року в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 16.09.2020 року.
Відповідно до п. 14 договору про заміну кредитора у зобов'язанні, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами.
Вищезазначений договір цесії підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору цесії та ч. 2 ст 516 ЦК України ТОВ "Терра Крафт" повідомив боржника про укладення договору про заміну кредитора шляхом надсилання на адресу відповідача повідомлення від 17.09.2020 року та копії договору цесії (а.с.18).
При цьому, згідно п 9.5. основного договору, для укладення постачальником ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" договору уступки своїх прав за цим договором, згода покупця не потребується.
ТОВ "Терра Крафт" виконало своє грошове зобов'язання з оплати ціни прав кредитора за договором від 16.09 2020 року про заміну кредитора в зобов'язанні у сумі 228 227,24 грн., шляхом заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України, що підтверджується угодою про припинення грошових зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 16 09.2020 року (а.с.19).
При цьому, право вимоги до боржника перейшли для ТОВ "Терра Крафт" в момент укладення договору про заміну кредитора відповідно до п. 4 договору про заміну кредитора у зобов'язанні.
Вищенаведене свідчить, що у позивача на момент подання цієї позовної заяви наявне право вимагати від відповідача сплати заборгованості за товар, що виникла на підставі договору поставки №РВ-29 від 11.02.2019 року у повному обсязі.
Згідно із укладеними між позивачем і відповідачем специфікаціями до договору, первісний кредитор зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 4 916 887,95 грн., а саме: за специфікацією № 1 вія 13.03,2019 року на загальну суму 47 850,36 грн.; за специфікацією № 2 від 13.03.2019 року на загальну суму 4 199,76 грн.; за Специфікацією № 3 в редакції від 21.06.2019 року на загальну суму 2 793 405,48 грн.; за специфікацією № 4 в редакції від 21.06.2019 року на загальну суму 120 961,44 грн.; за специфікацією № 5 в редакції від 21.06.2019 року на загальну суму 193 952,93 грн.; за специфікацією № 6 в редакції від 24.06.2019 року на загальну суму 318 878,92 грн.; за специфікацією № 7 від 04.04.2019 року на загальну суму 408 586,32 грн.; за специфікацією № 8 від 09.04.2019 року на загальну суму 26 889,12 грн.; за специфікацією № 9 в редакції від 24.06.2019 року на загальну суму 53 795,40 грн.; за специфікацією № 10 від 11.05.2019 року на загальну суму 27 734,40 грн.; за специфікацією № 11 від 15.05.2019 року на загальну суму 33 445,44 грн.; за специфікацією № 13 від 04.06.2019 року на загальну суму 23 577,00 грн.; за специфікацією № 18 від 20.08.2019 року на загальну суму 134 173,92 грн.; за специфікацією № 19 від 20.08.2019 року на загальну суму 13 511,05 грн.; за специфікацією № 20 від 20.08.2019 року на загальну суму 55 852,37 грн.; за специфікацією № 21 від 21.08.2019 року на загальну суму 370 080,36 грн.; за специфікацією № 22 від 28.08.2019 року на загальну суму 35 277,24 грн.; за специфікацією № 23 від 05.09.2019 року на загальну суму 74 176,08 грн.; за специфікацією № 25 в редакції від 18.11.2019 року на загальну суму 180 540,36 грн. (а.с. 20-39).
При цьому, специфікації № 12, 14-17, 24 сторонами не укладалася і не підписувалася.
Згідно з пп. 6.1.3. договору поставки, відповідач зобов'язався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його та передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.
Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006", виконуючи свої договірні зобов'язання, по мірі з'явлення відповідача у місце поставки товару, передав відповідачу весь товар на загальну суму 4 916 887.95 грн., що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с.40-64) та актом звіряння взаємних розрахунків за період 2019 року, який від імені відповідача підписаний його бухгалтером (а.с.73).
Таким чином, первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передав відповідачу весь товар на загальну суму 4 916 887,95 грн.
У зв'язку із досягненням між собою домовленості про відстрочення переказу авансових платежів за товар і про збільшення ціни товару внаслідок такого відстрочення, за окремими специфікаціями сторони уклали акти коригування (збільшення) ціни, а саме: акт коригування (збільшення ціни) від 21.06.2019 року до специфікації № 3 від 14.03.2019 року на суму збільшення 654 742,99 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 21.06.2019 року до специфікації № 4 від 14.03.2019 року на суму збільшення 8 569,44 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 21.06.2019 року до специфікації № 5 від 01.04.2019 року на суму збільшення 29 014,22 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 24.06.2019 року до специфікації № 6 від 02.04.2019 року на суму збільшення 69 251,23 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 24.06.2019 року до специфікації № 7 від 04.04.2019 року на суму збільшення 20 427,84 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 24.06.2019 року до специфікації № 9 від 02.05.2019 року на суму збільшення 3 307,80 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 24.06.2019 року до специфікації № 10 від 11.05.2019 року на суму збільшення 4 795,20 грн.; акт коригування (збільшення ціни) від 24.06.2019 року до специфікації № 11 від 15.05.2019 року на суму збільшення 5 780,16 грн. (а.с. 65-72).
Таким чином, загальна сума, на яку було збільшено ціну товару, склала 795 888,88 грн.
З огляду на вищезазначене, загальна ціна поставленого відповідачу товару, становить 5 712 776.83 грн.
Згідно з п. 5.2. договору поставки оплата товару здійснюється відповідачем у гривнях через банки у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням коштів на поточний рахунок позивача. Підставою для платежу є даний договір.
Відповідно до п. 5.1. і п.п. 6.1.1. договору відповідач зобов'язався оплатити товар у строки, що вказані в специфікаціях.
Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 10.12.2019 року.
У встановлені договором поставки строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов'язання, оплатив товар лише частково, на загальну суму 5 484 549,59 грн.
Відповідачем оплату поставленого товару належним чином не здійснено, отже за ним рахується заборгованість перед позивачем з оплати товару за договором поставки в сумі 228 227,24 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 510,49 грн. - інфляційних втрат 45 645,44 грн. - штрафу та 89 440,06 грн. 48% - річних.
Відповідальність сторін за несвоєчасні розрахунки за поставку товару передбачена розділом 7 договору. Так, за підп. 7.1.3. п. 7.1. договору встановлено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 40 календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 календарних днів.
У разі прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за цим договором він замість 3 % річних, зобов'язується сплатити позивачу 48 % річних від простроченої суми за весь час її прострочення (підп. 7.2.4. п. 7.2. договору).
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки, та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що загальна ціна поставленого відповідачу товару, становить 5 712 776,83 грн. Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 10.12.2019 року.
У встановлені договором поставки строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов'язання, оплатив товар лише частково, на загальну суму 5 484 549,59 грн., а отже за ним рахується заборгованість перед позивачем з оплати товару за договором поставки в сумі 228 227,24 грн., а відтак позовна вимога в частині стягнення з відповідача 228 227,24 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Окрім того, за прострочення виконання грошових зобов'язань за поставлений товар позивачем нараховано 2 510,49 грн. - інфляційних втрат, 45 645,44 грн. штрафу та 89 440,06 грн. 48% річних.
Право на нарахування штрафу та 48% річних визначене підп. 7.1.3 п. 7.1., та підп. 7.2.4. п. 7.2. договору відповідно.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами договору сторони погодили розмір процентів - 48% річних від простроченої суми за весь час її прострочення.
З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 48%річних.
Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем інфляційних втрат, визнано його правильним та обгрунтованим, а тому позовна вимога в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 510,49 грн. підлягає до задоволення
Крім того, суд, здійснивши власний розрахунок 48% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтованих розмір 48% річних становить 86 818,40 грн., при заявленому - 89 440,06 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають 48% річних, які за розрахунком суду складають 86 818,40 грн. У решті позовних вимог в частині стягнення 48 % річних в сумі 2 621,66 грн. слід відмовити.
Стосовно нарахування штрафу, то слід зазначити таке.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% штрафу, визнав його правильним та обгрунтованим, а тому позовна вимога в частині стягнення 20% штрафу в розмірі 45 645,44 грн. підлягає до задоволення.
Окрім того, позивач, звертаючись з позовом, керуючись положеннями ст. 238 ГПК України, просив суд зазначити в резолютивній частині рішення таке: "органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів.
За приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Суд зазначає, що при розрахунку суми відсотків, який буде здійснюватись органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду, необхідно врахувати, що на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором поставки становить 228 227,24 грн. Прострочення оплати товару почалося з 11.12.2019 року. Суд розглянув вимогу про стягнення 48% річних за період з 11.12.2019 року по 25.09.2020 року, отже нарахування 48% річних може бути продовжене, починаючи з 26.09.2020 року.
Обчислення розміру 48% річних необхідно здійснювати за формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де СОБ - сума основного боргу, 48 - розмір процентів, КДП - кількість днів прострочення оплати суми основного боргу за період з 26.09.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховані проценти.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені), за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), яка підлягає стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 228 227 грн. 24 коп. - осоновного боргу, 86 818 грн. 40 коп. - 48 відсотків річних, 2 510 грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 45 645 грн. 44 коп. - штрафу. В задоволенні позову в частині стягнення 2 621 грн. 66 коп. - 48 відсотків річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 5 448,02 грн. - судового збору пропорційно розміру позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" (34731, Рівненська область, Корецький район, с. Іванівка, вул. Центральна, 10-А, ЄДРПОУ 37344286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (22064, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Голодьки, вул. Миру, буд. 105В, ЄДРПОУ 37257648) 228 227 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять сім) грн. 24 коп. - основного боргу, 86 818 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімнадцять) 40 коп. - 48 відсотків річних, 2 510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 45 645 (сорок п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 44 коп. - штрафу та 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 02 коп. - судового збору.
3. В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одну) грн. 66 коп. - 48 відсотків річних - відмовити.
4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі № 918/989/20 проводити нарахування 48 процентів річних за порушення строків оплати за договором поставки № РВ-29 від 11 лютого 2019 року за поставлений товар за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ТОВ "Поліський стандарт" (ідентифікаційний код 37344286); 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ "Поліський стандарт" (ідентифікаційний код 37344286) суми основного боргу за період: з 26.09.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти і стягнути отриману суму процентів із ТОВ "Поліський стандарт" (ідентифікаційний код 37344286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Крафт" (ідентифікаційний код 37257648).
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 30 листопада 2020 року.
Суддя Романюк Ю.Г.