просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
24 листопада 2020 року м.Харків Справа № 913/537/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №1037 від 15.09.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" (місцезнаходження: вул.Смольна, буд. 3, м. Харків, 61001);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" (місцезнаходження: вул. Богдана Ліщини, буд. 21, кім. 11, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)
про стягнення 727052 грн 43 коп.
Секретар судового засідання Надольна М.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: адвокат Ключник О. М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2020 №1757, довіреність від 15.01.2020 б/н;
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветпром" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою №1037 від 15.09.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №50 від 09.01.2018 в загальному розмірі 727052 грн 43 коп., в тому числі: основний борг - 422084 грн 20 коп., 10% річних - 64989 грн 46 коп., пеня - 179353 грн 20 коп., інфляційні втрати - 18417 грн 11 коп., штраф за порушення грошового зобов'язання - 42208 грн 46 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати за поставлений товар за договором поставки №50 від 09.01.2018 не здійснив.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/537/20; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.10.2020.
У судовому засіданні 20.10.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.11.2020, яку відповідно до ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 10.11.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.11.2020, яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не надав.
У судовому засідання 24.11.2020 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" адвокат Ключник О.М. заявив усне клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову, оскільки після звернення позивача з позовом до суду, відповідач сплатив заборгованість за договором в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заявлене представником позивача клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Закриваючи провадження у справі, суд повинен чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити обставини справи, що підтверджують правомірність закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Оскільки, представником позивача заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за договором в повному обсязі, проте доказів такої оплати до клопотання не долучено, суд не вбачає підстави закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В той же час, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Разом з тим, судом роз'яснюються наслідки відмови від позову та подання заяви про закриття провадження у справі, а саме, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Клопотання про відмову від позову заявлено усно в судовому засіданні адвокатом Ключник Олександром Миколайовичем, що діє на підставі довіреності без номеру від 15.01.2020, яке не суперечить вимогам діючого законодавства та заявлено повноважним представником позивача.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач відмовився від позову, а клопотання про відмову від позову прийнято судом, провадження у справі № 913/535/20 підлягає закриттю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що клопотання про відмову від позову заявлено представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" адвокатом Ключник О.М. після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №913/537/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветпром Україна" про стягнення основного боргу в сумі 422084 грн 20 коп., 10% річних в сумі 64989 грн 46 коп., пеню в сумі 179353 грн 20 коп., інфляційні нарахування в сумі 18417 грн 11 коп., штраф за порушення грошового зобов'язання в сумі 42208 грн 46 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2020.
Суддя С.В. Масловський