вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про зупинення провдження у справі
"24" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/853/20
Господарський Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Київ
про повернення майна у державну власність
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях №52-04/01-1530 від 27.03.2020 року (вх. №867/20 від 07.04.2020 року) (далі - позивач) до Буши Андрія Володимировича (далі - відповідач) про повернення майна у державну власність.
Ухвалою суду від 07.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/853/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.04.2020 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.04.2020 року (вх. №7733/20 від 21.04.2020 року) про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач зазначив, що ним не отримано копію позовної заяви з додатками, в зв'язку з чим, відповідач не мав можливості надати відзив на позовну заяву.
До суду від позивача надійшло клопотання №52/04/07-1819 від 17.04.2020 року (вх. №7735/20 від 21.04.2020 року) про відкладення розгляду справи.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 08.05.2020 (вх. №8943/20 від 12.05.2020) про відкладення розгляду справи.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.05.2020 року не з'явився.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено судове засідання на 23.06.2020 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.06.2020 (вх. №12487/20 від 23.06.2020) про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2020 року не заперечував проти поданого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 23.06.2020 року відкладено підготовче засідання на 21.07.2020 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.07.2020 року (вх. №14959/20 від 20.07.2020) про закриття провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2020 року повідомив що ним не отримано відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідач у судовому засіданні 21.07.2020 повідомив, що ним направлявся відзив на позовну заяву на поштову адресу суду та на адресу позивача, проте в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 21.07.2020 року закрито підготовче засідання у справі №911/853/20 та призначено розгляд справи по суті на 22.09.2020 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 21.09.2020 року (вх. №20034/20 від 21.09.2020) про закриття провадження у справі.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 22.09.2020 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року відкладено розгляд справи на 20.10.2020 року.
У судовому засіданні 20.10.2020 року оголошено перерву до 24.11.2020 року.
До суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 23.11.2020 року (вх. №26067/20 від 24.11.2020 року) про зупинення провадження у справі до розгляду Голосіївським районним судом міста Києва справи №752/16692/20.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.11.2020 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2020 року подане клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно приписів ст. 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до п.п. 4, 6, 7, 8, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомо, з'ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і у відзиві, вирішує питання про призначення експертизи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
В той же час, згідно ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Оскільки, нормами ст. 182 ГПК України передбачено визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, подане відповідачем клопотання про зупинення провадження та пояснення щодо передачі майна, що є предметом даного спору третій особі, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, з метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору необхідно встановити фактичні обставини, які не підтверджуються та не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також, необхідно залучити до участі у справі третю особу, якій передано спірне майно і витребувати письмові пояснення та докази, а також, з'ясувати наявність підстав для зупинення провадження у справі з урахуванням наданих відповідачем пояснень, яке, згідно норм чинного ГПК України можливо на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Таким чином, у судовому засіданні 24.11.2020 року вирішено повернутись на стадію підготовчого провадження у даній справі та провести підготовче засідання 24.11.2020 року. Так, у підготовчому судовому засіданні 24.11.2020 року судом з'ясовано у відповідача інформацію, яка була ним викладена у відзиві на позовну заяву, стосовно передачі останнім Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Сігма Компанє» на підставі договору про сумісну інвестиційну діяльність №2507/2 предмету спору, а саме: об'єкт незавершеного будівництва - «Корпус-2В». В свою чергу, відповідачем, в своїх усних поясненнях, підтверджено вищевикладені обставини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи предмет даного позову, суд вважає за доцільне залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Сігма Компанє» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розглянувши у судовому засіданні 24.11.2020 року клопотання відповідача б/н від 23.11.2020 року (вх. №26067/20 від 24.11.2020 року) про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши подані сторонами документи та докази, судом встановлено наступне.
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться справа №752/16692/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення по Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірок незаконними та скасування актів поточних перевірок.
Отже, предметом розгляду справи №752/16692/20 є акти перевірок виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незвершеного будівництва - «корпус 2-В», на які позивач у даній справі посилається в обґрунтування невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №3-НБ-ЗД від 08.01.2003 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем у судовому засіданні 24.11.2020 року зазначено, що предметом спору у справі №752/16692/20 є оскарження дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо здійснення перевірок від 23.01.2014 та 25.11.2016 до договору купівлі-продажу №3-НБ-ЗД, окрім інших, які, в свою чергу, були підставами для розірвання зазначеного договору у справі №910/5716/17. Враховуючи, що позовними вимогами у даній справі є повернення майна (яке було придбано відповідачем на підставі договору купівлі-продажу №3-НБ-ЗД від 08.01.2003 р.) у державну власність, тому, відповідач вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення Голосіївським районним судом м. Києва справи №752/16692/20.
В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про:
- визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області щодо здійснення перевірок від 23.01.2014 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД;
- визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області щодо здійснення перевірок від 25.11.2016 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД;
- визнати поточні перевірки Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 23.01.2014 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД протиправними;
- визнати поточні перевірки Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 25.11.2016 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД протиправними;
- визнати незаконними та скасувати акти поточних перевірок Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 23.01.2014 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД;
- визнати незаконними та скасувати акти поточних перевірок Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 25.11.2016 до договорів купівлі-продажу державного майна № 2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД; № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Київській області та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договори купівлі-продажу №2-НБ-ЗД; № 3-НБ-ЗД об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 , та договори купівлі-продажу № 4-НБ-ЗД; № 5-НБ-ЗД об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна . В подальшому 23.04.2010 сторонами було укладено додаткові договори, відповідно до яких сторонами внесено зміни до п. 5.1.6. договорів та зобов'язано покупця у термін до 31.12.2011 підготувати документи і здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкти приватизації, добудувати та ввестти об'єкти в експлуатацію до 31.12.2013 з можливою зміною первісного призначення.
23.01.2014 та 25.11.2016 Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Київській області було складено акти за наслідками проведених перевірок щодо здійснення контролю за виконанням ОСОБА_1 умов договорів купівлі-продажу державного майна №2-НБ-ЗД; №3-НБ-ЗД; №4-НБ-ЗД; №5-НБ-ЗД. При цьому, Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Київській області також були складені акти про недопущення до перевірки та (або) ненадання документів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі №910/9732/20 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірок незаконними.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.07.2020 року у справі №910/9732/20 скасовано, а матеріали справи №910/9732/20 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії прийняття позовної заяви.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, Господарський суд м. Києва вказав, що суб'єктний склад учасників даного спору не відповідає приписам статей 4 і 20 ГПК України, оскільки, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду як фізична особа, що не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності та не мав цього статусу на дату укладання договорів.
Однак, Північний апеляційний господарський суд скасовуючи ухвалу Господарського м. Києва зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки, не прийняв до уваги того факту, що спір у даній справі виник щодо приватизації майна, який розглядається господарськими судами, та в цій категорії справ сторонами можуть виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності
Відповідно до п. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що господарський суд не може розглядати певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості вимог.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення зазначеної статті повністю узгоджуються з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30 від 27 вересня 2001 року).
Оскільки, у даній справі предметом спору є повернення майна у державну власність, яке було придбано відповідачем на підставі договору купівлі-продажу №3-НБ-ЗД від 08.01.2003 р., який, в свою чергу, було розірвано рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 року у справі №910/5716/17 на підставі, окрім іншого, актів перевірок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Таким чином, оскільки дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо здійснення перевірок на даний час оскаржено до Господарського суду м. Києва, у справі №910/9732/20, тому, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №911/853/20 до вирішення справи №910/9732/20 по суті.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 74 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
З врахуванням викладеного, з метою недопущення порушення прав будь-кого з учасників процесу, а також, повного та всебічного розгляду спору, дослідження всіх обставин справи, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №911/853/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Київської області №910/9732/20.
Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду Голосіївським районним судом м. Києва справи №752/16692/20, оскільки, спір у такій справі з таким суб'єктним складом виник щодо приватизації майна та має розглядатись господарськими судами та в цій категорії справ сторонами можуть виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Керуючись ст.ст. 50, 177, 181, 182, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №911/853/20.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Торговий дім «Сігма Компанє».
3. Зобов'язати позивача надіслати третій особі ТОВ «Торговий дім «Сігма Компанє» копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати суду докази такого надіслання.
4. Зобов'язати третю особу - ТОВ «Торговий дім «Сігма Компанє» надати письмові пояснення по суті спору.
5. Зупинити провадження у справі №911/853/20 до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/9732/20.
6. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд про результати розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/9732/20 з наданням копії відповідного судового рішення.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 30.11.2020 року.
Суддя Д.Г. Заєць