вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2908/19
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» (08645, Київська обл., Васильківський район, село Кодаки, вул. Ювілейна, буд. 1-б, код 30662397)
Васильківської районної державної адміністрації Київської області (08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, буд. 4, код 24886244)
комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Симоненка, буд. 4-в, корпус 1, приміщення 1029, код 42011093)
приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобкова Олександра Вікторовича (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 49-а)
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 )
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )
ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , код НОМЕР_4 )
ОСОБА_7 (Київська область, Васильківський район, село Кодаки)
про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та інших правочинів, нових редакцій статуту
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_18;
від відповідача 1: Ковальчук В.В.;
від відповідачів 2-9: не з'явились;
20.11.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро», Васильківської районної державної адміністрації Київської області, комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобкова Олександра Вікторовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та з урахуванням заяви від 04.09.2020 про остаточне визначення позовних вимог позивач просив суд:
- поновити строк на оскарження рішень загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» статутних документів цього товариства, а також правочинів із корпоративними правами цього товариства, як такий, що пропущений із поважних причин;
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах, що оформлені протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 17.08.2012 № 12-08, у тому числі щодо призначення директором товариства ОСОБА_10 ;
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах, що оформлені протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 28.09.2012 № 3, у тому числі щодо відчуження частки ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_3 ;
- визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», а саме Статут ТОВ «Агро-Дніпро» (нова редакція), затверджений протоколом загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» від 28.09.2012 №3;
- визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро», що оформлені протоколом від 19.04.2017№ 1/12, у тому числі: 1) щодо прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_7 та щодо передачі на користь ОСОБА_7 частки ОСОБА_8 в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» в розмірі 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень, що складає 25,0 (двадцять п'ять) відсотків статутного капіталу; щодо набуття (передачі) ОСОБА_6 частки ОСОБА_9 в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» в розмірі 100,00 (сто) гривен, що становить 0,1 (нуль цілих одна десята) % статутного капіталу цього товариства;
- визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», та нові редакції Статуту ТОВ «Агро-Дніпро», що зареєстровані 11.05.2017 (реєстраційна дія №13561050023002884);
- визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро», що оформлювались протоколом від 12.03.2019 № 12/03, у тому числі щодо прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_4 ; про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства;
- визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», та нові редакції статуту ТОВ «Агро-Дніпро», що зареєстровані 14.03.2019 (реєстраційна дія №13561070027002884);
- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах що оформлені протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 11.07.2017 № 01/06 - 2017, у тому числі щодо передачі частки в статутному капіталі товариства від ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 ;
- визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», а саме статут ТОВ «Агро-Дніпро» (нова редакція), затверджені протоколом загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» від 11.07.2017 № 01/06-2017;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» номінальною вартістю 25000,00 гривень, що становить 25,0% від загального розміру статутного капіталу товариства укладеного 03.10.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О.В.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро», номінальною вартістю 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень, що становить 25,0% від загального розміру статутного капіталу товариства, укладений 30.06.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ;
- визнати недійсним договір № 12/03 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро», номінальною вартістю 50000,00 гривень, що становить 50,0% від загального розміру статутного капіталу товариства, укладений 12.03.2019 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14.03.2017 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є.В. щодо успадкування ОСОБА_7 корпоративних прав в ТОВ «Агро-Дніпро» в розмірі 25000,00 гривень, що складає 25,0 % статутного капіталу;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 20.08.2012 13331070018000231; ОСОБА_11 ; Васильківська районна державна адміністрація Київської області; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 21.09.2012 13331060019000231; ОСОБА_11 ; Васильківська районна державна адміністрація Київської області; зміна додаткової інформації;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 04.10.2012 13331680020000231; ОСОБА_11 ; Васильківська районна державна адміністрація Київської області; внесення відмітки про втрату оригіналів, в установчих документів юридичної особи;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 10.10.2012 13331050021000231; ОСОБА_11 ; Васильківська районна державна адміністрація Київської області; зміна видів діяльності, зміна складу або інформації про засновників;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 05.05.2014 13561060022002884; ОСОБА_11 ; Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області; зміна додаткової інформації;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 11.05.2017 13561050023002884; Бобковим О.В. ; приватний нотаріус Бобков О.В.; зміна місцезнаходження, зміна статутного або складеного капіталу, зміна видів діяльності, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 16.05.2017 13561070024002884; Бобков О.В. приватний нотаріус Бобков О.В.; зміна видів діяльності;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро проведену 14.07.2017 13561050025002884; ОСОБА_11 . Васильківська районна державна адміністрація Київської області; зміна складу або інформації про засновників;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 14.03.2019 13561070027002884; ОСОБА_13 ; КП «Реєстрація нерухомості»; зміна складу або інформації про засновників;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену 15.03.2019 13561050028002884; ОСОБА_13 ; КП «Реєстрація нерухомості»; інші зміни;
- скасувати державну реєстрацію змін, що стосуються ТОВ «Агро-Дніпро» проведену НОМЕР_5 ; ОСОБА_13 ; КП «Реєстрація нерухомості»; зміна складу підписантів.
30.01.2020 ухвалою Господарського суду Київської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2908/19 ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначене на 26.02.2020.
03.02.2020 на адресу суду надійшла інформація Кодаківської сільської ради про факт смерті ОСОБА_8 .
25.02.2020 від представника ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову та окремо зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності.
26.02.2020 на адресу суду від Васильківської районної державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи ТОВ «Агро-Дніпро» (т.2), а також відзив на позовну заяву, в якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити, з мотивів, викладених у відзиві.
26.02.2020 від представника ТОВ «Агро-Дніпро» надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову, відповідач просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві, а також окремо зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності.
Ухвалою суду від 26.02.2020 підготовче засідання було відкладено на 12.03.2020, витребувано у Васильківської районної нотаріальної контори відомості щодо спадкоємців ОСОБА_8
11.03.2020 від позивача надійшли заяви про збільшення позовних вимог, про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_7 , та про витребування доказів, відповідь на відзиви Васильківської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 та ТОВ «Агро-Дніпро».
Ухвалою суду від 12.03.2020 підготовче засідання відкладено на 09.04.2020, у якості співвідповідача залучено ОСОБА_7 , витребувано докази.
У зв'язку із введеним на території України карантином розгляд справи неодноразово відкладався.
18.05.2020 на адресу суду від приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу надійшла копія свідоцтва про право на спадщину від 14.03.2017, оформленого після смерті ОСОБА_8 щодо набуття ОСОБА_7 права на частку в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» у розмірі 25%.
23.06.2020 від представника ТОВ «Агро-Дніпро» надійшли заперечення на відповідь на відзив, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9 , а також заява про застосування строку позовної давності.
24.06.2020 від представника ОСОБА_5 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії протоколу загальних зборів товариства від 11.07.2017, копії договору купівлі-продажу від 13.06.2017, щодо продажу ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» у розмірі 25%, а також заперечення на відповідь на відзив та заява про застосування строків позовної давності.
13.07.2020 на адресу суду від приватного нотаріуса Бобкова О.В. надійшов лист (т. 5 а.с.а.с. 59-66), в якому зазначив, що ним було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Агро-Дніпро» 11.05.2017 року 13561050023002884-зміна місцезнаходження, зміна статутного капіталу, зміна видів діяльності, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників та внесення змін до відомостей про юридичну особу 16.05.2017 року 13561070024002884.
16.07.2020 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі щодо відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку з їх смертю (т. 5 а.с. 68), яка ухвалою суд від 16.07.2020 задоволена, а провадження щодо зазначених осіб закрито (т. 5 а.с. а.с. 79-83).
05.08.2020 від ОСОБА_4 на адресу суду надано копію рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» № 12/03 від 12.03.2019 та копію договору купівлі-продажу часток № 12/03 від 12.03.2019. (т. 5 а.с.а.с 108-110).
05.08.2020 від ТОВ «Агро-Дніпро» надійшли витребувані судом матеріали, зокрема рішення загальних зборів від 12.03.2019 та 19.04.2017, а також редакції Статутів товариства, затверджених зазначеними рішеннями (т. 5 а.с.а.с 111-149).
05.08.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він конкретизував заявлені позовні вимоги (т. 5 а.с.а.с. 150-165).
14.08.2020 від Васильківської районної державної адміністрації Київської області надійшла роздруківка наявних в Єдиному державному реєстрі електронних копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Агро-Дніпро» (т. 6 а.с. а.с. 1-81).
04.09.2020 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивачем остаточно визначено склад позовних вимог, відповідні реквізити рішень, змін до установчих документів, правочинів та реєстраційних дій, які позивач просить визнати недійсними та/чи скасувати (т. 6 а.с.а.с 108-113).
Ухвалою суду від 16.09.2020 прийнято заяву позивача від 04.09.2020 про остаточне визначення позовних вимог, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 30.09.2020.
30.09.2020 від ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх та їхніх представників, у задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити.
Ухвалою суду від 30.09.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2020.
09.10.2020 представником позивача подано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження. Необхідність повернення до зазначеної стадії заявником обґрунтовано необхідністю вирішення питання про залучення до участі у справі третьої особи - приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є.В., а також з метою долучення до матеріалів справи додаткових доказів, про що представником позивача також було подано відповідні клопотання.
Ухвалою суду від 13.10.2019 у задоволенні зазначених клопотань було відмовлено з мотивів, викладених в ухвалі, в судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2020.
30.10.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про долучення доказів, а саме копію протоколу одночасного допиту свідка ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 від 15.10.2020.
В судовому засіданні 09.11.2020 вирішено питання із занесенням до протоколу судового засідання про долучення зазначеного протоколу до матеріалів справи, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2020.
В судове засідання 20.11.2020 з'явився позивач, його представник та представник ТОВ «Агро-Дніпро». Решта учасників чи їх представники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог в редакції, визначеній в заяві від 04.09.2020. Представник ТОВ «Агро-Дніпро» просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
1. 11.02.2000 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро». Відповідно до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», в редакції від 19.01.2000, пунктів 1, 10 Установчого договору про створення ТОВ «Агро-Дніпро» засновниками (учасниками) товариства є: ОСОБА_14 , з часткою 33% статутного фонду; ОСОБА_8 , з часткою 34 % статутного фонду та ОСОБА_9 , з часткою 33 % статутного фонду.
2. 22.08.2002 зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «Агро-Дніпро», в редакції від 04.06.2002, та нову редакцію установчого договору ТОВ «Агро-Дніпро», згідно умов яких учасниками товариства є: ОСОБА_14 , з часткою 24,2 % статутного фонду; ОСОБА_8 , з часткою 25% статутного фонду; ОСОБА_9 , з часткою 24,2 % статутного фонду та ОСОБА_2 , з часткою 26,6 % статутного фонду.
3. 14.07.2005 зареєстровано зміни та доповнення до статуту ТОВ «Агро-Дніпро», в редакції від 14.01.2005, та зміни та доповнення до установчого договору ТОВ «Агро-Дніпро», згідно яких учасниками товариства є: ОСОБА_6 , з часткою 49,9% статутного фонду; ОСОБА_8 , з часткою 25% статутного фонду; ОСОБА_9 , з часткою 0,1% статутного фонду; та ОСОБА_2 , з часткою 25,0 % статутного фонду.
4. Загальними зборами учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 25.05.2007, що оформлено протоколом № 3 від 25.05.2007 (т. 2 а.с. 94-95) було прийнято наступні рішення: По-першому питанню: «Виключити ОСОБА_6 із складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро» та її частку розподілити між членами». По-другому питанню: «Передати частку статутного капіталу ТОВ «Агро-Дніпро», належну ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , згідно заяви з проханням включити його до складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро». По-третьому питанню: «У зв'язку з вищенаведеним прийнято рішення про розподіл частки, належній ОСОБА_6 , що складає 49,9% в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» наступним чином: ОСОБА_2 - 18500, 00 грн (18,5%), ОСОБА_9 - 12900,00 грн (12, 9 %), ОСОБА_1 - 18500,00 грн (18,0 %). По-четвертому питанню: «Розподілити частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» наступним чином: ОСОБА_2 - 43500,00 грн (43,5 %), ОСОБА_9 - 13000,00 грн (13,0 %), ОСОБА_1 - 43500,00 грн (43,5 %). По-п'ятому питанню: «Учасники, керуючись Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України прийняли рішення про затвердження та викладення у новій редакції Статуту ТОВ «Агро-Дніпро» у зв'язку із зміною учасників товариства».
Відповідно до протоколу № 3 засідання загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро» від 25.05.2007, у зборах взяли участь учасники товариства, які в сукупності володіють 50,1% голосів, зокрема, ОСОБА_2 - 25% голосів; ОСОБА_9 - 0,1% голосів; ОСОБА_8 - 25% голосів. ОСОБА_6 , яка володіє 49,9 % голосів, участі у зборах учасників ТОВ «Агро-Дніпро» не брала.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 набув прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро» на підставі саме цього рішення загальних зборів учасників, у спосіб передачі на його користь частки учасника ОСОБА_8 з одночасним перерозподілом часток, у зв'язку з виключенням ОСОБА_6 .
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Агро-Дніпро» за участю третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації Дехтяренка О.І. визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», оформлене протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 25.05.2007 № 3.
За наслідками апеляційного та касаційного перегляду цієї справи рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2009 залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 23.09.2009.
З тексту рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2009 вбачається, що за наслідками дослідження факту вибуття, відчуження ОСОБА_8 своєї частки на користь ОСОБА_1 суд встановив, що рішенням загальних зборів від 25.05.2007 неправомірно з порушенням вимог закону виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_8 та передано його частку статутного капіталу в розмірі 25% ОСОБА_1 . Судом надано оцінку як заяві ОСОБА_8 від 25.05.2007 так і його заяві від 21.09.2007, та суд дійшов висновку, що зборами рішення про вихід ОСОБА_8 не приймалося, але і відчуження його частки на користь ОСОБА_1 не відбулося через неможливість встановлення дійсної правової природи, вчиненого сторонами правочину та порушення прав ОСОБА_6 на реалізацію першочергового права на придбання частки, що відчужується.
Отже, за наслідками прийняття судом рішення від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 ОСОБА_1 не є особою, що набула прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро», а учасниками ТОВ «Агро-Дніпро» залишаються ОСОБА_6 , з часткою 49,9%, ОСОБА_8 , з часткою 25%, ОСОБА_9 , з часткою 0,1% та ОСОБА_2 , з часткою 25,0%.
6. Загальними зборами учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 19.01.2008, що оформлено протоколом №1 від 19.01.2008 (т. 2 а.с. 73) задоволено заяву ОСОБА_9 про вихід зі складу учасників товариства; розподілено його частку статутного капіталу, що становить 13% між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 6,5%; затверджено розмір часток в статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 50000,00грн., що становить 50%, та ОСОБА_1 50000,00грн., що становить 50%, у зв'язку з чим затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Агро-Дніпро».
Зі змісту протоколу вбачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2 - 43,5% голосів, ОСОБА_1 - 43,5% голосів, ОСОБА_9 - 13% голосів.
7. Загальними зборами учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 22.01.2008, що оформлено протоколом № 2 (т. 2 а.с. 62) збільшено статутний капітал товариства на 300000,00грн. та затверджено його в розмірі 400000,00грн.; затверджено частки учасників у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» наступними чином: ОСОБА_2 200000,00грн., що становить 50%, та ОСОБА_1 200000,00грн., що становить 50%; у зв'язку із зміною статутного капіталу товариства затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Агро-Дніпро».
Зі змісту протоколу вбачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2 - 50% голосів, ОСОБА_1 - 50% голосів.
Нова редакція Статуту ТОВ «Агро-Дніпро» зареєстрована Васильківською районною державною адміністрацією 13.02.2008.
8. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Агро-Дніпро» за участю третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах, що оформлені протоколами засідання загальних зборів учасників від 19.01.2008 № 1 та від 22.01.2008 № 2.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2010 рішення господарського суду Київської області від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2010 скасовано, а рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 залишено в силі. Отже рішення суду набрало законної сили 06.07.2010.
При цьому, у своєму рішенні від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 Господарський суд Київської області встановив та зазначив, що на загальних зборах учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися відповідно 19.01.2008 та 22.01.2008, ОСОБА_6 , яка володіє 49,9% голосів, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2009 по справі № К10/021-08/17, участі у зборах не брала, а присутні на вищевказаних зборах учасників товариства ОСОБА_1 - не є учасником товариства, а частка ОСОБА_2 - не відповідає дійсності, виходячи зі змісту рішення суду від 15.06.2009 по справі № К10/021-08/17. На зборах учасників ТОВ «Агро-Дніпро» були прийняті рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та за відсутності повноважних учасників товариства, тобто рішення прийняті неповноважними зборами учасників. Оскаржуваним рішенням, оформленим протоколом №1 від 19.01.2008, неправомірно з порушенням вимог закону виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_9 та розподілено його частку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який враховуючи рішення суду взагалі не є учасником товариства.
9. Загальними зборами учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 05.11.2010, що оформлено протоколом № 4 від 05.11.2010 (т. 2 а.с. 23) вирішено задовольнити заяву ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 32) про вихід із складу учасників на підставі договору про відступне про передачу частки в статутному капіталі товариства, що становить 50% у розмірі 200000,00грн. на користь учасника товариства ОСОБА_1 ; затвердити частку в статутному капіталі ОСОБА_1 , що становить 100% у розмірі 400000,00 грн.; та інші похідні рішення.
Зі змісту протоколу вбачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2 - 50% голосів, ОСОБА_1 - 50% голосів.
08.12.2010 Васильківською районною державною адміністрацією було зареєстровано статут ТОВ «Агро-Дніпро» (нова редакція), затверджений рішенням загальних зборів від 05.11.2010 p., оформленим протоколом № 4 від 05.11.2010 p., згідно умов п. 1.2., якого учасниками товариства є: громадянин ОСОБА_1 , якому належить вклад у розмірі 400000,00 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства.
В цій частині, звертає на себе увагу та обставина, що станом на день прийняття загальними зборами рішення від 05.11.2010, вже відбулося остаточне судове рішення по справі К19/381-08 та особи, що приймали участь у зборах ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) мали бути обізнані щодо висновків до яких суд прийшов у межах зазначеної справи, зокрема про те, що учасниками товариства є ОСОБА_6 , з часткою 49,9%, ОСОБА_8 , з часткою 25%, ОСОБА_9 , з часткою 0,1% та ОСОБА_2 , з часткою 25,0 %.
10. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2012 у справі № К14/026-12 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що оформлені протоколом № 4 від 05.11.2010; визнано недійсним статут (нова редакція) ТОВ «Агро-Дніпро», затверджений цим рішенням, та зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією 08.12.2010.
За наслідками апеляційного та касаційного перегляду цієї справи рішення Господарського суду Київської області від 30.05.2012 залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 02.08.2012.
Зазначеним судовими рішеннями, зокрема встановлено, що рішення на зборах від 05.11.2010, що оформлені протоколом № 4 від 05.11.2010 були прийняті за відсутності необхідного кворуму, адже на них не була присутня ОСОБА_6 , якій належить частка у розмірі 49,9% голосів, а присутній на зборах ОСОБА_1 взагалі не є учасником товариства.
Тобто суд виходив з того, що належним складом учасників товариства є ОСОБА_6 з часткою 49,9%, ОСОБА_8 з часткою 25%, ОСОБА_9 , з часткою 0,1% та ОСОБА_2 з часткою 25,0 %.
Рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро», правочини та інші дії, які, за твердженням позивача, порушують його корпоративні права.
11. Рішенням загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» від 17.08.2012, оформлених протоколом № 12-08-1 від 17.08.2012 (т. 2 а.с. 210) на яких були присутні учасники товариства: ОСОБА_6 з часткою 49,9%, ОСОБА_8 з часткою 25%, ОСОБА_2 з часткою 25,0 % та ОСОБА_9 з часткою 0,1% усунено ОСОБА_15 з посади директора та призначено на цю посаду ОСОБА_10
20.08.2012 Васильківською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію відповідних змін.
Звертає на себе увагу та обставина, що склад учасників та розмір їх часток, що приймали участь у голосуванні на цих зборах повністю відповідає складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро» в редакції установчих документів станом на 14.07.2005, що повністю узгоджується із висновками та фактами, що встановлено судовими рішеннями по справам № К10/021-08/17, К19/381-08 та К14/026-12, що станом на момент проведення зборів набрали законної сили.
12. 03.10.2012 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» номінальною вартістю 25000 гривень, що складає 25% статутного капіталу. Договір посвідчено Бобковим О.В. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу, реєстровий номер 2399 (т. 2 а.с.а.с.221-222).
13. Рішенням загальних зборів від 28.09.2012, оформлених протоколом № 3 від 28.09.2012 (т. 2 а.с.а.с. 225-227) на яких були присутні учасники товариства: ОСОБА_6 з часткою 49,9%, ОСОБА_2 з часткою 25,0% та ОСОБА_9 , з часткою 0,1% погоджено ОСОБА_2 відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» у розмірі 25% вартістю 25000 гривень ОСОБА_3 , встановлено наступний розподіл часток учасників: ОСОБА_6 - 49,9%, ОСОБА_8 25%, ОСОБА_3 25%, ОСОБА_9 0,1%, затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Агро-Дніпро» та визнано таким, що втратив чинність установчий договір про створення ТОВ «Агро-Дніпро».
10.10.2012 Васильківською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію відповідних змін, № 13331050021000231.
14. 14.03.2017 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є.В. видано свідоцтво про право на спадщину (т. 4 а.с. 85) щодо успадкування ОСОБА_7 частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» в розмірі 25000 гривень, що складає 25%, що належала померлому учаснику товариства ОСОБА_8 .
15. Рішенням загальних зборів від 19.04.2017, оформлених протоколом № 1/12 від 19.04.2017 (т.5 а.с.а.с. 60-62): прийнято до складу учасників замість померлого ОСОБА_8 його дружину - ОСОБА_7 , з часткою 25% статутного капіталу; передано частку померлого ОСОБА_9 товариству із наступним переданням на користь ОСОБА_6 ; визначено частки учасників у наступному розмірі: ОСОБА_6 - 50000 гривень, що становить 50% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; ОСОБА_7 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; змінено місцезнаходження товариства; затверджено нову редакцію Статуту товариства.
Згідно протоколу на зборах були присутні учасники товариства: ОСОБА_6 з часткою 49,9%, ОСОБА_3 з часткою 25,0%. Учасники товариства ОСОБА_9 , з часткою 0,1% та ОСОБА_8 з часткою 25% на збори не запрошувалися у зв'язку з їх смертю. Запрошеною на збори була ОСОБА_7 , що є спадкоємицею після смерті ОСОБА_8 .
11.05.2017 Бобковим О.В. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу проведено державну реєстрацію відповідних змін в ЄДР, а саме 11.05.2017 року проведено реєстраційні дії 13561050023002884 - зміна місцезнаходження, зміна статутного капіталу, зміна видів діяльності, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників та 16.05.2017 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу 13561070024002884.
16. 30.06.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» номінальною вартістю 25000 гривень, що складає 25% статутного капіталу, за яким право власності на зазначену частку в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» набув ОСОБА_5 (т. 6 а.с.а.с.42-43).
17. Рішенням загальних зборів товариства від 11.07.2017, оформленим протоколом № 01/06-2017 від 11.07.2017 (т. 6 а.с.а.с. 23-25), проведеним у складі учасників товариства: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , вирішено передати частку ОСОБА_7 у розмірі 25% статутного капіталу товариства на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу; визначено склад учасників та розмір їх часток: ОСОБА_6 - 50000 гривень, що становить 50% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; затверджено нову редакцію Статуту товариства.
14.07.2017 Васильківською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію відповідних змін, № 13561050025002884.
18. 12.03.2019 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір № 12/03 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» номінальною вартістю 50000 гривень, що складає 50% статутного капіталу, за яким право власності на зазначену частку в статутному капіталі набув ОСОБА_4 (т. 5 а.с.110).
Згідно акту прийому-передачі частки у статутному капіталі № 1 від 12.03.2019 ОСОБА_6 , в особі представника ОСОБА_16 передала, а ОСОБА_4 прийняв у власність частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Агро-Дніпро» (т. 6 а.с. 54).
19. Рішенням загальних зборів товариства від 12.03.2019, оформленим протоколом № 12/03 від 12.03.2019 (т. 5 а.с.а.с. 109), проведеним у складі учасників товариства: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 вирішено вивести зі складу учасників ОСОБА_6 та передати її частку в розмірі 50% Статутного капіталу на користь ОСОБА_4 , шляхом укладання договору купівлі-продажу; прийняти останнього до складу учасників товариства; визначити склад учасників та розмір їх часток: ОСОБА_4 - 50000 гривень, що становить 50% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу; затверджено нову редакцію Статуту товариства.
14.03.2019 та 15.03.2019 ОСОБА_17 , державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості» проведено державну реєстрацію відповідних змін в ЄДР, №13561070027002884.
Позивач, стверджуючи, що є учасником ТОВ «Агро-Дніпро», проте про проведення зборів учасників товариства 17.08.2012, 28.09.2012, 19.04.2017, 11.07.2017, 12.03.2019 він не повідомлявся та участі в них не приймав, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та з метою відновлення свого порушеного права просить визнати недійсними усі рішення прийняті на перелічених зборах, відповідні нові редакції Статуту товариства, що ними затверджено та реєстраційні дії, що було вчинено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі зазначених рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що відчужували свої частки на його користь свої права учасників із моментом відчуження втратили, вони у відповідних зборах участі приймати не могли, та їх частки, не могли повторно відчужуватися (набуватися) іншими особами ( ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ), а тому відповідні правочини, щодо набуття зазначеними особами часток в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» також підлягають визнанню недійсними.
Заперечуючи проти позову відповідачі посилалися на те, що ОСОБА_1 не набув повноважень учасника товариства, до складу учасників його прийнято не було, усі рішення загальних зборів за якими він набував повноваження учасника визнано в судовому порядку недійсними та в судових рішеннях зокрема зазначалося про незаконне набуття ним прав учасника, а також у якості самостійної підстави для відмови у задоволенні позову посилалися на пропуск позивачем строку позовної давності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як вбачається з позову, позивач стверджуючи, що є власником частки в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» та своїм зверненням до суду розраховує на захист своїх корпоративних прав.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, нових редакцій Статуту товариства, правочинів вчинених особами щодо часток в статутному капіталі та відповідні реєстраційні дії щодо змін до установчих документів та відомостей, що містяться в ЄДР, які позивач просить визнати протиправними та скасувати позивач має довести наявність порушення його корпоративних прав склад, об'єм та сутність яких визначені у статті 167 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, для правильного вирішення цієї справи, суд має встановити на підставі наданих йому доказів, чи дійсно позивач станом на момент проведення відповідних зборів товариства, на яких приймалися спірні рішення та на момент вчинення спірних правочинів, був учасником ТОВ «Агро-Дніпро», від чого залежатимуть висновки про наявність або відсутність у позивача права, з метою захисту якого подано позов.
Так, позивач стверджує, що є учасником ТОВ «Агро-Дніпро», якому належить частка в статутному капіталі у розмірі 50,1%, яку він набув на відплатній основі, шляхом придбання часток ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , які внаслідок відчуження своїх часток на його користь втратили повноваження учасника товариства, та не могли приймати участь у зборах товариства та здійснювати подальше відчуження цих часток.
Оцінка судом аргументів позивача щодо набуття права частку
В підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 посилається на наступні обставини:
1. 21.09.2007 учасник ТОВ «Агро-Дніпро» ОСОБА_8 оформив заяву про вихід зі складу учасників товариства та про одночасну передачу ним своєї частки у розмірі 25% на користь ОСОБА_1 (т. 2. а.с. 90).
Як вбачається з матеріалів справи питання про вихід ОСОБА_8 було предметом розгляду зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 25.05.2007 та оформлені протоколом № 3 від 25.05.2007, на яких розглядалася заява ОСОБА_8 від 25.05.2007.
До порядку денного зазначених зборів включено питання - про розгляд заяви учасника ОСОБА_8 про вихід з товариства та передачу його частки статутного капіталу громадянину України - ОСОБА_1 та з цього питання зборами прийнято рішення: «Передати частку статутного капіталу ТОВ «Агро-Дніпро», належну ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , згідно заяви з проханням включити його до складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро».
В позовній заяві позивач посилався на виникнення у нього прав учасника саме у зв'язку з переданням на його користь частки ОСОБА_8 на підставі заяви від 21.09.2007.
2. 20.01.2008 учасник ТОВ «Агро-Дніпро» ОСОБА_9 оформив заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро» та в заяві зазначив, що належну йому частку передає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках (т. 1 а.с. 25)
Як вбачається з матеріалів справи питання про вихід ОСОБА_9 було предметом розгляду зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», що відбулися 19.01.2008 та оформлені протоколом № 1 від 19.01.2008.
Згідно протоколу № 1 від 19.01.2008 (т. 2 а.с. 73), загальні збори учасників ТОВ «Агро-Дніпро» по всім питанням порядку денного одноголосно вирішили: задовольнити заяву ОСОБА_9 про вихід зі складу учасників товариства; розподілити його частку статутного капіталу, що становить 13%, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 6,5% статутного капіталу; затвердити частки в статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 50 000,00 грн., що становить 50 %, та ОСОБА_1 50000,00 грн., що становить 50%, у зв'язку з чим затвердити нову редакцію Статуту ТОВ «Агро-Дніпро».
В позовній заяві позивач посилався на збільшення розміру його частки у статутному капіталі, саме у зв'язку з переданням на його користь частини частки ОСОБА_9 на підставі заяви від 20.01.2008.
Отже, позивач посилається на зазначені заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як на односторонні правочини вчинені зазначеними особами про продаж на його користь належних їм часток, за що ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_8 100000 доларів США та на користь ОСОБА_9 12000 гривень, що були спільно сплачені ним із ОСОБА_2 .
Надаючи належну юридичну оцінку зазначеним заявам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як підставам для набуття ОСОБА_1 права на частку в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Договором згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).
Згідно з положеннями ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов'язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований статтею 147 Цивільного кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на день виникнення спірних відносин), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України «Про господарські товариства».
Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 909/1294/15 викладено наступну правову позицію:
«41. Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття «відступлення» і «відчуження» є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.
44. Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.
45. Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.
46. Якщо сторони або особа певним чином називають правочин який нею/ними вчиняється, але по суті він відповідає ознакам іншого правочину, мають застосовуватися норми, що регулюють цей останній правочин. Тобто якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. Якщо взамін частки особа нічого не отримує - це договір дарування.»
Позивач стверджує, що він отримав частку ОСОБА_8 (25% статутного капіталу) та ОСОБА_9 (6,5% статутного капіталу) на оплатній основі, сплативши на користь ОСОБА_8 100000 доларів США та на користь ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_2 12000 гривень. Поряд із цим, жодних доказів на підтвердження факту передачі грошових коштів в рахунок отримання частки ОСОБА_8 матеріали справи не містять, а щодо частки ОСОБА_9 позивач посилається на копію розписки від 20.01.2008, складеної, як стверджує позивач, ОСОБА_9 про отримання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12000 гривень в рахунок оплати частки, що передавалася на їх користь (т. 1 а.с. 26).
Поряд із цим сам текст відповідних заяв зазначених осіб та тексти протоколів, якими оформлені рішення ТОВ «Агро-Дніпро» про виведення зі складу учасників ОСОБА_8 (від 27.05.2007) та ОСОБА_9 (від 19.01.2008) не містять положень щодо відчуження часток на користь ОСОБА_1 , умов такого відчуження, положень про їх оплатність.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1,2 ст. 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Заява ОСОБА_8 від 21.09.2007 про його виведення зі складу товариства і передання частки ОСОБА_1 , а також заява ОСОБА_9 від 20.01.2008 про вихід зі складу учасників та про передання частини частки на користь ОСОБА_1 , а також рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» від 25.07.2007 та від 19.01.2008 відповідно не можуть вважатися договором купівлі-продажу, укладеним в письмовій формі, адже з них неможливо встановити умови такого правочину, погоджені сторонами, адже не вказано про те, чи відбувається відчуження частки на оплатній чи безоплатній основі. Таким чином, ці документи не можуть вважатися такими, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору купівлі-продажу чи будь-якого іншого договору (дарування, міни тощо).
Посилання позивача на складену ОСОБА_9 розписку про отримання ним грошових коштів, зокрема від ОСОБА_1 за частку у розмірі 6,5% статутного капіталу судом не може бути прийняте як належне підтвердження вчинення ОСОБА_9 саме договору купівлі-продажу.
З тексту розписки вбачається, що ОСОБА_9 вважав себе власником частки у розмірі 13% статутного капіталу, яку у рівних частках передавав на користь ОСОБА_1 .
Втім, заява ОСОБА_9 про вихід зі складу учасників від 20.01.2008 положень щодо волевиявлення на розпорядження часткою саме у розмірі 13% не містить.
Крім того, як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Агро-Дніпро» від 25.05.2007, оформленого протоколом № 3, за наслідком якого частка ОСОБА_9 була визначена у розмірі 13% статутного капіталу, отже набуття ОСОБА_9 частки у такому розмірі не відбулося, а фактична частка, що належала ОСОБА_9 становила лише 0,1% статутного капіталу товариства.
Оскільки домовленості сторін щодо частки, що фактично належала ОСОБА_9 , його волевиявлення на відчуження частки саме у такому розмірі, сторонами у належній формі викладено не було, та суду не відомо чи дійшли б учасники розглядуваних правовідносин до згоди, щодо умов відчуження частки ОСОБА_9 у розмірі 0,1%, суд не може сприймати складену ймовірно ОСОБА_9 розписку щодо частки у розмірі 13% статутного капіталу, у якості доказу вчинення сторонами договору купівлі-продажу частки, що фактично належала ОСОБА_9 .
Відповідно і у якості доказу набуття права власності ОСОБА_1 на частину частки ОСОБА_9 , подана ним заява та складена розписка прийматися судом до уваги не можуть.
Крім того, як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 визнано недійсним, зокрема рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах, що оформлені протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 19.01.2008 № 1 (яким розподілено частку ОСОБА_9 (13%) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (по 6,5%).
При цьому, у своєму рішенні суд встановив, що оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 1 від 19.01.2008, неправомірно з порушенням вимог закону виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_9 та розподілено його частку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який враховуючи рішення суду взагалі не є учасником товариства.
У вище згадуваній постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 909/1294/15 викладено також наступну правову позицію:
«52. … підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.
55. Заява учасника про його виведення зі складу учасників товариства не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована товариству і містить інформацію про припинення в особи права на частку. Заява є вторинним актом, наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки). Заява не є правочином, учасник, що написав заяву, таким шляхом повідомляє товариство про відчуження ним частки.
56. Чинне законодавство не зобов'язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішення про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін, адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не мають намір розкривати третім особам. Але саме ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.
60.1 Відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства», є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом».
Приймаючи до уваги відсутність доказів, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , належних їх часток на користь ОСОБА_1 на основі вільного волевиявлення, зокрема укладеного сторонами цивільно-правового договору купівлі-продажу, спрямованого на оплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро», чи іншого договору, спрямованого на таке відчуження на безоплатній основі суд позбавлений можливості дійти висновку про набуття ОСОБА_1 часток (їх частини) в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро», що належали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також, обґрунтовуючи позов в частині набуття права власності на частку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивач посилався на те, що учасник товариства може в будь-який момент вийти із товариства, подавши про це відповідну заяву, вихід учасника є одностороннім правочином, що припиняє корпоративні правовідносини такого учасника із товариством, а також позивач посилався на те, що сам особисто подавав відповідні заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на адресу ТОВ «Агро-Дніпро».
В перебігу розгляду справи представник позивача посилався на те, що зазначені заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , слід розглядати саме як односторонні правочини, направлені на відчуження часток на користь ОСОБА_1 .
Поряд із цим, загальна процедура відчуження учасником своєї частки та вихід його зі складу учасників товариства є доволі відмінними процедурами.
Так, відступлення учасником ТОВ частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства», є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність.
Натомість право учасника на вихід із товариства з обмеженою відповідальності, передбачене статтею 148 Цивільного кодексу України та статтею 54 Закону України «Про господарські товариства», реалізується ним шляхом вчинення одностороннього правочину - подання товариству відповідної заяви про його вихід. І такий правочин не потребує зустрічного волевиявлення чи згоди ані інших учасників товариства, ані самого товариства.
Отже, за наслідками як виходу учасника із товариства, так і у разі відчуження учасником своєї частки на користь інших учасників, третіх осіб чи самого товариства, такий учасник припиняє свою участь у товаристві, втім суб'єктний склад у відповідних правовідносинах буде відмінним.
Так, у разі виходу учасника із товариства, за загальним правилом виникають правовідносини, за якими товариство має провести із учасником, що вийшов відповідні розрахунки. Тобто в даному випадку виникають правовідносини між учасником товариства, що виходить і самим товариством.
У разі ж відчуження учасником своєї частки, відповідні правовідносини, прийняття цієї частки, здійснення розрахунків за неї виникають між учасниками відповідного правочину, що, як вже зазначалося судом, має бути між ними укладено.
Але оскільки позивач посилається на те, що на відплатній основі придбав частки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стверджуючи тим самим, що між ними було фактично укладено договір купівлі-продажу, посилання на відповідні заяви про вихід зі складу учасників, як на доказ вчинення такого правочину є безпідставними, адже якщо вихід, як стверджує сам позивач є одностороннім правочином, то договір купівлі-продажу це завжди двосторонній правочин, а тому заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ознакам правочину щодо оплатного відчуження належних їм часток не відповідають.
Заперечуючи проти аргументів відповідача - ТОВ «Агро-Дніпро» позивач посилався на те, що висновки, що викладено в рішеннях Господарського суду Київської області від 15.06.2009 по справі № К10/021-08/17 та від 08.02.2010 у справі № К19/381-08 не мають вирішального значення для цієї справи, адже відповідні заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складені 21.09.2007 та 20.01.2008 та, відповідно, не були предметом розгляду на зборах учасників, що відбулися 27.05.2007 року та 19.01.2008 року, які зазначені судовими рішеннями визнано недійсними, адже за датами були складені пізніше.
Цими аргументами позивач намагається довести, що заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 21.09.2007 та від 20.01.2008 не були предметом окремого оскарження та є самостійними правовими підставами для набуття ОСОБА_1 права на відповідну частку, як односторонні правочини, вчинені відповідними учасниками.
Щодо цього суд, повторюючись, зазначає, що правочини щодо відчуження у спосіб продажу частки, одностороннім правочином оформлятися не можуть, адже для переходу права на частку у такий спосіб має бути виражена письмово воля обох сторін та зі змісту такого правочину мають бути зрозумілими умови вчинення такого правочину.
Позивачем не надано суду доказів, що зазначені заяви учасників були предметом розгляду на інших зборах учасників, які судами недійсними не визнавалися, а тому позиція позивача в цій частині є доволі суперечливою.
Адже, якщо на зборах від 25.07.2007, які визнані судом недійсними, не розглядалася заява ОСОБА_8 від 21.09.2007 то для того, щоб така заява могла бути сприйнята судом у якості доказу переходу частки на користь ОСОБА_1 , останній мав довести, що вона була предметом розгляду в межах інших зборів, на яких було б зафіксоване волевиявлення ОСОБА_8 на вчинення відплатного правочину на користь ОСОБА_1 .. Для цього відповідна заява мала надійти на адресу товариства від ОСОБА_8 та за наслідками її розгляду мала відбутися процедура зміни складу учасників товариства у зв'язку із переходом права на частку на користь ОСОБА_1 .
Але, оскільки заява від 21.09.2007 року окремо зборами не розглядалася суд не може переконатися в тому, що ОСОБА_8 , дійсно мав намір та реалізував своє право на відчуження належної йому частки, адже сам факт складання відповідної заяви, що ознакам правочину про відчуження не відповідає, не створює правових наслідків у вигляді переходу права власності на його частку на користь ОСОБА_1 .
Наведене в тій же мірі стосується і заяви ОСОБА_9 , яка також складена пізніше ніж проведено збори (від 19.01.2008), на яких розглядалося питання про його вихід зі складу товариства та у суду відсутні підстави стверджувати, що станом на 20.01.2008 ОСОБА_9 дійсно мав намір на відчуження на оплатній основі частини своєї частки на користь ОСОБА_1 .
Крім того, подальші дії як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 , щодо участі їх у заборах товариства, що відбулися 17.08.2012 та 28.09.2012, свідчать про те, що вони керувалися висновками судів у справах № К10/021-08/17, № К19/381-08 та № К14/026-12, якими визначено належний склад учасників та розмір їх часток, та продовжували здійснювали свої повноваження учасників товариства, зокрема приймаючи участь в управлінні справами товариства, у загальних зборах, голосуванні з питань порядку денного.
А тому, хоча складання ними відповідних заяв про вихід зі складу учасників товариства і мало місце, але з огляду на те, що жодне рішення зборів щодо заяв складених ОСОБА_8 21.09.2007 та ОСОБА_9 20.01.2008 окремо зборами не приймалося, втім реалізація волевиявлення на вчинення відплатного відчуження своїх часток на користь ОСОБА_1 не відбулася, а тому зазначені заяви не можуть окремо засвідчувати перехід права власності на частки на користь ОСОБА_1 , а відсутність доказів вчинення відповідного правочину, направленого на відчуження часток на користь ОСОБА_1 свідчить про приналежність ОСОБА_8 частки у розмірі 25% та ОСОБА_9 у розмірі 0,1%, та, відповідно про не набуття ОСОБА_1 прав на зазначені частки.
3. 09.10.2009 ОСОБА_2 оформила заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Агро-Дніпро» (т. 2. а.с. 32), в якій одночасно зазначено про відступлення своєї частки у розмірі 50% статутного капіталу на користь ОСОБА_1 .
Також 09.10.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про відступне (т. 2 а.с.а.с. 33-35), згідно якого ОСОБА_2 з метою припинення своїх зобов'язань перед ОСОБА_1 з повернення суми позики у розмірі 909000 гривень та суми винагороди за користування сумою позики у розмірі 50500 гривень, що виникли у неї на підставі укладеного між цими особами договору позики від 25.12.2008, ОСОБА_2 передала на користь ОСОБА_1 належну їй частку у розмірі 50% Статутного капіталу ТОВ «Агро-Дніпро», що складає 200000 гривень.
Як вбачається зі змісту п. 4 договору про відступне, право власності на частку, що передається, підтверджується Статутом товариства, зареєстрованим Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 13.02.2008, номер запису 13331050007000231.
Згідно п. 5. Договору боржник гарантує, що частка у статутному капіталі, яка є предметом цього договору, належить їй на законних підставах, сплачена нею повністю, на момент підписання цього договору нікому іншому не відчужена, під заставою (забороною) не перебуває, не є предметом спору, частка вільна від будь-яких майнових праві претензій третіх осіб, і не існує жодних інших перепон щодо її відчуження.
Поряд із цим, рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Агро-Дніпро» за участю третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації Дехтяренка О. І. визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», оформлене протоколом засідання загальних зборів учасників цього товариства від 25.05.2007 № 3.
При цьому, у своєму рішенні від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 Господарський суд Київської області встановив та зазначив, що 25.05.2007 на зборах учасників ТОВ «Агро-Дніпро» були прийняті рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, тобто, неповноважними зборами учасників.
За наслідками апеляційного (постанова прийнята 23.09.2009) та касаційного перегляду цієї справи рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2009 залишено без змін.
Зі змісту судових рішень по справі № К10/021-08/17 вбачається, що ОСОБА_1 не набув прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро», адже рішення загальних зборів, яким його прийнято до складу учасників із одночасним перерозподілом на його користь частини часток ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , визнано недійсним, та, відповідно, не створює правових наслідків, обумовлених змістом цього рішення, адже є недійсним з моменту його прийняття.
Отже, за наслідками прийняття судом рішення суду від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 ОСОБА_1 не є особою, що набула прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро», а учасниками ТОВ «Агро-Дніпро» залишалися ОСОБА_6 , з часткою 49,9%, ОСОБА_8 , з часткою 25%, ОСОБА_9 , з часткою 0,1% та ОСОБА_2 , з часткою 25,0 %.
Зі змісту зазначеного рішення також вбачається, що станом на момент вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору про відступне (09.10.2009) ОСОБА_2 не належала частка у розмірі 50% статутного капіталу або 200000 гривень та, відповідно, у якості відступного передаватися не могла.
Судом також враховано, що і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 приймали безпосередню участь у зазначеній судовій справі та були обізнані про її обставини та укладаючи 09.10.2009 року правочин про відступне укладали його свідомо щодо частки ОСОБА_2 , що їй не належала, адже станом на дату його укладання зазначені особи були обізнані щодо висновків суду, як про відсутність у власності ОСОБА_2 частки у розмірі 50% або 200000 гривень так і про не набуття ОСОБА_1 прав учасника товариства, адже станом на дату укладання договору про відступне рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17 вже набрало законної сили.
Також звертає на себе увагу та обставина, що на час вчинення сторонами правочину про відступне в провадженні Господарського суду Київської області перебувала і справа № К19/381-08 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Агро-Дніпро» за участю третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації та рішенням суду від 08.02.2010 було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агро-Дніпро», прийняті на зборах, що оформлені протоколами засідання загальних зборів учасників цього товариства від 19.01.2008 № 1 та від 22.01.2008 № 2. Мова йде про рішення загальних зборів, на яких за наслідком перерозподілу часток було остаточно визначено склад учасників ТОВ «Агро-Дніпро» - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з частками по 50% статутного капіталу або по 200 000 гривень.
При цьому, хоча рішення по справі К19/381-08 і було прийнято тільки 08.02.2010, тобто після вчинення договору про відступне (09.10.2009), втім провадження у зазначеній справі порушене ще 29.08.2008, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приймали участь у цій справі, та провадження у справі зупинялося до моменту остаточного вирішення справи у справі № К10/021-08/17, згадане вище (рішення Господарського суду Київської області від 15.06.2009, що брало законної сили 23.09.2009).
Тобто сторони правочину про відступне на момент його вчинення були обізнані з приводу, як відсутності у власності ОСОБА_2 частки, що складала б 50% статутного капіталу, так і про відсутність у ОСОБА_1 повноважень учасника товариства, що ставить під сумнів можливість набуття ОСОБА_1 частки ОСОБА_2 без отримання згоди на це інших учасників товариства, склад яких було визначено судовим рішенням у справі № К10/021-08/17 від 15.06.2009.
З огляду на положення ст.ст. 3, 627 Цивільного кодексу України цивільні правовідносини мають ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі
інших осіб.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст. 600 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Тобто предметом відступного може бути лише майно, що належить боржнику на момент вчинення відповідного правочину.
Надаючи оцінку укладеному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правочину щодо передання відступного від 09.10.2009, як правової підстави виникнення у позивача права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» у розмірі 50% або 200000 гривень, судом також враховане наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на те, що станом на день вчинення сторонами договору про відступне, як встановлено судовим рішенням у справах № К10/021-08/17, що набрало законної сили станом на день укладання зазначеного договору, про що сторонам мало бути достеменно відомо, встановлено, що частка ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро» не складала 50%, договір про відступне, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 09.10.2009 не міг стати підставою для набуття ОСОБА_1 права на частку в ТОВ «Агро-Дніпро» у розмірі 50% статутного капіталу.
Оскільки домовленості сторін щодо частки, що фактично належала ОСОБА_2 , її волевиявлення на відчуження частки саме у такому розмірі, сторонами у належній формі викладено не було, та суду не відомо чи дійшли б учасники розглядуваних правовідносин до згоди, щодо умов відчуження частки ОСОБА_2 у розмірі 25%, суд не може сприймати договір про відступне щодо частки ОСОБА_2 у розмірі 50% статутного капіталу, у якості доказу вчинення сторонами договору купівлі-продажу частки, що фактично належала ОСОБА_2 .
Вчинення правочину про відступне за наявності очевидної невідповідності предмету договору дійсному розміру частки ОСОБА_2 не може легітимізувати набуття ОСОБА_1 права на частку в статутному капіталі товариства у будь-якому розмірі, а тому такий правочин не може бути сприйнятий судом у якості належної правової підстави для виникнення цивільних прав та обов'язків, обумовлених змістом такого договору. Відповідно, у суду відсутні підстави для висновків про набуття ОСОБА_1 на підставі зазначеного договору прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро».
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заяви ОСОБА_8 від 21.09.2007 та ОСОБА_9 від 20.01.2008, а також договір про відступне від 09.10.2009, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є належними правовими підставами для набуття ОСОБА_1 права власності на частки, визначені у зазначених правочинах, а тому суд приходить до висновку про не набуття ОСОБА_1 корпоративних прав щодо участі у ТОВ «Агро-Дніпро».
Все це у сукупності, докази, що надані сторонами, факти та обставини встановлені судом, внутрішнє переконання суду дають підстави стверджувати про відсутність у межах розглядуваної справи факту порушення корпоративних прав позивача, інших його прав та охоронюваних законом інтересів, принаймні тих, відновлення яких могло б бути здійснено у спосіб, визначений позивачем у позові, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову.
Судом також враховано, що судовими рішеннями по справах № К10/021-08/17, № К19/381-08 та № К14/026-12 вже неодноразово досліджувалося питання правомірності набуття ОСОБА_1 прав учасника ТОВ «Агро-Дніпро». Судами встановлено, що оскільки від самого початку ОСОБА_1 набув прав учасника всупереч вимог законодавства із порушенням встановленого законом порядку переходу (відчуження) часток учасників на користь третіх осіб, із порушенням процедури здійснення такого відчуження, зокрема прав інших учасників товариства (зокрема ОСОБА_6 ), що мали першочергове право на набуття частки, що відчужується, складання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заяв (від 21.09.2007 та 20.01.2008 відповідно) про вихід зі складу учасників товариства з переданням своїх часток на користь ОСОБА_1 , та вчинення ОСОБА_2 правочину про відступне, не призвели до наслідків у вигляді набуття ОСОБА_1 прав учасника товариства. І такі висновки судів не можуть не враховуватися судом під час розгляду цієї справи.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціальні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 924/848/18.
Подання цього позову, по суті, є спробою переглянути факти, встановлені в зазначених судових рішеннях, хоча усі обставини, які позивачем викладено в перебігу розгляду цієї справи були відомі і станом на момент здійснення відповідного судового провадження.
Задоволення розглядуваного позову призвело б до фактичної переоцінки фактів та обставин встановлених судами у межах згаданих судових проваджень лише тому, що позивач із ними не згодний, що є неприпустимим.
Позивач в перебігу розгляду справи неодноразово вказував на те, що він знав про висновки судів у згаданих вище судових рішеннях, вживав заходів для оскарження відповідних рішень але виходив із того, що висновки, що в них викладено на його права не впливають, адже наслідком прийняття таких рішень було лише відновлення у своїх правах учасника товариства ОСОБА_6 .
Поряд із цим, зі змісту зазначених рішень, досить чітко прослідковуються послідовні висновки суду, і щодо питання набуття ОСОБА_1 корпоративних прав у товаристві, зокрема щодо безпідставності набуття права на частку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був засновником товариства, тобто не був особою, що приймала участь у заснування ТОВ «Агро-Дніпро». Тобто єдиний можливий для нього шлях набути право на частку в статутному капіталі був або прийняття його до складу учасників товариства у спосіб внесення відповідного вкладу або набуття ним права на частку учасника на підставі відповідного правочину.
Як вже зазначалося, рішенням загальних зборів від 25.05.2007 ОСОБА_1 саме прийнято до складу учасників товариства та цим же рішенням одночасно йому передано частку ОСОБА_8 , а згодом і перерозподілено на його користь частину частки учасника, що була цим рішенням виключена зі складу учасників ( ОСОБА_6 ).
Але оскільки рішенням суду від 15.06.2009 у справі № К10/021-08/17, таке рішення загальних зборів було визнано недійсним, тобто таким, що не має юридичних наслідків, ОСОБА_1 не міг вважати себе учасником товариства, як особа, що була прийнята до складу учасників товариства, а оскільки доказів вчинення відповідних правочинів, що могли б слугувати належною правовою підставою для набуття ним права на частку, суду представлено не було, а ті правочини, на які позивач посилався, судом відхилені, з мотивів, що викладено вище, суд має констатувати факт відсутності у позивача права на частку у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро».
Суд вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту має враховувати баланс конкуруючих інтересів позивача, інших учасників товариства, самого товариства, а тому визнання недійсними оскаржуваних рішень, правочинів та реєстраційних дій за період з 2012 року по теперішній час, за наведених вище обставин, призведе до невиправданого втручання суду в діяльність товариства, що може призвести до невиправданих, чутливих для решти учасників розглядуваних правовідносин наслідків. Така позиція суду певною мірою узгоджується із правовою позицією, що викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 по справі № 923/876/16 (п.п. 62, 63).
З огляду на викладене, суд остаточно приходить до наступних висновків.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що могли б свідчити про набуття ОСОБА_1 права на частку у статутному капіталі ТОВ «Агро-Дніпро».
Рішеннями Господарського суду Київської області по справах № К10/021-08/17, № К19/381-08 та № К14/026-12 встановлено, що ОСОБА_1 не набув прав учасника товариства, зокрема на підставі тих правочинів, на які він посилається як на підставу набуття прав учасника в межах цієї справи.
Долучені позивачем до матеріалів справи правочини не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів набуття ОСОБА_1 права на частку в статутному капіталі товариства, адже належною правовою підставою такого набуття зазначені правочини не є, та інші висновки призвели б до невиправданого та штучного перегляду рішень Господарського суду Київської області прийнятих у справах № К10/021-08/17, № К19/381-08 та № К14/026-12, що набули статусу остаточних.
Відповідно, суд приходить до висновку про відсутність у позивача захищуваного права чи інтересу, що виникали б з належних йому корпоративних прав щодо ТОВ «Агро-Дніпро» та захист яких мав би відбуватися саме у спосіб визнання недійсними усіх рішень загальних зборів товариства після дати вчинення, як вважає позивач, відповідних правочинів про набуття ним часток у статутному капіталі.
При цьому, суд не вважає за потрібне окремо розглядати кожне рішення загальних зборів товариства, відповідні правочини вчинені учасниками та проведені реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР, які позивач просить визнати недійсними та/чи скасувати, оскільки позивач не є учасником товариства, та відповідно, у нього відсутнє право з метою захисту якого він звернувся до суду із розглядуваним позовом, а тому прийняття загальними зборами товариства відповідних рішень, вчинення учасниками відповідних правочинів та проведення відповідних реєстраційних дій на права та охоронювані законом інтереси позивача не впливають.
Питання застосування до розглядуваних правовідносин наслідків пропуску строку позовної давності, про що було заявлено відповідачами у справі судом не розглядалося з огляду на встановлені судом обставини про відсутність та недоведеність факту порушення прав позивача та, відповідно, підстав для вжиття заходів з метою їх захисту, що виключає потребу у дослідженні питання про можливість, доцільність та необхідність з'ясування питання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
Наведене у сукупності зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.
Суддя Р.М. Колесник