ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2020Справа № 910/14545/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5)
до Адвокатського об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30)
про стягнення 152 724,42 грн
Представники: без виклику представників сторін
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Адвокатського об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" про стягнення 152 724,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію на потреби опалення, в результаті чого за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року включно у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 143 156,31 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем було нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 4276,06 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 292,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14545/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.10.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивач жодного разу не виставляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, які в свою чергу, за доводами позивача, постачались неналежної якості. Також відповідач зауважує, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що він постачає теплову енергію до приміщення відповідача.
09.11.2020 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" стало з 27.04.2018 постачальником теплової енергії у м. Києві на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 та Розпорядження Виконавчого органу КМР (КМДА) від 10.04.2018 №591, про що також було повідомлено у газеті КМР «Хрещатик» №34 (5085) від 28.03.2018. Крім того позивач звертає увагу, що перевірка якості наданих послуг та складання акту обстеження квартири на предмет незадовільної температури опалення здійснюється суб'єктним складом, який визначений у п. 35, 37 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ №630 від 12.07.2005.
Цією ж датою від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив, оскільки відзив надійшов на адресу позивача лише 20.10.2020 та у підрозділі позивача був запроваджений карантин у зв'язку з спалахом захворюваності на коронавірус.
За приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши наведені позивачем обставини в обґрунтування пропуску процесуального строку для подання відповіді на відзиву, суд визнає їх поважними, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а надана позивачем відповідь на відзиву прийняттю до розгляду.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 13.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1354, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві Ради зобов'язується передати у власність, а Адвокатське об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" зобов'язується прийняти нежилі приміщення, загальною площею 457,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30 (літера А) і зобов'язується сплачувати за них грошову суму, визначену цим договором.
Відповідно до витягу з державного реєстру правочинів (№ 5909902), 13.05.2008 Київським міським Приватним нотаріусом Шепелюк О.Г. було зареєстровано та нотаріально посвідчено договір купівлі - продажу нежилих приміщень: з №1 по №5 (групи приміщень №61), з №1 по №21 (групи приміщень №62) №1,2,3 (групи приміщень №62а), з №1 по №16 (групи приміщень №63), загальною площею 457,70 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30 (літера А).
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 010262 від 13.06.2008, посвідченого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за Адвокатським об'єднанням "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" зареєстровано на праві приватної власності нежилі приміщення (в літ А), загальною площею 457,70 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30.
17.01.2016 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (виконавець) та Адвокатське об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" (споживач) уклали договір №1110035-01 про постачання теплової енергії, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.
Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".
До матеріалів справи додано корінці нарядів на включення будинку на початку опалювального сезону та відключення будинку в кінці опалювального сезону, за підписом представника позивача та представника споживача КП «Центр ОС Шевченківського р-ну» за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 28-30, що підтверджують факт постачання теплової енергії до приміщення відповідача у 2018 -2020 роках.
На підтвердження постачання теплової енергії за вказаною вище адресою також надано копії відомостей реєстрації параметрів споживання теплової енергії житлового будинку ЖЕК-1002 КП «Центр ОС Шевченківського р-ну» та щомісячні облікові картки за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року.
За доводами позивача, відповідач не здійснював своєчасної оплати спожитих з 01.10.2018 послуг з постачання теплової енергії на потреби опалення, що стало наслідком виникнення у останнього боргу у розмірі 143 156,31 грн та підставою для нарахування останньому інфляційних втрат у розмірі 5292,05 грн та 3% річних у розмірі 4276,06 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
З наведених положень законодавства вбачається, що відсутність договору про постачання теплової енергії не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію, факт споживання якої підтверджується встановленими обставинами справи.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №922/4239/16 зазначено, що відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Як встановлено судом, у спірний період (з жовтня 2018 по квітень 2020) власником нежитлових приміщень: з №1 по №5 (групи приміщень №61), з №1 по №21 (групи приміщень №62) №1,2,3 (групи приміщень №62а), з №1 по №16 (групи приміщень №63), загальною площею 457,70 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30 (літера А), було Адвокатське об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів".
Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки у спірний період власником вищевказаних нежитлових приміщень був відповідач, останній повинен здійснити оплату наданих у вказані приміщення послуг з постачання теплової енергії на потреби опалення.
Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пунктом 18 Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Матеріалами справи, зокрема, корінцями нарядів, актами про прийняття та готовність теплового вузла обліку, а також відомостями реєстрації параметрів теплоспоживання, підтверджується достовірність тверджень позивача щодо подачі у житловий будинок по вул. Білоруська, 30 теплової енергії для потреб опалення в опалювальні періоди 2018-2020 років.
Крім того, з наявних у матеріалах справи щомісячних облікових карток вбачається, що за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року позивачем проводилось за адресою відповідача нарахування за відпущену теплову енергію згідно з тарифами затвердженими виконавчим органом Київської міської ради за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн) на загальну суму 143 156,31 грн.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, враховуючи, що доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 143 156,31 грн матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів суду не надано, суд приходить до висновку, що відповідачем, як споживачем теплової енергії - порушено права позивача, як постачальника теплової енергії, в частині оплати її вартості, у зв'язку із чим вимоги позивача про стягнення заборгованості у вищевказаній сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому посилання відповідача на відсутність доказів, які б підтверджували факт надання теплової енергії саме Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", та надання послуг належної якості, не приймаються судом до уваги та спростовуються вищевикладеним.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 5 292,05 грн інфляційних втрат та 4 276,06 грн 3% річних.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем за період 01.10.2018 по 30.06.2020, суд встановив, що він є арифметично вірним, розрахованими згідно вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 292,05 грн інфляційних втрат та 4 276,06 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Адвокатського об'єднання "Київська міська муніципальна колегія адвокатів" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, ідентифікаційний код 25960149) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 143 156 (сто сорок три тисячі сто п'ятдесят шість) грн 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 292 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн 05 коп., 3 % річних у розмірі 4 276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 290 (дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 87 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.11.2020
Суддя Л. Г. Пукшин