ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2020Справа № 910/18642/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ» про стягнення 76 957, 83 грн,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ» про стягнення 76 957, 83 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Аналогічні вимоги закріплено і в ч. 1 ст. 172 ГПК України, згідно якої позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).
Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
В контексті викладеного, надані позивачем документи, подані з метою підтвердження факту надіслання копії позовної заяви відповідачеві не можуть бути прийняті судом, оскільки з наданого опису вкладення неможливо встановити, які саме додатки були долучені до позову. Вживання загальної фрази «позовна заява із додатками», без виокремлення кожного додатку, що направляється, не є належним доказом у розумінні вищенаведених положень.
Наведені обставини свідчать про невиконання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, що має наслідком залишення позовної заяви без руху з наданням часу позивачеві для направлення додатків до позову на адресу відповідача.
Також, суд звертає увагу на те, що за приписами п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість в сумі 48 000, 00 грн, 3% річних в сумі 5 283, 11 грн, інфляційні втрати в сумі 14 074, 72 грн та штраф в сумі 9 600, 00 грн. Натомість прохальна частина позову містить іншу суму штрафу, а саме 4 800, 00 грн.
Виявлені недоліки можуть бути усунуті шляхом приведення прохальної частини позову у відповідність до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Також, в позові містить клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку із закриттям провадження в цивільній справі № 185/1896/20 та роз'ясненням позивачу права на звернення до господарського суду, трирічний строк позовної давності пропущений нею з поважних причин, зважаючи також на те, що первинне звернення до суду відбулось в межах строку позовної давності.
Разом цим, доказів в підтвердження звернення до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області саме 04 березня 2020 року, про що йдеться у позові, позивачем не надано. Водночас, наведена обставина є визначальною для визнання поважними причин пропуску на звернення до суду, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку для надання доказів в підтвердження мотивів, викладених у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду.
Також, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З наведеним кореспондується обов'язок позивача, передбачений ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відправлених доказів).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було здійснено замовлення у відповідача фарб на суму 48 000, 00 грн та згідно умов п. 4.1 Договору поставки № 61 від 24.05.2016, здійснено попередню оплату, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення № 83 від 27.02.2017. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні видаткові накладні, в яких згідно пунктів 1.1, 2.1 Договору поставки № 61 від 24.05.2016 визначається номенклатура, кількість та ціна товару.
Наведене унеможливлює встановлення факту виникнення зобов'язань за договором поставки, у зв'язку з чим позивачеві слід надати докази оформлення замовлення (складення видаткової накладної) на суму 48 000, 00 грн на виконання умов укладеного між сторонами договору, або надати письмові пояснення з цього приводу.
Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити таке.
За приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Водночас, відповідно до пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» № 229 (6984).
Разом з тим, 01 березня 2019 року в періодичному виданні «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява ОСОБА_1 додані до неї документи подані в електронній формі.
Отже, суд зазначає, що позивачеві необхідно подати позовну заяву в порядку Розділу IIІ ГПК України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ» про стягнення 76 957, 83 грн - залишити без руху.
Встановити заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.С. Комарова