ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2020Справа № 910/12304/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрмія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"
про стягнення 4 409 280,39 грн
Представники сторін:
від позивача Коритнюк В.О. (адвокат за ордером РН-853 № 012 від 12.08.2020)
від відповідача не з'явились
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрмія" (далі - ТОВ "Юрмія", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (далі - ТОВ "Гіппо", відповідач) про стягнення 3 876 398,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку оплатити товар, поставлений позивачем на виконання умов договору поставки № 051218-05/1г від 05.12.2018.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача борг за поставлений товар у розмірі 3 876 398,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/12304/20 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2020.
15.09.2020 до суду надійшла заява про забезпечення позову, подана позивачем, у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 18.09.2020.
22.09.2020 та 28.09.2020 до суду надійшли подані позивачем клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, які були задоволені ухвалою суду від 30.09.2020.
29.09.2020 да суду надійшла подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з відповідач борг за поставлений товар у розмірі 4 409 280,39 грн
01.10.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
06.10.2020 суд оголосив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та відклав підготовче засідання на 20.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 викликано сторін у наступне підготовче засідання, призначене на 20.10.2020.
12.10.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 16.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.11.2020.
29.10.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 03.11.2020.
02.11.2020 до суду надійшла подана позивачем заява про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, в якій позивач просив суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
У судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в жодне підготовче та судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 10.11.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
05.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрмія" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (як покупцем) був укладений договір поставки № 051218-05/1г (далі - договір поставки).
Згідно з п. 1.1 договору поставки постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Пунктом 1.2 договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі накладної(их) згідно з замовленням покупця, яка(і) є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 4.3 договору поставки передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки відповідно до замовлення покупця.
Оплата за поставлений товар сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.5 даного договору, здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривня, у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника кожні 28 днів з дати отримання товару (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 5.5 договору сторони погодили, що заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, яка зберігається за покупцем без застосування до нього відповідальності за невиконання зобов'язань по договору та складає суму (ліміт заборгованості) в розмірі 0,00 грн, у т. ч. ПДВ.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору поставки № 051218-05/1г від 05.12.2018 позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 4 438 887,04 грн, що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 12-151 т.1, а.с. 20-46 т. 3).
Згідно з поясненнями позивача, наведеними ним у позовній заяві, відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, а саме в сумі 29 606,65 грн. Викладені обставини відповідачем не спростовані.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений останнім на виконання умов договору поставки № 051218-05/1г від 05.12.2018, становить 4 409 280,39 грн.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача, суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 4 409 280,39 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату ним правової допомоги суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесених ним судових витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи:
- копію договору про надання правничої допомоги адвокатом щодо підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у судах № 03/08 від 03.08.2020, укладеного з адвокатським бюро «Віталія Коритнюка» (далі - договір про надання правової допомоги);
- ордер на надання правової допомоги РН-853 № 012 від 12.08.2020;
- копію акта наданих послуг від 22.10.2020 на суму 5 000,00 грн;
- копію платіжного доручення № 5720 від 02.10.2020 на суму 5 000,00 грн.
Судом встановлено, що представник позивача Коритнюк В.О. є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва № 1270 від 04.11.2017, інтереси позивача представляє на підставі ордеру на надання правової допомоги РН-853 № 012 від 12.08.2020.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а бюро бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту щодо підготовки процесуальних документів та представництва клієнта у судах, адміністративних та господарських судах, судах апеляційної та касаційної інстанцій. Безпосереднім виконавцем умов цього договору зі сторони бюро буде адвокат Коритнюк Віталій Олександрович, який отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1270 від 04.11.2017 на підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області від 04.10.2017 № 50/1, і здійснює свою незалежну професійну діяльність в організаційній формі БЮРО (надалі - «АДВОКАТ»).
Згідно з п. 4.1 договору про надання правової допомоги вартість юридичних послуг, що надаються клієнту згідно даного договору є гонораром та поверненню не підлягає.
Пунктом 4.2 договору про надання правової допомоги передбачено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у додатку 1 до цього Договору.
Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення бюро позитивного результату, якого бажає Клієнт (п. 4.3 договору про надання правової допомоги).
Відповідно до п. 4.5 факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору.
Згідно з п. 4.6 договору про надання правової допомоги розрахунки за даним договором здійснюються клієнтом наступним чином: на виконання умов договору клієнт сплачує аванс в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень; остаточний розрахунок за договором клієнт здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З акту приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2020 вбачається, що адвокатським бюро позивачу були надані такі послуги:
- ознайомлення з матеріалами, щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Гіпппо" (договором, видатковими накладними іншими супровідними документами що підтверджують факт поставки товару, виготовлення з них копій) - 2 год загальною вартістю 800,00 грн,
- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "Гіппо" - 4 год загальною вартістю 2 000,00 грн,
- підготовка заяви про збільшення позовних вимог у справі за позовом ТОВ «Юрмія» до ТОВ «Гіппо» про стягнення заборгованості - 2 год загальною вартістю 1 000,00 грн,
- супроводження справи щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Гіппо" в Господарському суді міста Києва - загальною вартістю 1 200,00 грн, а всього на суму 5 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач надані йому послуги оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5720 від 02.10.2020 на суму 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи у розмірі 5 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, кабінет 33, ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрмія" (35550, Рівненська обл., Радивилівський р-н, село Пріски, вул. Лісова, буд. 15, ідентифікаційний код 33246737) борг у розмірі 4 409 280,39 грн (чотири мільйони чотириста дев'ять тисяч двісті вісімдесят грн 39 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 66 139,22 грн (шістдесят шість тисяч сто тридцять дев'ять грн 22 коп.), витрати на оплати професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч грн 00 коп.)
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 30.11.2020.
Суддя О.Г. Удалова