проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"30" листопада 2020 р. Справа № 922/964/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (вх.№2496Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі №922/964/20 (суддя Чистякова І.О., повний текст рішення підписано 31.08.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка", м.Запоріжжя
до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м.Чугуїв Харківської області
про стягнення 85.589,41 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (відповідач) 85.589,41 грн, що складаються з: 68.662,20 грн - заборгованості за поставлений товар, 2.794,00 грн - 3% річних, 2.500,00 грн - інфляційних збитків та 11.633,21 грн - пені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, місто Чугуїв, мікрорайон Авіатор, ідентифікаційний код 08305644) на користь ТОВ "Промелектроніка" (69002, місто Запоріжжя, вул. Грязнова, будинок 4-А, ідентифікаційний код 24510970) грошові кошти у розмірі 85.589,41 грн, що складаються з: 68.662,20 грн - заборгованості за поставлений товар, 2.794,00 грн - 3% річних, 2.500,00 грн - інфляційних збитків та 11.633,21 грн - пені. Судові витрати у справі у вигляді: судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11300,00 грн покладено на відповідача: ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод". Стягнуто з ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на користь ТОВ "Промелектроніка" судовий збір у розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11300,00 грн.
Відповідач, ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, в частині стягнення з відповідача 10.946,59 грн пені і в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10.946,59 грн - відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що на його думку, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення невірно застосував норми матеріального права, а також має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Так відповідач заперечує проти трактування суду першої інстанції пункту 8.3 спірного договору щодо граничного розміру пені, та вважає, що умовами цього пункту сторони встановили граничний період прострочення зобов'язання, і обмежено загальний розмір пені 1% від вартості товару, що складає 686,62 грн.
25.09.2020 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/964/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Пелипенко Н.М.; суддя Барбашова С.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" та призначено розглядати справу №922/964/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Зазначеною ухвалою суду позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
05.10.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «Промелетроника» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9493), в якому позивач категорично не погоджується із висновком апелянта стосовно пункту 8.3 спірного договору яким обмежується розмір пені за весь період нарахування одним відсотком від вартості товару. Позивач наполягає на тому що даним пунктом договору визначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення оплати товару у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченого товару, однак розмір такої пені, нарахованої за один день прострочення, не повинен перевищувати 1% від вартості товару. Позивач повністю погоджується із рішенням суду першої інстанції, просить залишити його без змін, як законне та обґрунтоване; апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.
09.10.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява (вх..№9665) про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3200,00 грн разом з обґрунтуванням об'єму наданих послуг з правничої допомоги та їх конкретизацією.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, зважаючи на нижченаведене.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у березні 2019 року Державним підприємством Чугуївський авіаційний ремонтний завод на ЕТМ (електронно-торговий майданчик) https://smarttender.biz/ був опублікований запит на комерційну пропозицію на закупівлю продукції.
У зазначеному запиті відповідач вказав початкову ставку, умови оплати, доставки та інші істотні умови, в тому числі в якості додатку до оголошення був опублікований проект договору.
ТОВ «Промелектроніка» приймало участь в проведені аукціону, за результатами якого було визнано переможцем.
21.03.2019 між ТОВ "Промелектроніка" (постачальник за договором, позивач по справі) та ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (покупець за договором, відповідач по справі) був укладений договір №ПЕ 21/03-19, проект якого був опублікований в якості додатку до Оголошення про закупівлю, за яким постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар згідно специфікаці, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Умовами договору поставки №ПЕ 21/03-19 від 21.03.2019 сторони визначили наступне:
- асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість передбачається у специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору складає 68.662,20 грн, у т.ч. ПДВ (розділ 2);
- строк постачання партії товару не більше 7 календарних днів з дати підписання договору (п.4.1. договору);
- покупець здійснює оплату наступним чином: 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю; розрахунки за отриманий товар здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.1);
- договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (6.1);
- у випадку виявлення дефектів в поставленому товарі покупець має право заявити рекламацію, та надає постачальнику рекламаційни лист.
- (п. 8.2);
- при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% вартості товару (8.3).
Позивач, виконуючи умови договору та підписання відповідної специфікації, склав та надіслав підприємству відповідача рахунок-фактуру №СФ-0000425 від 21.03.2019.
Поставка товару позивачем відповідачу здійснювалась в два етапи:
01.04.2019 за видатковою накладною №РН-0000426 на суму 38.811,96 грн,
04.04.2019 за видатковою накладною №РН-0000440 на суму 29.850,24 грн.
Вказані видаткові накладні підписані сторонами спірного договору без зауважень.
В свою чергу, відповідач отриманий товар за вказаними видатковими накладними не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 68.662,20 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з позовною завою про стягнення суми заборгованості за спірним договором.
Крім основної суми заборгованості, у зв'язку із простроченням зобов'язання по оплаті позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2.794,00 грн - 3% річних; 2.500,00 грн - інфляційних збитків та 11.633,21 грн - пені.
Господарський суд, приймаючи рішення і задовольняючи позовні вимоги, Приймаючи оскаржуване рішення в частині стягненні пені у сумі 12786,34 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи ст. ст. 549, 610, 611 ЦК України, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та п. 8.3. спірного договору поставки товару, а також, установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, є підстави для висновку про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 11.633,21 грн. Розрахунок суми пені правильний.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.
Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 14.1.245 Податкового Кодексу України, товарний кредит - це товари (роботи, послуги), які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних або фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на певний термін і під відсоток.
Таким чином, товарний кредит - це вид договору купівлі-продажу, за якого покупцю передається у власність товар, за який він може розплатитися через певний проміжок часу. Цей вид господарських відносин регламентований статтею 694 ЦК України.
Згідно зі ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Факт здійснення позивачем на користь відповідача поставки підтверджується належними доказами за вказаними видатковими накладними. В той же час, відповідач свою частину зобов'язань за спірним договором поставки не виконав. При цьому, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості визначено умовами договору - до 28.03.2019 включно, та є таким, що настав.
Товар поставлений відповідачу 01.04.2019 та 04.04.2019 і з урахуванням умов п.5.1. договору відповідач мав оплатити товар з дня отримання товару. Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару з 02.04.2019 на суму 38.811,96 грн, а з 05.04.2019 на суму 29.850,24 грн.
Відповідач жодним чином не заперечує самого факту отримання товару та наявності в нього зазначеної заборгованості.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду стосовно наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 68.662,20 грн.
Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача суму пені за порушення терміну оплати в розмірі 11.633,21 грн, 2.794,00 грн - 3% річних, 2.500,00 грн - інфляційних збитків..
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 8.3. договору поставки товару, при порушенні строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки від 21.03.2019, позивач нарахував відповідачеві пеню, яка, станом на 10.03.2020, становить 11.633,21 грн.
Апелянт заперечує проти розміру заявленої до стягнення позивачем пені, в обґрунтування своїх доводів посилається на умови пункту 8.3 договору, яким сторони обмежили нарахування пені, яка не має перевищувати 1% від вартості товару, у зв'язку з чим за розрахунком відповідача загальний розмір пені не має перевищувати 686,62 грн (тобто 1% від 68.662,20 грн).
Проте, колегія суддів не приймає такі твердження відповідача, оскільки пунктом 8.3 договору сторони визначили відповідальність у вигляді нарахування пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Отже обмеження щодо 1% від вартості товару при здійсненні нарахування пені застосовується в разі, якщо сума пені, нарахована по подвійній обліковій ставці НБУ за кожен день прострочення перевищує 1% від вартості товару.
З розрахунку позивача вбачається, що ним розраховано пеню на підставі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам чинного законодавства та відповідний розмір пені не перевищує 1% від вартості товару за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, колегія суддів дійшла висновку про його правомірність та обґрунтованість. Вимоги про стягнення пені в розмірі 11.633,21 грн правомірно задоволені судом першої інстанції.
09.10.2020 позивачем подано до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн. (вх.№9665), в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 200,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно задоволених вимог.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано такі документи :
1) договір-доручення про надання правової допомоги від 07 травня 2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Промелектроніка та Адвокатським Бюро Сергія Жечева, за умовами якого Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, у тому числі і ведення даної справи;
2) акт № ОУ-000П154 від 07.10.2020 приймання-передачі наданої правової допомоги по договору-дорученню про надання правової допомоги від 07.05.2019, згідно з яким позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: 1) підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/964/20 4 год.;
3) розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, складений керівником Адвокатського бюро Сергія Жечева С.О. Жечевим, згідно з яким Адвокатське бюро Сергія Жечева надало позивачу правову допомогу такого характеру: 1) підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/964/20 (кількість затрачених годин 4, вартість однієї години роботи 800,00 грн., вартість послуги 3 200,00 грн.);
4) рахунок-фактуру №СФ-0000179 від 07.10.2020, виписаний Адвокатським бюро Сергія Жечева на сплату позивачем 3.200,00 грн за надання правової допомоги по справі №922/964/20;
5) платіжне доручення №7336 від 07.10.2020 про сплату позивачем на рахунок АБ Сергія Жечева 3 200,00 грн за надання правової допомоги згідно з рахунком №176 від 07.10.2020, акт №154 від 07.10.2020, справа №922/964/20;
6) ордер серії ЗП №101071 від 07.05.2019 на надання адвокатом Жечевим Сергієм Олександровичем адвокатської допомоги позивачу на підставі договору від 07.05.2019;
7) додаткова угода №1 від 01.10.2019 до договору-доручення про надання правової допомоги від 07.10.2020 про вартість правової допомоги, що надається АБ Сергія Жечева;
8) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №864 від 27.04.2011 Жечевим Сергієм Олександровичем.
Колегія суддів, розглянувши дану заяву позивача та дослідивши додані до неї документи, дійшла висновку, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, дані витрати відповідають вимогам співмірності в розумінні статті 126 ГПК України, і оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статей 126, 129 ГПК України, витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 3 200,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі №922/964/20 залишити без змін.
Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (63501, Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, код ЄДРПОУ 08305644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4 А, код ЄДРПОУ 24510970) 3 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.11.2020
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Н.М. Пелипенко