23 листопада 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд і у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2020 року, якою йому відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР.
Учасники судового провадження:
скаржник: ОСОБА_5
захисник: ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Скаржник ОСОБА_5 просить вищевказану ухвалу скасувати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві у кримінальному провадженні № 42020160000000327.
Узагальнені доводи особи яка подала апеляційну скаргу.
Вважає ухвалу суду першої інстанції інстанції незаконною та необгрунтованою.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, у кримінальному провадженні №42020160000000327, в якій зазначив, що він 17.07.2020 надіслав слідчому ДБР клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте слідчий до даного часу з матеріалами його не ознайомив.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя зазначив, що відсутні законні підстави для відкриття провадження за даною скаргою на бездіяльність слідчого щодо не проведення конкретних слідчих дій за відсутності рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення вказаних слідчих дій, яка не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Можливість особи звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є її невід'ємним правом. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований КПК України.
Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, у пунктах 1-11 ч.1ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зазначені у ч.1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних дій, бездіяльності слідчого, прокурора не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.
Наведений у даній статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що може бути предметом оскарження, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року у справі за №807/1456/17, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Бездіяльність пов'язана із нездійсненням процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язаний здійснити, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України, може бути оскаржена виключно щодо тих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор безумовно зобов'язані вчинити саме у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк, але з різних причин їх не вчиняє.
Із змісту скарги поданої до суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою в якій зазначає, що слідчий ДБР до даного часу з матеріалами його не ознайомив, таким чином проігнорував його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Процедура ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення передбачена ст. 221 КПК. Зміст вказаної норми забезпечує те, що на будь-якому з етапів досудового розслідування до його завершення сторона захисту та потерпілий мають право звернутись до слідчого, прокурора, який здійснює досудове розслідування, з клопотанням про надання їм для ознайомлення матеріалів досудового розслідування, за загальним правилом таке клопотання підлягає задоволенню, окрім випадків, встановлених ч.1 коментованої статті.
Тобто, вказана стаття не передбачає визначеність строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Отже, апелянт оскаржує таку дію слідчого, яка відсутня в переліку зазначеному в ст. 303 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407 ч.3, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві у кримінальному провадженні № 42020160000000327- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: