Справа № 171/839/19
2/171/52/20
"19" листопада 2020 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - Семенової Н.М.
за участю - секретаря Ровної Н.М.
представника позивача - ОСОБА_1
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , представник позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за здану продукцію, -
17 травня 2019 року позивач ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за здану продукцію.
В серпні місяці надали до суду уточнену позовну заяву в якій позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.10.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу зерна соняшника в кількості 22 740 кг на суму 216 030 грн. Зазначає, що вона є головою селянсько-фермерського господарства «Степовий маяк» в особисто займається вирощуванням зернових культур. З метою реалізації зерна вона звернулася до ОСОБА_2
Насіння соняшника було здано на склад розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що насіння соняшника приймав особисто ОСОБА_2 , який повідомив що остання буде оформлене через ФОП ОСОБА_2 .
На підтвердження приймання зерна позивач отримала дві квитанції, одна від 07.10.2018 р. на 11940 кг, друга від 07.10.2018 р. на 10800 кг., всього в кількості 22740,00 кг на узгоджену суму 216030,00 грн. із розрахунку 9500,00 грн. за 1 тонну зерна соняшника, які видали на підставі розпорядження ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які і прийняли зерно. Позивач вказує що хоча ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснюють підприємницьку діяльність самостійно, в даному випадку діяли узгоджено з ОСОБА_2 . За умовами усного договору з ОСОБА_2 кошти з продажу з насіння, вона як власник насіння мала отримати протягом двох тижнів з моменту продажу насіння. При цьому домовилися, що зберігання насіння відбудеться максимум до 01.04.2019 року, а при збільшенні ціни зерна соняшника, сума 9500,00 грн. за 1 тонну зерна соняшника буде збільшена до суми, що складається станом на 01.04.2019 року. Станом на день звернення до суду вартість зерна соняшника складає 10900,00 грн. за 1 тонну соняшника.
Звернувшись на початку квітня 2019 року на склад розташований за зазначеною раніше адресою побачила що склад пустий, а ОСОБА_2 , не відповідає на телефонні дзвінки.
У зв'язку з тим, що відповідач тривалий час ухиляється від повернення коштів, ОСОБА_4 вимушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення коштів.
Просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на її користь заборгованість за здане зерно соняшника в сумі 216 030 грн.
Ухвалою суду від 06.06.2019 року було відкрито провадження за даним позовом за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 14.07.2020 року було закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі надавши пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнав посилаючись на те, що позовні вимоги є недоведеними, а докази надані сторонами не є належними та допустимими.
Відповідач ОСОБА_7 надав до суду заяву в якій просить справи у слухати у його відсутність, в задоволенні позовних вимог просив відмовити
Відповідач ОСОБА_6 надав до суду заяву в якій просить справи у слухати у його відсутність, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши обставини справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в матеріалах справи знаходиться копія квитанції типової форми № КО-1 від 07.10.2018 року в якій зазначено, що прийнято від « ОСОБА_4 », «Хранение» (мовою оригіналу), підстава 25610 нижче 13670, 11940, на квитанції є прізвище та ініціали ОСОБА_2 та підписи в графі головний бухгалтер та касир.
З дослідженої в судовому засіданні квитанції від 07.10.2018 року вбачається, що на ній вказано прізвище та ініціали ОСОБА_2 , в графі «прийнято від» зазначено: « ОСОБА_4 » та «Хранение», в графі « Підстава » вказано « Семичка » та цифри « 24620 » нижче « 13820 » та сума - « 10.800 », на квитанції є прізвище та ініціали ОСОБА_2 та підписи в графі головний бухгалтер та касир (а.с. 6).
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем також надано ухвалу від 27.05.2019 року в справі № 171/793/19, якою зобов'язано СВ Апостолівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внести до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень за заявою ОСОБА_4 від 03.05.2019 року (а.с. 170).
Позивачем також надано довідку про взяття на облік платника податків з якої вбачається, що головою СФГ «Степовий маяк» є ОСОБА_4 (а.с. 7).
На підтвердження ринкової вартості насіння соняшника позивачем надано витяг з сайту згідно якого ціна на насіння соняшника складає 10 900 грн.(а.с. 11-12).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підпприємця ОСОБА_2 мешкає АДРЕСА_2 , вид діяльності Код КВЕД 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 73)
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи надані на підтвердження заявлених позовних вимог квитанції до прибуткового касового ордеру суд зазначає наступне.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) (надалі за текстом - Положення №88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Згідно ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними доказами є докази які містять інформацію щодо предмета доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Вирішуючи питання щодо наявних у справі доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає що надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.10.2018 року підтверджують заявлені останнім позовні вимоги, оскільки такі квитанції не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, оскільки не містять обов'язкові реквізити передбачені чинним законодавством до такого документу.
Невідповідність вимогам чинного законодавства наданих квитанцій до прибуткового касового ордеру, призвела до неможливості встановити з їх змісту що ОСОБА_2 було здійснено приймання саме від ОСОБА_4 насіння соняшника, саме за ціною зазначеною позивачем в позовній заяві та в тому обсязі на який посилається позивач, оскільки такі квитанції не містять найменування сільськогосподарської продукції яка була прийнята від позивача, квитанції до прибуткового касового ордера від 07.10.2018 року не містять крім назви сільськогосподарської культури яка була прийнята і даних про вагу сільськогосподарської продукції. Обидві надані квитанції не містять даних про ціну за одиницю виміру прийнятої продукції натомість містять розрахунки та помітки з яких неможливо встановити на яку вартість було здано сільськогосподарської продукції. В обох квитанціях також зазначено прізвище особи від якої прийнято товар як « ОСОБА_4 », що також унеможливлює ідентифікацію позивача як особу яка здійснювала господарську операцію.
Невідповідність зазначених документів вимогам законодавства визнавалась в судовому засіданні і сторонами по справі.
Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичне виконання робіт (постачання товарів, надання послуг) виконавцем (підрядником, продавцем) та їх отримання замовником (покупцем) тощо.
У разі дефектів первинних документів та невизнання однією стороною факту виконання роботи (постачання товару, надання послуги) інша сторона має можливість доводити ці обставини іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про виконання роботи ( постачання товару, надання послуги).
Водночас таких доказів суду не надано, а надані квитанції, які були досліджені судом (а.с.6), не можуть підтвердити викладені позивачем обставини.
Посилання позивача на те, що господарська операція відбулась за усною домовленістю між суб'єктами підприємницької діяльності, судом до уваги не приймається, оскільки господарські відносини між суб'єктами господарювання повинні фіксуватись та відображатись у первинних документах.
Надані позивачем докази та пояснення не усувають розбіжностей і щодо того яка господарська операція була здійснена купівля-продаж чи зберігання.
Крім того, враховуючи зазначені раніше положення чинного законодавства, квитанція до прибуткового касового ордера є документом, який підтверджує факт виплати грошових коштів особі, а не боргові зобов'язання перед такою.
Щодо позовних вимог до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додатково слід зазначити, що представник позивача в судовому засіданні вказував про відсутність доказів на підтвердження заявлених позовних вимог саме до вказаних осіб.
Належний суб'єктний склад сторін спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто, щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права. Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності.
В зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку про недоведеність того що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є належними відповідачами, через що підстави для задоволення позовних вимог саме до цих відповідачів відсутні, незалежно від їх відповідності чи не відповідності вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 10-13,81,259,263,265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_4 , представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за здану продукцію - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.11.2020 року.
Суддя: Семенова Н. М.