09 листопада 2020 року Справа № 915/176/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс", вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400 (код ЄДРПОУ 32495389)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс", вул. Шнеєрсона, 2А, кв. 25, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 39583984)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина", вул. Велика Морська, буд. 63, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 13857469)
про стягнення коштів в розмірі 496 676, 91 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Музика А.К., директор;
від позивача: Цимбал А.А.;
від відповідача ТзОВ "Нікспецтранс": Сафронов Ю.І.;
від відповідача ТзОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина": представник не з'явився.
До господарського суду Миколаївської області звернулось ТзОВ "Укрхімресурс" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачів ТзОВ "Нікспецтранс" та ТзОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" кошти в розмірі 496 676, 91 грн., з яких: 293 248, 00 - загальна вартість втраченого вантажу; 2 154, 40 грн. - послуги з експедирування 80 тон вантажу; 5 302, 80 грн. - витрати, пов'язані із проведенням експертиз ДП "Дніпростандартметрологія" та Вінницькою торгово-промисловою палатою України; 166 950, 00 грн. - упущена вигода; 15 048, 41 грн. - інфляційні збитки та 13 973, 30 грн. - 3 % річних.
20.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 3565/20) про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача ТзОВ "Нікспецтранс" 496 676, 91 грн., з яких: 293 248, 00 грн. - загальна вартість втраченого вантажу; 2 154, 40 грн. - послуги з експедирування 80 тон вантажу; 5 302, 80 грн. - витрати, пов'язані із проведенням експертиз ДП "Дніпростандартметрологія" та Вінницькою торгово-промисловою палатою України; 166 950, 00 грн. - упущена вигода; 15 048, 41 грн. - інфляційні збитки; 13 973, 30 грн. - 3 % річних.
Стягнути з відповідача ТзОВ "Нікспецтранс" судові витрати.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 року судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позовних вимог вх. № 3565/20 від 20.03.2020 року до розгляду. Позовні вимоги розглядаються з урахуванням вищевказаної заяви.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 24.03.2020 року. Встановлено відповідачам процесуальні строки для подання відзивів на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.03.2020 року задоволено клопотання позивача ТзОВ "Укрхімресурс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е. М. у відпустці, судове засідання по справі № 915/176/20, призначене на 24.03.2020 року, не відбулось.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2020 року призначено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 11.09.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року задоволено клопотання позивача ТзОВ "Укрхімресурс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.10.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.2020 задоволено клопотання позивача ТзОВ "Укрхімресурс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/176/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 22.10.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 09.11.2020 року.
Відповідач ТзОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" явку повноважного представника в судове засідання 09.11.2020 року не забезпечив, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 1, арк. 132, 134, 144, 185, 246; том 2, арк. 15, 25, 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
В судовому засіданні 09.11.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ТзОВ «Нікспецтранс» умов договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 року.
Позивач зазначає, що відповідач ТзОВ "Нікспецтранс", отримавши вантаж (гліцерин сирий) для його перевезення за маршрутом, вказаним у Додатковій угоді №1 до договору перевезення, допустило суттєве погіршення якості такого вантажу, що в свою чергу призвело до: втрати вантажу в кількості 80 тон на суму 293 248, 00 гри.; виникнення у ТзОВ "Укрхімресурс" права на стягнення збитків у вигляді сплачених за договором експедирування грошових коштів; виникнення у ТзОВ "Укрхімресурс" права на стягнення збитків у вигляді витрат, пов'язаних із проведенням експертиз ДП "Дніпростандартметрологія", Вінницькою торгово-промисловою палатою; втрати позивачем грошових коштів, які останній мав би отримати за переробку сировини (гліцерину сирого) кількістю 80 тон відповідно до умов договору на переробку сировини та специфікації № 7GL, укладеним з контрагентом позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 920, 924, 929 ЦК України, ст. 20, 174, 193, 222, 307, 314 ГК України, ст. 49, 52 Закону України "Про автомобільний транспорт" та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача ТзОВ "Нікспецтранс".
31.07.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача ТзОВ "Нікспецтранс" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9391/20). Поданий відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволені позову.
В обґрунтування заперечень відповідач ТзОВ "Нікспецтранс" зазначає, що в даному випадку позивач не забезпечив перевірку якості вантажу в місці завантаження в присутності представника перевізника, не видав водію сертифікат якості вантажу, при цьому забезпечив його пломбування, про що зазначено і в товарно-транспортних накладних і в складеному акті від 15.02.2019, де зазначено про цілісність пломб на момент прибуття вантажу, а також за відсутності належно проведеної в присутності представника відповідача ТзОВ "Нікспецтранс" експертизи якості вантажу в місці розвантаження вини відповідача ТзОВ "Нікспецтранс", як перевізника, у втраті, недостачі або погіршенні якості вантажу (якщо вона мала місце в даному випадку) немає і бути не може, що зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 49, 51 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 11, 202, 509, 525, 526,626, 629, 908, 909, 924 ЦК України, ст. 193, 307, 308, 310, 314 ГК України та умовами договору.
3. Правова позиція (заперечення) відповідача ТзОВ «Термінал-УХЗС».
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Договір на переробку давальницької сировини.
01.11.2018 року між ТзОВ «Глихім» (замовник) та ТзОВ «Укрхімресурс» (виконавець) укладено договір № 01112018 на переробку давальницької сировини (том 1, арк. 70-77), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати, відповідно до умов цього договору, відповідними додатками до нього (технологічна схема переробки давальницької сировини) і специфікаціями до цього договору, роботи з переробки давальницької сировини і виготовлення з неї готової продукції - гліцерину дистильованого.
Договір на транспортне експедирування.
04.01.2019 року між ТзОВ «Укрхімресурс» (клієнт) та ТзОВ Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» (експедитор) укладено договір № 01/2019-GL на транспортне експедирування і митно-брокерське обслуговування (том 1, арк. 26-31).
Відповідно до п. 8.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.07.2019 року.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору у відповідності до цього договору, експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські, в тому числі додаткові послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажу клієнта - сирого гліцерину (митний код 15200000, надалі - «Вантаж»), в кількості приблизно 15000 тон +/- 2%, відповідно до письмових заявок клієнта, в яких, в тому числі, але не виключно, відображається інформація про кількісні та якісні показники вантажу; інформація і технічні характеристики судна, очікуваний час прибуття судна. Вантаж поставляється морським транспортом на комплекс наливних вантажів ТОВ НП Термінал- Укрхарчозбутсировина (Дніпро-Бузький морський порт) (далі термінал) в період з 13/01/2019 по 01/07/2019 року, з подальшим відвантаженням автомобільним транспортом, відповідно до інструкцій клієнта в період дії цього Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору експедитор зобов'язується надати технічно придатний для приймання, відвантаження та зберігання вантажу 1 (один) береговий резервуар, об'ємом приблизно 5000 тон.
Сторони визнають право клієнта мати цілодобовий доступ для інспекції кількості та якості вантажу, який зберігається.
Відповідно до п. 1.3 Договору клієнт здійснює накопичення вантажу в резервуари терміналу, розташовані за адресою Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна, 27.
Відповідно до п. 1.4 Договору експедитор надає клієнту транспортно-експедиторські послуги відповідно до Закону України № 1955-ІV від 01.07.2004 р. «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільного та Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 2.1 Договору експедитор зобов'язаний здійснювати прийом вантажу на причалах ДБМП, відповідно до Звичаїв Порту (Портових правила та навігаційної інформації), а також нормам чинного законодавства. Вихідні та святкові дні в розрахунок часу вивантаження не включається, навіть якщо використовується.
Відповідно до п. 2.2 Договору експедитор зобов'язаний здійснювати навантаження вантажу відповідно до документарних інструкцій клієнта, з добовою продуктивністю не менше 15 автоцистерн. У випадку надходження на термінал неузгодженої з експедитором більшої кількості транспортних засобів експедитор не несе відповідальності за простій транспортних засобів в очікуванні навантаження.
Відповідно до п. 2.3 Договору експедитор зобов'язаний підтверджувати кількість вантажу клієнту, прийнятого на зберігання і відвантаженого на автотранспорт, з урахуванням 0,1 % технологічних втрат:
- під час вивантаження з судна: відповідно до кількості вантажу по вимірах берегових резервуарів, виміри проводяться експедитором за участю незалежного сюрвейєра, залученого клієнтом.
За бажанням клієнта його представник має право бути присутнім при визначенні кількості вантажу в Дніпро-Бузькому морському порті. Кількість вивантаженого вантажу засвідчується сертифікатом нейтральної контрольної організації (сюрвейєра), залученої клієнтом, засвідчене представником клієнта, якщо він приймав участь в перевірці якості. Кількісні показники вантажу фіксуються у звіті сюрвейєра, після чого вантаж в резервуарі пломбується пломбами сюрвейєра, залученого клієнтом. Документом, який підтверджує передачу вантажу експедитору є: генеральний акт; даними відносно кількості вантажу, який передано експедитору для зберігання та перевалки є данні, які відображені у звіті сюрвейєра про кількість вантажу по замірам берегових резервуарів.
Результати контрольної перевірки є підставою для:
- оформлення митної декларації;
- здійснення розрахунків;
- подальшого навантаження «Вантажу» в автотранспорт.
При навантаженні на автотранспорт: згідно з вагою, визначеною при переважуванні на терміналі (на повірених автомобільних електронних тензометричних вагах), і вказаною в товаротранспортних накладних. Експедитор зобов'язаний надати за письмовою вимогою клієнта інформацію про порядок та строки проведення повірки автомобільних електронних тензометричних ваг.
Відповідно до п. 2.4 Договору експедитор зобов'язаний брати участь, при наявності письмового погодження клієнта, в якості представника клієнта, при складанні актів, пов'язаних з вантажними операціями. Представляти та відстоювати інтереси клієнта при складанні комерційних актів.
Відповідно до п. 2.5 Договору експедитор в повному обсязі несе майнову відповідальність за прийнятий від клієнта вантаж за кількістю і якістю (в межах граничних норм, встановлених ДСТУ, міжнародними стандартами та з урахуванням технологічних втрат), що підтверджується актами приймання, складеними при розвантаженні вантажу. Експедитор гарантує, що прийнятий на зберігання вантаж не буде переданий будь-якій іншої сторони без письмового розпорядження клієнта про подібні дії.
Відповідно до п. 2.6 Договору якісні показники вантажу повинні відповідати ГОСТ 6823-2000 і підтверджуються сертифікатами якості, які супроводжують вантаж. Експедитор не несе відповідальності за невідповідність вантажу нормам стандарту, і «Клієнт» гарантує і несе відповідальність за поставку вантажу з дотриманням норм стандарту. Експедитор забезпечує правильне зберігання вантажу відповідно до вимог, викладених в ГОСТ 6823-2000.
Відповідно до п. 2.9 Договору експедитор зобов'язаний забезпечувати вільний доступ представникам клієнта в місце зберігання вантажу для огляду, контролю збереження, відбору контрольних проб вантажу на вимогу клієнта наступного робочого дня. Відбір контрольних проб оформляється відповідним актом за підписом представників клієнта і експедитора.
Відповідно до п. 3.9 Договору клієнт надає всю необхідну товаросупровідну документацію на вантаж для проведення митного оформлення, включаючи коносаменти, маніфести, сертифікати походження та якості, радіологічні і міжнародні санітарні сертифікати.
Відповідно до п. 3.10 Договору клієнт зобов'язаний самостійно врегульовувати з вінтажовідправником та вантажоожеожувачами всі претензії по кількості та якості вантажу.
Відповідно до п. 3.11 договору клієнт зобов'язаний надати експедитору документарні інструкції по заповненню транспортних накладних із вказівкою обмежувальних норм, технічних характеристик та необхідною супровідною документацією.
Відповідно до п. 3.12 договору клієнт зобов'язаний надати під завантаження / відправку вантажу технічно справні та придатні транспортні засоби (ТЗ). При прибутті на термінал несправних транспортних засобів, протягом 1 (однієї) години після отримання повідомлення експедитора про несправності ТЗ, яке прибуло, надати письмову інструкцію на повернення з гарантією відшкодування понесених експедитором витрат на простій.
Відповідно до п. 4.1 Договору комплексна ставка експедитора (вартість послуг) становить 332,36 грн., в т.ч. ПДВ, за кожну тонну вантажу (еквівалент 12 дол. США).
На день надання послуги (останній день місяця, в якому було здійснено відвантаження на автомобільний транспорт вантажу клієнта згідно з даними товаросупровідних документів) комплексна ставка експедитора підлягає зміні прямо пропорційно зміні курсу долара США, установленим Національним банком України на 00 годину цього дня, без додаткового узгодження сторонами. Курс долара США, встановлений НБУ на 00 годину дня підписання цього договору, становить 27,6903340 грн./дол.США.
Відповідно до п. 5.7 Договору сторона, що завдала документально підтверджені збитки, іншій стороні невиконанням, або неналежним виконанням умов і зобов'язань за цим договором, зобов'язана відшкодувати їх потерпілій стороні в повному обсязі.
Договір про надання транспортних послуг.
08.01.2019 року між ТзОВ "Укрхімресурс" (замовник) та ТзОВ "Нікспецтранс" (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг № 1901 (том 1, арк. 20-24).
Відповідно до п. 7.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
15.01.2019 року до договору між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 року (том 1, арк. 25).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 02.03.2019 року включно, але до виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди при наданні виконавцем замовнику послуг з доставки вантажу на умовах, що не врегульовані даною додатковою угодою, сторони керуються положеннями Договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019 року.
Умовами договору та додаткової угоди сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з доставки вантажу, автомобільним транспортом відповідно до заявки та на умовах, визначених цим договором, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані виконавцем послуги.
Відповідно до п. 1.2 Договору замовник направляє заявку виконавцю по факсимільному зв'язку або електронною поштою не пізніше, ніж за 2 (дві) доби до бажаної дати здійснення перевезення. У заявці вказується: вид, найменування, кількість вантажу, вагу, найменування відправника і адреса пункту завантаження, дата і час завантаження, найменування вантажоодержувача, та адресу пункту розвантаження, дата і час розвантаження, інші вимоги до умов перевезення, обов'язкові для виконавця.
Відповідно до п. 1.3 Договору протягом 24-годин з моменту отримання заявки, виконавець повинен направити замовнику шляхом електронного зв'язку підтвердження або відмову від прийняття заявки.
Відсутність вищевказаних повідомлень виконавця у встановлений термін трактується, як згода виконавця в прийнятті заявки.
Відповідно до п. 1.4 Договору у разі прийняття заявки, виконавець направляє її замовнику з проставлянням печатки та підпису уповноваженого представника виконавця, та зазначенням: П.І.Б. водія, номера тягача і цистерни та, при необхідності, технічних засобів, які забезпечують підтримку температурного режиму вантажу. Підписані заявки є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору для цілей п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 даного Договору листування сторін здійснюється факсимільним зв'язком або електронною поштою виключно на вказані адреси Сторін:
Замовника: goncharuk@glycerin.com.ua адреса електронної пошти.
Виконавця: nikspectrans@gmail.com адреса електронної пошти.
Відповідно до п. 2.1.2 Договору виконавець зобов'язаний пред'явити під завантаження справний транспорт, придатний для перевезення вантажу з чистою внутрішньою ємністю без забруднювачів, хімічних речовин або будь-яких інших залишків попередніх вантажів (тільки автоцистерни з верхнім завантаженням). Підтвердженням придатності автотранспорту є сертифікат про миття.
Відповідно до п. 2.1.3 Договору виконавець зобов'язаний прийняти від вантажовідправника вантаж, доставити його в пункт призначення і здати вантажоодержувачу. Вантажовідправниками і вантажоодержувачами є особи, визначені замовником.
Відповідно до п. 2.1.4 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на отримання вантажу особі.
Відповідно до п. 2.1.5 Договору виконавець зобов'язаний на момент пред'явлення виконавцем транспорту під завантаження, в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору, надати замовнику скановані копії паспорта водія, технологічного паспорта транспорту, сертифікату про миття автотранспорту.
Відповідно до п. 2.1.8 Договору виконавець зобов'язаний одночасно з передачею вантажу одержувачу, надати замовнику оригінали товаросупровідних документів.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору замовник зобов'язаний до прибуття транспорту під навантаження підготувати вантаж до перевезення.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне та належне оформлення у встановленому порядку належних документів (товаротранспортних накладних, сертифікат якості тощо), відмічати в товаротранспортних документах час фактичного прибуття і відправлення транспорту.
Відповідно до п. 2.2.4 Договору замовник зобов'язаний при необхідності забезпечити установку пломб на транспортному засобі виконавця для забезпечення контролю за цілісністю вантажу. Належне виконання виконавцем умов цього договору оформлюється актом.
Відповідно до п. 3.1.1 Договору факт надання послуги підтверджується актом виконаних робіт, які підписуються обома сторонами. Акт виконаних робіт складається та направляється виконавцем не пізніше наступного дня з моменту розвантаження вантажу за адресою пункту, що передбачена сторонами.
Відповідно до п. 3.3 Договору ціна за надані виконавцем послуги та інші необхідні умови договору відображаються в заявці на партію товару, та/або в додатковій угоді до даного договору, та/або в акті виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.2 Договору виконавець відповідає за втрату вантажу в розмірі втраченого, в разі нестачі - на вартість недостачі, за погіршення якості - на розмір погіршення якості прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача або погіршення якості відбулися не з його вини.
Відповідно до п. 4.5 Договору лабораторія замовника має право проводити аналіз будь-якого транспорту виконавця, пред'явленого під завантаження, на перевірку можливих залишків продуктів від попередніх перевезень, а саме вміст заліза, кислотної та лужної реакції, різноманітних жирових залишків і т. ін. Результати лабораторії замовника є пріоритетними при вирішенні всіх спорів. У разі пред'явлення виконавцем під завантаження вантажу транспортний засіб, який не відповідає умовам даного Договору та/або відповідної заявки (у тому числі несправного транспорту, та/або не придатного для перевезення вантажу відповідно до заявки, транспорту із забрудненою внутрішньою ємкістю - незалежно від наявності сертифіката про миття і т.д.) виконавець, з моменту виявлення таких невідповідностей, зобов'язаний протягом 48 годин усунути всі виявлені недоліки, або замінити транспорт на аналогічний, який буде відповідати всім умовам договору та або/ відповідної заяви. Порушення строків виправлення недоліків визначених в даному пункті договору розцінюється як відмова виконавця від перевезення вантажу та тягне за собою відповідальність згідно п. 4.8 Договору.
Відповідно до п. 7.4 Договору зміни до договору оформляються у вигляді додатків або додаткових угод, які після їх підписання сторонами, стають невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 1, п. 1.1, п. 1.1.1, п. 1.1.2 Додаткової угоди у відповідності до даної додаткової угоди виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги із доставки вантажу у період з 17.01.2019 року по 02.03.2019 року на основі вказівок замовника або повідомлень замовника, направлених з електронної пошти замовника на електронну пошту виконавця із зазначенням дати здійснення перевезення, кількості вантажу, на наступних умовах:
- маршрут перевезення: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27 - Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1.
- адреса завантаження - Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27.
- адреса вивантаження - Вінницької обл. м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1.
Перевезення вантажу морським транспортом. Якість вантажу.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що в період з 15.01.2019 по 16.01.2019 на ім'я позивача ТзОВ «Укрхімресурс» від іноземної компанії Saipol, Франція морським транспортом надійшов вантаж (гліцерин), що підтверджується Генеральним актом № 1 (том 1, арк. 32).
Як вбачається з Генерального акту № 1 в процесі відвантаження та приймання вищевказаного вантажу складіне акти-повідомлення на нестачі та/або надлишок, розходження чи пошкодження, а саме: всього складено 0 (нуль) актів-повідомлень.
Генеральний акт № 1 підписано капітаном судна, представниками вантажоодержувача, терміналу та інспектором митниці.
На виконання умов укладеного між ТзОВ «Укрхімресурс» (клієнт) та ТзОВ Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» (експедитор) договору № 01/2019-GL на транспортне експедирування і митно-брокерське обслуговування, останнім було надано клієнту для приймання, відвантаження та зберігання вантажу 1 (один) береговий резервуар, об'ємом приблизно 5000 тон.
Отже, зберігання належного позивачу ТзОВ «Укрхімресурс» відбувається в одному резервуарі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Позивач ТзОВ «Укрхімресурс» на підтвердження якості вантажу посилається на документ, який складений англійською та французькою мовою, без дати та підпису (том 1, арк.33). Керуючись ст. 73, 74, 76 ГПК України вказаний документ не прийнято судом в якості належного доказу на підтвердження якості вантажу (гліцерину).
Перевезення вантажу автомобільним транспортом.
На виконання умов договору № 1901 від 08.01.2019 року виконавцем ТзОВ «Нікспецтранс» було здійснено перевезення вантажу на замовлення ТзОВ «Укрхімресурс» з перевезення гліцерину сирого в кількості 80 т. автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , загальна вартість робіт складає 46 666, 40 грн. (без ПДВ), про що складено Акт № ОУ-0000078 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписано лише виконавцем ТзОВ «Нікспецтранс» (том 1, арк. 68).
Факт перевезення вантажу (гліцерину сирого0 за маршрутом: Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 27 - Вінницька область, м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1 підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме:
- товарно-транспортна накладна № ОТ-0000085-Н від 12.02.2019 року (автомобіль реєстраційний номер Вольво НОМЕР_1 та причіп/напівпричіп НОМЕР_2 ; водій ОСОБА_1 ) (том 1, арк. 34);
- товарно-транспортна накладна № ОТ-0000086-Н від 12.02.2019 року (автомобіль реєстраційний номер Вольво НОМЕР_3 та причіп/напівпричіп / НОМЕР_4 ; водій ОСОБА_2 ) (том 1, арк. 37).
Обидві товарно-транспортні накладні підписані вантажовідправником ТОВ «МП «Термінал-УХЗС» та водієм. Від вантажоодержувача ТТН не підписано.
В товарно-транспортних накладних вказано, що «вантаж наданий для перевезення в стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів, номера пломб L56872881-884 та L56872741-879.»
Як вказано в товарно-транспортній накладній № ОТ-0000085-Н від 12.02.2019 року супровідними документами на вантаж є т/х «CAPTAIN NAGDALIYEV», ІНВОЙС № INV-08012019 від 08.01.2019, ВМД ua401010/2019/010657.
Як вказано в товарно-транспортній накладній № ОТ-0000086-Н від 12.02.2019 року супровідними документами на вантаж є т/х «CAPTAIN NAGDALIYEV», ІНВОЙС № INV-08012019 від 08.01.2019, ВМД ua401010/2019/010661.
В судовому засіданні 09.11.2020 судом здійснено перегляд відеозапису завантаження транспортних засобів на території ТзОВ «МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» (том 1, арк. 119) та встановлено, що в наданих позивачем відеозаписах неможливо встановити номера автомобілів, які подано під завантаження. Крім того, відеозапис на один з автомобілів не містить дати та часу завантаження вантажем.
Прийняття вантажу за якістю.
Позивач зазначає, що під час прийняття вантажу 15.02.2019 року за якістю вимірювально виробничою лабораторією ТзОВ «Укрхімресурс» складено акти про те, що при відборі проб з автоцистерн виявлено сирий гліцерин, якість якого не відповідає показникам.
Судом встановлено та усно підтверджено представниками сторін в судовому засіданні 09.11.2020, що:
- відповідно до умов п. 1.4 договору № 1901 замовником заявки не направлялись;
- відповідно до умов п. 2.1.2 договору № 1901 сертифікат про миття не складався;
- відповідно до умов п. 2.2.2 договору № 1901 сертифікат якості на вантаж, який поставлявся (перевозився) однією машиною не складався; представники позивача усно зазначили, що оформлення сертифікату якості здійснювалось ТзОВ «МП «Термінал-УХЗС» на партію товару;
- відповідно до умов п. 4.5 договору № 1901 аналіз транпортних засобів лабораторією замовника не проводився.
Судом також встановлено наступне.
Відповідно до Акту встановлення невідповідності якості вантажу від 15.02.2019 представники замовника ТзОВ «Укрхімресурс» та представники виконавця ТзОВ «Нікспецтранс» згідно договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019, склали даний акт про те, що водіями ТзОВ «Нікспецтранс» ОСОБА_1 (автомобіль Вольво НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_5 ) та ОСОБА_3 (автомобіль Вольво НОМЕР_12, напівпричіп НОМЕР_6 ) було здійснено перевезення гліцерину сирого з ТзОВ «МП Термінал УХЗС» (м. Миколаїв) до ТзОВ «Укрхімресурс» (м. Калинівка, Вінницька обл.), відповідно до товарно-транспортної накладної № ОТ-0000085-Н від 12.02.2019 року та товарно-транспортної накладної № ОТ-0000086-Н від 12.02.2019 року.
Після завантаження вказаних автомобілів на ТзОВ «МП Термінал УХЗС», представниками ТзОВ «МП Термінал УХЗС» було опломбовано напівпричіп-автоцистерну НОМЕР_13 пломбами L56872881, L56872882, L56872883, L56872884; напівпричіп-автоцистерну НОМЕР_6 пломбами L56872874, L56872875, L56872876, L5687287, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
Під час приймання вантажу було встановлено цілісність пломб, після чого представниками ТзОВ «Укрхімресурс» інженером-лаборантом ОСОБА_4 та начальником лабораторії ОСОБА_5 було відібрано зразки вантажу.
В результаті лабораторних досліджень встановлено, що вантаж, доставлений згідно товарно-транспортної накладної № ОТ-0000085-Н від 12.02.2019 року та № ОТ-0000086-Н від 12.02.2019 року не відповідає якісним показникам, а саме масова доля чистого гліцерину нижча ніж 80 % і становить 40,7 % в автомобілі Вольво НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_9 та 17,8 % 24,4 %, 26,3 % у автомобілі Вольво НОМЕР_10 , напівпричіп НОМЕР_6 , що підтверджується актами лабораторії ТзОВ «Укрхімресурс» № 7 від 15.02.2019 року та № 8 від 15.02.2019 року (том 1, арк. 41).
Акт встановлення невідповідності вантажу від 15.02.2019 року підписано інженером-лаборантом ТзОВ «Укрхімресурс», начальником відділу складської логістики ТзОВ «Укрхімресурс» та водіями ТзОВ «Нікспецтранс».
Відповідно до складених вимірювально виробничою лабораторією ТзОВ «Укрхімресурс» Актів приймання продукції за якістю № 7 та № 8 від 15.02.2019 року вбачається, що:
- при відборі проб з автоцистерни НОМЕР_2 / НОМЕР_1 в даній автоцистерні виявлено сирий гліцерин, якість якого не відповідає показникам Saipol-Франція, виявлено рідку, світло-коричневого кольору речовину з низькою масовою часткою гліцерину. У зв'язку з чим підприємство не може прийняти на переробку дану продукцію (том 1, арк. 39).
- при відборі проб з автоцистерни НОМЕР_3/ НОМЕР_4 в двох секціях виявлено сирий гліцерин, якість якого відповідає показникам Saipol-Франція. Після переміщення автоцистерни до точки зливу та повторного відбору проб буо виявлено ще три секції, в яких виявлено рідку, світло-коричневого кольору речовину з низькою масовою часткою гліцерину. У зв'язку з чим підприємство не може прийняти на переробку продукцію, яка знаходиться в секціях № 1, 2, 3 (том 1, арк. 40).
Суду не подано доказів відбору зразків вантажу та складання відповідного акту з вказівкою кількості екземплярів відібраних взірців, їх ваги, маркування тощо в день надходження вантажу та зняття пломб, тобто 15.02.2019. Суду також не подано доказів присутності представників перевізника ТзОВ «Нікспецтранс» як під час відбору зразків, так і під час проведення позивачем ТзОВ «Укрхімресурс» лабораторних досліджень.
Водночас в матеріалах даної господарської справи містяться Акти відбору зразків гліцерину сирого з автоцистерн від 19.02.2019, які складено та підписано в односторонньому порядку представниками позивача ТзОВ «Укрхімресурс» (директором ОСОБА_6 та інженером-лаборантом ОСОБА_4 ), зі змісту яких вбачається, що представники замовника ТзОВ «Укрхімресурс» та представники виконавця ТзОВ «Нікспецтранс» згідно договору про надання транспортних послуг № 1901 від 08.01.2019, у зв'язку із виявленням замовником невідповідності якості перевезеного вантажу сертифікату якості, що підтверджується Актом лабораторії ТзОВ «Укрхімресурс» № 7 від 15.02.2019 та № 8 від 15.02.2019, склали даний акт про те, що у присутності вказаних представників було відібрано зразки вантажу, перевезеного замовнику згідно товарно-транспортної накладної № ОТ-0000086-Н від 12.02.2019 року у кількості 15 екземплярів у пластикових контейнерах, промарковані відповідними позначками: 1-1, 1-2, 1-3, 2-1, 2-2, 2-3, 3-1, 3-2, 3-3, 4-1, 4-2, 4-3, 5-1, 5-2, 5-3 та згідно товарно-транспортної накладної № ОТ-0000085-Н від 12.02.2019 року у кількості 6 екземплярів у пластикових контейнерах, промарковані відповідними позначками: 1-1, 1-2, 1-3, 2-1, 2-2, 2-3.
В Акті зазначено, що зазначені зразки були передані представникам виконавця для проведення паралельної експертизи (том 1, арк. 161-163).
Отже, представники перевізника ТзОВ «Нікспецтранс» під час відбору й 19.02.2019 зразків перевезеного гліцерину не були присутні. Доказів передачі перевізнику зразків гліцерину матеріали справи не містять.
Встановлення якості вантажу незалежними лабораторіями.
На підтвердження факту невідповідності якості перевезеного відповідачем ТзОВ «Нікспецтранс» вантажу двома автомобілями, позивачем подано:
- складені ДП «Дніпростандартметрологія» 4 протоколи випробувань;
- складені Вінницькою ТПП два експертні висновки.
Так, як вбачається зі складених ДП «Дніпростандартметрологія» протоколів випробувань № 16258-1 ПХ від 15.03.2019, № 16258-2 ПХ від 15.03.2019, № 16258-3 ПХ від 15.03.2019, № 16258-4 ПХ від 15.03.2019 (том 1, арк. 46-49) підставою для проведення випробувань є лист-заявка ТзОВ «Укрхімресурс» № 18 від 05.02.2019.
В протоколах випробувань продукція, яка була піддана випробуванням: гліцерин сирий, з наступним маркуванням зразків:
- контрольна проба № 1 (дата відбору проби 27.02.2019), маса нетто 40 т, постачальник ТОВ МП «Термінал-УХЗС», м. Миколаїв; ТТН № ОТ 0000085-Н від 12.02.2019/ а/м № НОМЕР_1, причіп № НОМЕР_2 / зразок опломбовано пломбою з відбитком «ТПП № 1 Вінниця». Акт відбору проб (зразків) № В-115/1 від 27.02.2019 Вінницької ТПП (протокол випробувань № 16258-1 ПХ) (том 1, арк. 42-43);
- контрольна проба № 2 (дата відбору проби 27.02.2019), маса нетто 40 т, постачальник ТОВ МП «Термінал-УХЗС», м. Миколаїв; ТТН № ОТ 0000085-Н від 12.02.2019/ а/м № НОМЕР_1, причіп № НОМЕР_2 / зразок опломбовано пломбою з відбитком «ТПП № 1 Вінниця». Акт відбору проб (зразків) № В-115/1 від 27.02.2019 Вінницької ТПП (протокол випробувань № 16258-2 ПХ) (том 1, арк. 44-45);
- середня проба (зарзок) № 1 (дата відбору проби 27.02.2019), маса нетто 40 т, постачальник ТОВ МП «Термінал-УХЗС», м. Миколаїв; ТТН № ОТ 0000086-Н від 12.02.2019/ а/м № НОМЕР_3 (5 секцій), причіп № НОМЕР_4 / зразок опломбовано пломбою з відбитком «ТПП № 1 Вінниця». Акт відбору проб (зразків) № В-115/2 від 27.02.2019 Вінницької ТПП (протокол випробувань № 16258-3 ПХ) (том 1, арк. 46-47);
- середня проба (зарзок) № 2 (дата відбору проби 27.02.2019), маса нетто 40 т, постачальник ТОВ «Глихим», РФ; ТТН № ОТ 0000086-Н від 12.02.2019/ а/м № НОМЕР_3 (5 секцій), причіп № НОМЕР_4 / зразок опломбовано пломбою з відбитком «ТПП № 1 Вінниця». Акт відбору проб (зразків) № В-115/2 від 27.02.2019 Вінницької ТПП (протокол випробувань № 16258-3 ПХ) (том 1, арк. 46-47).
Протоколи випробувань проводились на визначення фактичних значень показників (масова частка чистого гліцерину в сирому гліцерині (ГОСТ 7482-96).
Відповідно до складених Вінницькою ТПП експертних висновків № В-115/1 від 28.03.2019 та № В-115/2 від 28.03.2019 (том 1, арк. 50-55) за результатами лабораторних досліджень встановлено, що партія гліцерину сирого, що надійшла в автоцистерні, автомобіль НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_11 , в кількості 40 т, згідно наданих документів, а також партія гліцерину сирого, що надійшла в автоцистерні, автомобіль НОМЕР_3 , причіп № НОМЕР_4 , в кількості 40 т, згідно наданих документів, не відповідають вимогам п. 4.6 Договору № 01112018 на переробку сировини від 01.11.2018 та даним паспорта якості виробника по показнику - масовій частці основної речовини - гліцерин.
Як вбачається з двох Експертних висновків:
- до експертизи пред'явлені цистерни без пломб на автомобілі марки Вольво державний номер НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 та на автомобілі марки Вольво державний номер НОМЕР_3 , причіп № НОМЕР_4 , що знаходяться на території ТзОВ «Укрхімресурс» за адресою Вінницька обл., м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 1;
- у відборі зразків приймали участь представники ТзОВ «Укрхімресурс» (в.о. начальника лабораторії ОСОБА_8., інженер-лаборант ОСОБА_9., комірник ОСОБА_7 ) та представники ТзОВ «Нікспецтранс» (представник Амбарцумян А. С.);
- на відбір проб складено акти відбору проб за № В-115/1 від 27.02.2019 та за № В-115/2 від 27.02.2019, які є невід'ємною частиною даних висновків;
- по два зразки середньої проби № 1 та № 2 залишені на відповідальне зберігання у вантажоодержувача, 2 зразки (один - за № 1, один - за № 2) направлені для дослідження у Випробувальний та науково-дослідний центр харчової та промислової продукції ДП «Дніпро-петровський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації».
Вищевказані експертні висновки підписано 28.03.2019 експертом С. Я. Теплицькою.
До висновків додано додаткові аркуші.
Судом встановлено, що:
- будь-яких доказів на підтвердження присутності представників перевізника ТзОВ «Нікспецтранс» під час відбору зразків 27.02.2019 матеріали справи не містять;
- виходячи з маркування зразків, зразки, які відбирались 15.02.2019 (дата надходження автомобілів до пункту призначення) та зразки, які відбирались 19.02.2019, на експертизу не передавались;
- акти відбору проб за № В-115/1 від 27.02.2019 та за № В-115/2 від 27.02.2019, які є невід'ємною частиною експертних висновків, до останніх не долучено.
Досудове врегулювання спору.
20.02.2019 року позивачем ТзОВ «Укрхімресурс» направлено на адресу відповідача ТзОВ «МП Термінал УХЗС» лист № 17, в якому позивач зазначив, що ТзОВ «МП Термінал УХЗС» завантажив автомобілі Вольво НОМЕР_1 , напівпричіп-автоцистерна НОМЕР_2 та Вольво НОМЕР_3 , напівпричіп-автоцистерна НОМЕР_4 завідомо неякісним вантажем, що призвело до втрати гліцерину сирого на загальну суму 284 951, 68 грн. У листі позивач вимагав відшкодувати збитки у розмірі 284 951, 68 грн. (том 1, арк. 56-58).
22.02.2019 року у відповідь на лист від 20.02.2019 року № 17 відповідач ТзОВ «МП Термінал УХЗС» направив на адресу позивача ТзОВ «Укрхімресурс» лист № 10, в якому відповідач зазначив, що до зобов'язань експедитора відповідно до умов договору належить приймання вантажів клієнта на причалах ДБМП, зберігання вантажу у власних резервуарах (забезпечуючи його схоронність по кількості та якісним показникам) та за письмовими інструкціями клієнта здійснювати навантаження вантажу у автоцистерни). Після здійснення вантажу у автоцистерни експедитор на має зобов'язань по забезпеченню кількісних та якісних показників вантажу (вказані ризики переходять до компанії перевізника або клієнта). Договором не передбачено обов'язку експедитора здійснювати пломбування автоцистерн, які навантажуються в адресу клієнта, жодних інструкцій по пломбуванню вантажу ТзОВ «Укрхімресурс» надано не було. ТзОВ «МП Термінал УХЗС» у листі зазначає, що в ході службового розслідування встановлено, що працівниками експедитора пломбування автоцистерн автомобілів Вольво НОМЕР_1 та Вольво НОМЕР_3 не проводилось, пломби були надані на прохання водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_10
Про неможливість завантаження гліцерину сирого неналежної якості свідчить те, що вантаж, належний клієнту, зберігається в окремому резервуарі № 2 об'ємом 5000 тон, який має окрему систему трубопроводів від інших вантажів. Починаючи з 30.01.2019, кожного дня, здійснюється відвантаження гліцерину сирого у автоцистерни клієнта. Крім того, 13.02.2019 було завантажено ще дві цистерни, однак претензій щодо якості не було. На думку відповідача ТзОВ «МП Термінал УХЗС» вказане свідчить про зміну якості вантажу саме в проміжок часу його перевезення (том 1, арк. 59-60).
26.02.2019 року позивачем ТзОВ «Укрхімресурс» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Нікспецтранс» лист № 31, в якому позивач вимагав відшкодувати збитки у розмірі 284 951, 68 грн., завдані ТОВ «Укрхімресурс» внаслідок неналежного виконання умов договору із сторони ТзОВ «Нікспецтранс» (том 1, арк. 61-63). Факт направлення листа від 26.02.2019 року № 31 підтверджується копією опису вкладення та фіскальним чеком (том 1, арк. 64).
25.03.2019 ТзОВ «Нікспецтранс» направлено на адресу позивача ТзОВ «Укрхімресурс» відповідь на претензію (вх. № 19 від 29.03.2019), в якій відповідач зазначив, що відповідальність згідно норм законодавства та умов договору лежить виключно на замовнику перевезення, яким є ТзОВ «Укрхімресурс», та вантажовідправнику, яким є ТзОВ МП «Термінал-КХЗС». Перед відправкою вантажу будь-яких відборів зразків вантажу та його аналізу в присутності представників ТзОВ «Нікспецтранс» не проводилось, рівно як не проводилось такої процедури і під час розвантаження вантажу (том 1, арк. 65-67).
26.07.2019 року ТзОВ «Нікспецтранс» направлено на адресу ТзОВ «Укрхімресурс» лист вих. № 71, в якому ТзОВ «Нікспецтранс» зазначив, що слідчими Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області вилучено у ТзОВ «Укрхімресурс» та повернуто на відповідальне зберігання ТзОВ «Нікспецтранс» транспортні засоби марки Вольво д/н НОМЕР_1 з напівпричепом Wecon д/н НОМЕР_2 та марки Вольво д/н НОМЕР_3 з напівпричепом STL д/н НОМЕР_4 разом із залишком вантажу, який ТзОВ «Укрхімресурс» відмовився приймати в пункті розвантаження, та запропонував одержати вказаний вантаж за місцезнаходженням ТзОВ «Нікспецтранс» протягом місяця (том 1, арк. 69).
Враховуючи вищевикладене, між сторонами у справі виникли спірні питання щодо якості перевезеного ТзОВ «Нікспецтранс» вантажу, та, як наслідок, відшкодування позивачу завданих збитків, які складаються з:
- 293 248, 00 грн. - загальної вартості втраченого вантажу, яка розрахована позивачем, виходячи з умов укладеного між ТзОВ «Укрхімресурс» та ТзОВ «Гліхим» (РФ) договору на переробку сировини № 01112018 від 01.11.2018, специфікаціє до нього, а саме виходячи з визначеної умовами договору ціни за одну тону сировини (договір та специфікація наявні в матеріалах справи) (том 1, арк. 70-80);
- 2 154, 40 грн. - послуги з експедирування 80 тон вантажу. Вартість послуг експедитора пропорційно кількості вартості втраченого вантажу розраховано позивачем, виходячи зі встановленої умовами договору експедирування комплексної ставки експедитора (вартості) послуг за кожну тону вантажу, помноженої на кількість втраченого вантажу. Оплату послуг за транспортно-експедиторське обслуговування позивач підтверджує платіжними дорученнями на загальну суму 1 458 263, 96 грн. та актом надання послуг на транспортно-експедиторське обслуговування (том 1, арк. 82-89);
- 5 302, 80 грн. - витрати, пов'язані із проведенням експертиз ДП "Дніпростандартметрологія" та Вінницькою торгово-промисловою палатою України. Вартість понесених витрат позивач підтверджує укладеним між ДП «Дніпропетровський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (виконавець) та ТзОВ «Укрхімресурс» договором № 130556 на виконання робіт № 130556 від 07.03.2019, актом здачі-прийняття робіт від 28.03.2019, платіжними дорученнями № 3775 від 21.03.2019 на суму 3 240 грн. та № 3637 від 12.03.2019 від 2 062, 80 грн. (том 1, арк. 90-96);
- 166 950, 00 грн. - упущена вигода, яка полягає в тому, що ТзОВ «Укрхімресурс» не змоглло здійснити переробку сировини у готову продукцію за замовленням ТзОВ «Гліхим» (РФ), відповідно до умов, що передбачені договором на переробку давальницької сировини та специфікацією. Розмір упущеної вигоди позивачем розраховано, виходячи з вартості готової сировини, яка б могла бути виготовлена з сировини (гліцерину сирого);
- 15 048, 41 грн. - інфляційні збитки та 13 973, 30 грн. - 3 % річних. Позивач зазначає, що у ТзОВ «Нікспецтранс» виникло грошове зобов'язання у вигляді відшкодування збитків, у зв'язку з чим позивачем нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
1. Правове регулювання стягнення збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Приписами ст. 226 ГК України визначено умови і порядок відшкодування збитків.
Так, відповідно до ч. 1-4 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила (п. 5.16 постанови ВП ВС від 18.06.2019 по справі № 920/85/18).
2. Правове регулювання перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Відповідно до ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.
Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Відповідно до ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.
Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 310 ГК України перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу.
Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.
3. Правове регулювання відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГПК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 925 ЦК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).
Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.
До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:
у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.
Відповідно до п. 13.1-п. 13.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).
Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.
Відповідно до п. 13.6-п. 13.8 Правил № 363 в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.
Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.
Витрати по експертизі (винагорода експерту, вартість його проїзду в належних випадках від місця роботи або проживання до місця видачі вантажу і назад та ін.) оплачуються Перевізником або Замовником залежно від того, хто проявив ініціативу по виклику експерта. В подальшому витрати по проведенню експертизи відносяться на сторону, яка буде у встановленому порядку визнана винною в недостачі, ушкодженні або зіпсутті вантажу.
Відповідно до п. 15.1-п. 15.6 Правил № 363 у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.
Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.
Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.
При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.
Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).
4. Правове регулювання стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Між ТзОВ "Укрхімресурс" (замовник) та ТзОВ "Нікспецтранс" (виконавець) було укладено договір про надання транспортних послуг № 1901, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з доставки вантажу, автомобільним транспортом відповідно до заявки та на умовах, визначених цим договором, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані виконавцем послуги.
Позивач ТзОВ "Укрхімресурс" зазначає, що під час прийняття вантажу 15.02.2019 року за якістю вимірювально виробничою лабораторією ТзОВ «Укрхімресурс» складено акти про те, що при відборі проб з автоцистерн виявлено сирий гліцерин, якість якого не відповідає показникам.
Під час розгляду справи судом встановлено, що обидві сторони під час здійснення перевезення допустили порушення умов договору, а саме: в порушення умов п. 1.4 договору № 1901 замовником заявки не направлялись; в порушення умов п. 2.1.2 договору № 1901 виконавцем сертифікат про миття не складався; в порушення умов п. 2.2.2 договору № 1901 сертифікат якості на вантаж, який перевозився автомобільним транспортом, замовником не складався; в порушення умов п. 4.5 договору № 1901 аналіз транспортних засобів лабораторією замовника не проводився.
Позивач зазначає, що відповідачем ТзОВ «Нікспецтранс» здійснено перевезення вантажу з порушенням умов договору, оскільки доставлено вантаж, якість якого не відповідає якісним показникам, що свідчить про фактичну втрату вантажу.
В свою чергу, на підтвердження факту зміни якості позивач посилається на протоколи випробувань та експертні висновки, які критично оцінено судом з огляду на наступне.
Вантаж прибув до пункту призначення 15.02.2019 і в цей же день під час перевірки вантажу було встановлено цілісність пломб на двох автомобілях.
Як вказано в Акті встановлення невідповідності якості вантажу від 15.02.2019, підписаного представниками ТзОВ «Укрхімресурс» та водіями ТзОВ «Нікспецтранс», в цей день представниками позивача було відібрано зразки вантажу, які за результатами виконаних позивачем лабораторних досліджень не відповідають якісним показникам. При цьому, в акті не зазначено кількість відібраних зразків вантажу, їх вага, маркування тощо. Під час лабораторних досліджень, здійснених позивачем в односторонньому порядку, представники ТзОВ «Нікспецтранс» не були присутні.
В свою чергу, 19.02.2019 позивач складає ще один Акт відбору зразків гліцерину сирого з автоцистерн (з зазначенням кількості екземплярів відібраних зразків та їх маркування), проте без участі представників відповідача ТзОВ «Нікспецтранс».
Далі 28.03.2019 року Вінницькою ТПП проводиться експертиза на замовлення позивача, яке здійснено на підставі листа-заявки позивача № 18 від 05.02.2019, тобто ще до здійснення перевезення вантажу відповідачем. Як вбачається з експертних висновків на дослідження подано відібрані зразки гліцерину згідно актів від 27.02.2019, що дозволяє суду стверджувати, що фактично експертизу проведено на підставі зразків вантажу, який перебував у відкритих автоцистернах (пломби знято 15.02.2019) майже два тижні. При цьому, представниками ТПП за участю позивача відібрано зразки вантажу з автоцистерн, які знаходились весь цей час на території позивача. В свою чергу, суду не подано жодного доказу на підтвердження участі представників ТзОВ «Нікспецтранс» під час відбору зразків.
Експертні висновки також не містять доказів участі представників ТзОВ «Нікспецтранс» й під час досліджень.
До експертних висновків не додано акти відбори проб, на які міститься посилання у самих висновках.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував участь представників ТзОВ «Нікспецтранс» у відборі проб вантажу та проведенні експертизи вантажу.
При цьому, відбір проб повинен здійснюватись за участю представників замовника та перевізника саме під час прийняття вантажу замовником та перевірки якості. Відтак, проведення експертизи на підставі зразків, які відібрано представниками позивача через два тижні після зняття пломб є порушенням як чинного законодавства, так і умов договору з відповідачем ТзОВ «Нікспецтранс».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність самого факту втрати вантажу (через погіршення якості), що в свою чергу виключає відповідальність перевізника за втрату вантажу.
Матеріали справи не містять доказів відмови замовника від вантажу.
Відтак, у зв'язку з недоведеністю втрати вантажу, судом не надається правова оцінка всім елементам, необхідним для складу цивільного правопорушення.
Враховуючи, що всі позовні вимоги обґрунтовані позивачем порушенням відповідачем взятого за договором зобов'язання та втратою вантажу, судом відмовлено в позові в повному обсязі за недоведеністю позовних вимог.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 7450, 15 грн. покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.11.2020 року.
Суддя Е.М. Олейняш