26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/2664/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р. у справі № 340/2664/19 (м. Кропивницький, суддя першої інстанції Момонт Г.М. )
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення №935120142639 від 24.09.2019 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 час перебування його на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням у період з 25.09.2017 р. по 22.09.2019 р. як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з жовтня 2019 року на весь період отримання пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р. у справі № 340/2664/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що положення ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мають право поширюватися на всі види пенсії, оскільки законом не встановлено обмежень щодо виду пенсії, на який вони поширюються. Час перебування на інвалідності має зарахуватися до стажу роботи із шкідливими умовами саме за цією статтею, і не лише під час призначення пенсії за віком, а також і для розрахунку пенсії по інвалідності. Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначає, що позивачу необхідно 25 років шахтарського стажу для призначення пільгової пенсії без врахування умов досягнення 50 років. На сьогодні вік позивача складає 42 роки, тому позивач не досяг пенсійного віку. Час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням буде зараховано при обчисленні розміру пенсії за віком, після досягнення пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2001 р. по 29.02.2016 р. працював на Смолінській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та виконував безпосередньо повний робочий день підземні гірничі роботи в шахті для видобутку уранової руди з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше за професіями, посадами: у період з 01.06.2001 р. по 28.12.2008 р. учень гірничомонтажника підземного, гірничомонтажник підземний; у період з 12.03.2009 р. по 27.02.2016 р. учень кріпильника підземного, кріпильник підземний, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.14-15, 61-63) та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.10.2017 р. №09-47/225 (а.с.16, 65).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.08.2016 р., затвердженого начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області 10.08.2016 р., встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 став тривалий термін праці під впливом шкідливих виробничих факторів обумовлених технологічним процесом на Смолінській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.19-20, 71-72).
25.09.2017 р. ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням (а.с.17, 18).
Із 25.09.2017 р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (а.с.54, зі зворотного боку).
23.09.2019 р. ОСОБА_1 подав до Маловисківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву про зарахування до страхового стажу періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням у період з 25.09.2017 р. по 22.09.2019 р. як пільговий стаж шахтаря згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», здійснення перерахунку і виплати пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с.11-12, 93-94).
Рішенням №935120142639 від 24.09.2019 р. відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки останній не має права на пенсію за віком (а.с.13, 83).
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Правомірність відмови відповідача ОСОБА_1 у перерахунку пенсії і виплаті пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є предметом спору в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що умовою виплати пенсії у розмірах встановлених ст.8 Закону №345 та абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058, є призначення пенсії за віком. У тому числі на пільгових умовах.
На час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 не досяг пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому у відповідача не було правових підстав для зарахування до страхового стажу час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням у період з 25.09.2017 р. по 22.09.2019 р. та для здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Рішення №935120142639 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 24.09.2019 р. винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Зазначені приписи кореспондуються з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Так, згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
За приписами абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а пенсії по інвалідності - статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтями 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 8 Закону України «Про і підвищення престижності шахтарської праці»
Дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. № 345-VI поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів. Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначені особливості пенсійного забезпечення, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, відповідно до яких право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як свідчать наявні у справі письмові докази, станом на день звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії (23 вересня 2019 р.), 50 річного віку він не досяг, заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із документами на підтвердження страхового та пільгового стажу роботи не подавав, тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області законні підстави для прийняття рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - відсутні.
Доводи скаржника про те, що перерахунку у відповідності до статті статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» підлягає його пенсія по інвалідності, колегія суддів вважає помилковими.
Так, відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2019 р. у справі №392/17/17, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів зауважує, що в рішеннях та постановах на які посилається позивач розглядаються інші спірні правовідносини, вони прийняті за іншими фактичними обставинами, тобто посилання позивача помилкове.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, яким при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними, а тому немає підстав для його скасування.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 р. у справі № 340/2664/19 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко