Справа № 761/14537/15-ц Головуючий у І інстанції Савицький О.А.
Провадження №22-ц/824/13920/2020 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
25 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала М.С., в якій просив визнати неправомірними дії заступника начальника щодо видачі та направлення керівникам відділів державної виконавчої служби у м. Києві доручення від 15 червня 2020 року у частині закінчення без виконання виконавчого провадження № 60640958, зобов'язати заступника начальника відкликати вказане доручення у частині закінчення без виконання виконавчого провадження № 60640958, а також зобов'язати управління в десятиденний строк письмово повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами цієї скарги.
В обґрунтування заяви зазначив, що на виконанні у Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 60640958 з примусового виконання виконавчого листа № 761/14537/15, виданого 05.02.2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь заявника боргу в сумі 109 976, 50 грн.
15.06.2020 р. заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувалом М.С. на виконання доручення директора Департаменту ДВС МЮ України видано доручення, яким зобов'язано керівників відділів державної виконавчої служби у м. Києві надати інформацію по виконавчим провадженням. Разом з тим, посилаючись на те, що дії заступника начальника щодо видання та направлення вказаного доручення у частині закінчення без виконання виконавчого провадження № 60640958 є неправомірними, оскільки суперечать вимогам закону, заявник вважав, що вказаними діями заступника начальника були порушені його права, а тому звернувся до суду з даною скаргою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, постановивши у цій справі нову ухвалу, якою задовольнити скаргу у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції поверхнево та формально поставився до розгляду справи, не врахувавши, що незалежно від формального змісту спірного Доручення, сам по собі факт перенаправлення до підлеглих органів ДВС листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2020 року №49-6970/20 з вимогами закінчити виконавчі провадження, перелічені у додатку до цього листа, вже саме по собі є неявною, однак цілком однозначною вказівкою закінчити наведені виконавчі провадження без виконання. Надання такої вказівки та факт направлення суб'єктом оскарження до підлеглих органів ДВС листа ФГВФО порушує право Стягувача, гарантоване Конституцією та законом, на виконання остаточного судового рішення.
Крім того, апелянт наголошує, що в основу оскаржуваного судового рішення покладено неналежний, недопустимий та недостовірний доказ, а саме копію Доручення від 15.06.2020 року, яке не містить обов'язкового реквізиту всіх документів, що створені органом державної виконавчої служби - реєстраційного індексу, оформлене не на бланку, не містить відмітки про виконання.
11 листопада 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової С.В. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, оскільки заявником не було доведено порушення його прав та незаконність дій суб'єкта оскарження.
Вважає також безпідставними доводи скаржника щодо неналежності, недопустимості та недостовірності доказу, а саме: копії доручення від 15.06.2020 р. Зазначає, що вказаний документ було надано представником суб'єкта оскарження на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2020 р., в якій суд не зобов'язував надавати копію вказаного документу іншим учасникам справи. Крім того, під час судового засідання 04.09.2020 р. суд надав час скаржнику для ознайомлення з вищевказаним дорученням та не позбавив можливості, в разі необхідності, заявити клопотання про відкладення розгляду справи для більш детального ознайомлення зі спірним документом і надання письмових пояснень щодо його належності, допустимості та достовірності. Проте скаржник таким правом не скористався. Також, звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що стягувач не оскаржує вище вказане доручення, як нормативно-правовий акт, виданий посадовою особою, та не заявляє про це в якості окремої вимоги у своїй скарзі від 31.07.2020 р., а оскаржує дії заступника начальника Сувала М.С. щодо видачі та направлення такого доручення. У зв'язку з чим, суд першої інстанції досліджував та надавав оцінку діям суб'єкта оскарження, а не документу, ним виданого. Тобто, суд розглянув скаргу ОСОБА_1 на підставі та у спосіб, визначений скаржником.
На підставі викладеного, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року - без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення скарги стягувача.
Представник боржника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової С.В. - адвокат Галдецька Ю.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, підтримавши доводи, викладені у відзиві.
Суб'єкт оскарження - заступник начальника Центрального міжрегіонального управління - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувало М.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку суб'єкта оскарження такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на виконанні у Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 60640958 з примусового виконання виконавчого листа № 761/14537/15, виданого 05.02.2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 109976,50 грн. Виконавче провадження відкрито 19 листопада 2019 року. (а.с. 8)
15.06.2020 р. заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувалом М.С. на виконання доручення директора Департаменту ДВС МЮ України № 1808/20.4.2/32-20 від 10.06.2020 р., видано доручення, яким зобов'язано керівників відділів державної виконавчої служби у м. Києві надати інформацію по виконавчим провадженням згідно списку, що міститься у листі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.05.2020 року. (а.с. 62)
Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії суб'єкта оскарження щодо видачі та направлення такого доручення, оскільки вважав, що такими діями порушується його право на виконання судового рішення, оскільки на його думку ці дії можуть призвести до закінчення без виконання виконавчого провадження, у якому він є стягувачем.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції суд прийшов до висновку, що направлення керівникам відділів державної виконавчої служби у м. Києві доручення від 15.06.2020 р. заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувалом М.С. видано на з дотриманням вимог закону, з метою виконання своїх повноважень. Крім того, зі змісту вказаного доручення судом не встановлено, що воно містить будь-якої вказівки щодо закінчення без виконання виконавчих проваджень, у тому числі виконавчого провадження № 60640958, за яким заявник є стягувачем, на що посилається останній.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 до статті 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Повноваження начальника міжрегіонального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень визначені Типовим Положенням про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 618/28748 (далі - Положення).
Відповідно до п. 2 Положення Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Міністра юстиції України, його заступників, директора Департаменту, наказами міжрегіонального управління юстиції, а також цим Положенням.
Пунктом 10 Положення визначено повноваження начальника Управління, а саме начальник Управління, у тому числі:
- очолює Управління, здійснює керівництво його діяльністю, діяльністю Відділу, за дорученням Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, начальника відповідного міжрегіонального управління юстиції представляє Управління у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний Міністру юстиції України, його заступникам, директору Департаменту, начальнику відповідного міжрегіонального управління юстиції за організацію та результати діяльності Управління;
- забезпечує виконання Управлінням, Відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, його заступників, директора Департаменту, наказів міжрегіонального управління юстиції;
- забезпечує здійснення перевірки законності виконавчих проваджень відповідно до вимог закону;
- організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із діяльністю Управління та Відділу, проводить особистий прийом громадян;
- організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ Управління відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства.
Разом з тим, відповідно до п.4 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:
- організовує, контролює здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Відділ);
- здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями;
- розглядає звернення громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із виконанням рішень, аналізує стан цієї роботи, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
Таким чином, діючи в межах визначених повноважень, на виконання доручення директора Департаменту ДВС МЮ України № 1808/20.4.2/32-20 від 10.06.2020 р. заступник начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувал М.С. видав доручення від 15.06.2020 р., зобов'язавши керівників відділів державної виконавчої служби у м.Києві надати інформацію по виконавчим провадженням.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що зі змісту вказаного доручення не вбачається будь-якої вказівки щодо закінчення без виконання виконавчих проваджень, у тому числі виконавчого провадження № 60640958, за яким заявник є стягувачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 .
Колегія суддів апеляційного суду вважає також безпідставними доводи скаржника щодо неналежності, недопустимості та недостовірності доказу, а саме: копії доручення від 15.06.2020 року Вказаний документ було надано представником суб'єкта оскарження на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року, завірено печаткою та підписом суб'єкта оскарження. Зміст доручення є предметом скарги і безпосередньо стосується обставин, які перевіряються судом у даній справі. Доказів недостовірності документа в ході розгляду справи судом встановлено не було.
Таким чином, під час перегляду справи апелянтом не доведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що є підставами для скасування судового рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального та матеріального права при його постановленні, на переконання апеляційного суду, базуються на припущеннях заявника, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та фактично зводяться до незгоди з висновками суду і їх оцінкою і спростовуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Ігнатченко Н.В.