27 листопада 2020 року м. Рівне № 460/6144/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 , (далі - позивач), звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про відмову щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 101 КВК України, оформленого протоколом № 15 від 26.06.2020 та зобов'язати Державну установу «Городищенська виправна колонія (№96) повторно розглянути клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування ст. 101 КВК України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення з питання застосування до нього ст. 101 КВК прийняте не уповноваженим на це органом. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Адміністрація державної установи «Городищенська виправна колонія (№ 96)», після повного та всебічного дослідження документів позивача дійшла висновку про відмову йому в зміні умов тримання шляхом переведення засудженого до виправної колонії середнього рівня безпеки / звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня, як такому, що не стає на шлях виправлення. Всі члени комісії проголосували одноголосно. При цьому, комісія державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)», яка приймає такі рішення, є колегіальним органом, рішення на ній приймаються шляхом голосування членів комісії, які не обмежені в голосуванні за те чи інше рішення. Засідання комісії оформлюється протоколом. Процедурні питання при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем повністю дотримані, тому рішення є правомірним. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач відповідь на відзив не подав.
Позовна заява надійшла до суду 20.08.2020 року.
28.08.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено дату початку розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою звільнено позивача від сплати судового збору за подання даного позову.
05.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позов із доказами на підтвердження мотивів, викладених у ньому.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , неодноразово судимий, по останній справі засуджений 20.05.2013 Бородянським районним судом Київської області за ст. 153 ч. 3, 71 КК України до 12 років 9 місяців позбавлення волі.
З 27.06.2013 позивач відбуває покарання в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)».
Формальною датою настання зміни умов тримання згідно статті 101 кримінально-виконавчого кодексу України є 17.08.2017 року.
Позивач подав заяву до відповідача про розгляд питання щодо застосування до нього зміни умов тримання згідно ст. 101 КВК України в якій просить, що у разі позитивного вирішення цього питання направити його для подальшого відбування покарання до м. Біла Церква Київської області в ВК № 35 у зв'язку з найближчим проживанням до цієї колонії його рідних.
Рішеннями комісії державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» по розгляду матеріалів щодо зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки, згідно ст. 101 КВК України, оформленого протоколом № 15 від 26.06.2020, відмовлено в зміні умов тримання шляхом переведення засудженого до виправної колонії середнього рівня безпеки / звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки ОСОБА_1 як такому, що не стає на шлях виправлення. Всі члени комісії проголосували одноголосно.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з огляду на наступне.
За правилами статті 100 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - ст., КВК України), залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії. У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області. У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.
Положенням ст. 101 КВК України визначено, що засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться: з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання; у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття: 1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за нетяжкий злочин; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації: 1) особи, які мають достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку стягнення, зазначені в абзацах 4, 6-10 статті 132 цього Кодексу, протягом строку, визначеного статтею 134 цього Кодексу; 2) особи з інвалідністю першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;
4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.
Із викладених правових норм слідує, що умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання за умови наявності для цього підстав, визначених ст. 101 КВК України.
Діяльність відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень (далі - підрозділ) установ виконання покарань (далі - установа) та слідчих ізоляторів (далі - СІЗО) з питань приймання до установ (СІЗО), обліку, переміщення під вартою (конвоювання) засуджених (осіб, які тримаються під вартою), звільнення їх з установ (СІЗО) та з інших питань, пов'язаних з виконанням вироків судів та інших судових рішень, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 № 847/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2012 за № 957/21269 (далі - Інструкція).
Функції підрозділів установ (СІЗО) встановлені п. 1.2 розділу І Інструкції, зокрема, пп. 1.2.5 п. 1.2 розділу І Інструкції визначено, що підрозділи установи (СІЗО) беруть участь в оформленні на засуджених матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 Кримінального кодексу України), заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (стаття 82 Кримінального кодексу України), встановлення адміністративного нагляду згідно із Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», переведення засуджених на підставах, встановлених частинами першою і третьою статті 101 та статтею 147 Кримінально-виконавчого кодексу України, на підставі оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, визначеної з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту.
Пунктом 6.1 Розділу VІ вказаної Інструкції передбачено, що для розгляду питання про подання: до суду - матеріалів щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 Кримінального кодексу України), заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (стаття 82 Кримінального кодексу України), встановлення адміністративного нагляду згідно із Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»;
до Центральної комісії - матеріалів щодо переведення засуджених на підставах, встановлених частинами першою, третьою статті 101, статтею 147, абзацом третім частини другої та частиною третьою статті 151-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, через Міжрегіональну комісію.
В установі (СІЗО) створюється комісія у такому складі:
голова комісії - начальник установи (СІЗО);
члени комісії - заступники начальника установи (СІЗО), начальник оперативного підрозділу, начальник медичної частини та начальник підрозділу, який є секретарем комісії.
До складу комісії також можуть включатися за їх згодою керівники загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів при установі, представники методично-виховної ради установи (педагогічної ради).
Відповідно до п. 6.5 розділу VІ Інструкції, засідання комісії оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем комісії. До протоколу комісії вносяться дані про те, які посадові особи були присутні на її засіданні, прізвище, ім'я та по батькові засудженої особи, за якими статтями Кримінального кодексу України вона засуджена, строк покарання та його початок, кількість попередніх судимостей, яка частина строку покарання відбута, дані про поведінку засудженого в період відбування покарання, прізвище та посада особи, яка ці відомості доповіла, результати голосування, а у разі прийняття рішення про відмову у застосуванні до засудженого положень статей 81, 82, 107 Кримінального кодексу України зазначаються підстави відмови. Рішення комісії оголошується засудженому під особистий підпис на витязі з протоколу, який долучається до його особової справи.
Разом з тим, згідно із п. 6.8 розділу VІ Інструкції, на засудженого, щодо якого прийнято рішення про переведення його на підставах, встановлених частинами першою, третьою статті 101, статтею 147, абзацом третім частини другої та частиною третьою статті 151-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, матеріали надсилаються на розгляд Центральної комісії.
Таким чином, із аналізу положень закону чітко вбачається, що, зокрема, підрозділ установа (СІЗО) бере участь в оформленні на засуджених матеріалів про переведення засуджених на підставах, встановлених частинами першою і третьою статті 101 КВК України. В свою чергу, комісія підрозділу установи (СІЗО) розглядає ці матеріали та приймає відповідне рішення. І у разі прийняття рішення про переведення засуджених на підставах, встановлених частинами першою і третьою статті 101 КВК (тобто позитивного рішення), матеріали надсилаються на розгляд Центральної комісії.
Матеріалами справи стверджується, що Державною установою «Городищенська виправна колонія (№ 96)» у своєму складі, наказом № 94/ОД-20 від 29.05.2020 затверджено склад комісії по розгляду питання щодо застосування до осіб позбавлених волі умовно-дострокового звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та зміни умов тримання.
26 червня 2020 року відбулось засідання комісії Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» по розгляду матеріалів позивача щодо зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки, згідно ст. 101 КВК України.
Згідно витягу із протоколу № 15 від 26.06.2020, комісією відмовлено в зміні умов тримання шляхом переведення засудженого до виправної колонії середнього рівня безпеки / звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки ОСОБА_1 як такому, що не стає на шлях виправлення. Всі члени комісії проголосували одноголосно.
Отже, відповідачем не приймалося позитивного рішення про переведення позивача на підставах, встановлених частинами першою і третьою статті 101 КВК України, тому і підстави для направлення матеріалів на розгляд Центральної комісії відсутні.
А враховуючи те, що прийняття рішення про переведення ОСОБА_1 на підставах, встановлених частинами першою, третьою статті 101 відноситься до компетенції комісії та те, що з боку адміністрації колонії відсутні будь-які процедурні порушення при вирішення вказаного питання, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача від 26.06.2020 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, правові підстави для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Інші позовні вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування ст. 101 КВК України не підлягають до задоволення з огляду на те, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2020, оформленого протоколом № 15.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Підстави для відшкодування судових витрат позивачу у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про відмову щодо застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 101 КВК України, оформленого протоколом № 15 від 26.06.2020 та зобов'язання Державну установу «Городищенська виправна колонія (№96) повторно розглянути клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування ст. 101 КВК України, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (Державна установа "Городищенська виправна колонія (№ 96)", 35341, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городище; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" ( 35341, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городище; код ЄДРПОУ 08564386 ).
Суддя Т.О. Комшелюк