Рішення від 16.11.2020 по справі 360/2080/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2080/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - ОСОБА_1

та

представників сторін:

від позивача - Костєв Ю.Ф. (ордер серія ЛГ № 005237 від 15.07.2020,

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

від 19.02.2003 № 749)

від відповідача - Кім В.В. (витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 06.11.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області

про визнання протиправним та скасування наказу від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати як протиправний наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині пункту 1, яким на полковника служби цивільного захисту начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 лютого 2020 року до Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - Лисичанське міське управління) надійшла копія наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким позивачу оголошено догану. Цього ж дня позивача ознайомлено з цим наказом.

В оскаржуваному наказі йде посилання на наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 26 грудня 2019 року № 414-НО «Про проведення службового розслідування» та висновок службового розслідування від 18 лютого 2020 року за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками Лисичанського міського управління. Але з висновком службового розслідування від 18 лютого 2020 року за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками Лисичанського міського управління позивача не ознайомлювали взагалі.

Позивач на відомості ознайомлення з оскаржуваним наказом зробив запис, що він з ним не згоден та зробив запис про надання належним чином засвідчених копій висновку службового розслідування від 18 лютого 2020 року за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками Лисичанського міського управління та оскаржуваного наказу.

На підставі оскаржуваного наказу позивача позбавлено премії у розмірі 2479,00 грн

В наказі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вказані факти, яких не існує в природі, і сам наказ складено з порушеннями діючих Законів та нормативних актів.

Позивач зазначив, що 04 березня 2020 року його ознайомили з висновком службового розслідування від 18 лютого 2020 року за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками Лисичанського міського управління, де в пункті 2 службового розслідування від 18 лютого 2020 року вказано, що за недотримання вимог чинного законодавства в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) доцільно накласти на позивача дисциплінарне стягнення у виді догани. Але знову не вказано конкретно, які саме вимоги чинного законодавства порушив позивач, що є порушенням чинного законодавства посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області при складанні наказу від 25 лютого 2020 року № 61 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому що в цих документах йде розбіжність у формулюваннях, що є порушенням чинного законодавства і явною фальсифікацією.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», посвідчення на проведення перевірки від 16 грудня 2019 року № 86 у період з 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року позивачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту на об'єкті Комунальний заклад «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», який знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Сковороди, 98 (далі - КЗ «Дюймовочка»), відповідно до статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 20219 року № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року. За результатами проведеного позапланового заходу позивачем складений акт від 19 грудня 2019 року № 78, який в останній день перевірки підписаний позивачем як посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Лисичанського міського управління, який здійснював захід, та суб'єктом господарювання завідуючою КЗ «Дюймовочка». В акті зазначено детальний опис виявлених 17 порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства, завідуюча КЗ «Дюймовочка» ОСОБА_2 у графі пояснення, зауваження та заперечення вказала, що заперечень до складання акта не має і оцінила професійну компетентність та доброчесність позивача найвищою схвальною оцінкою у 10 балів. Згідно з діючим законодавством за порушення правил пожежної безпеки позивачем складений протокол про адміністративне правопорушення від 19 грудня 2019 року ЛГ № 004232 на завідуючу КЗ «Дюймовочка» ОСОБА_2 , яка в подальшому добровільно сплатила штраф. 19 грудня 2019 року до Лисичанського міського управління надійшов лист від 19 грудня 2019 року № 141 від завідуючої КЗ «Дюймовочка», вхідний від 19 грудня 2019 року № 580, в якому вказано 17 порушень згідно з актом від 19 грудня 2019 року № 78, по кожному окремо порушенню керівник КЗ «Дюймовочка» ОСОБА_2 вказала терміни виконання і просила їх узгодити. Після цього позивачем складений припис від 19 грудня 2019 року № 75 з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті від 19 грудня 2019 року № 78, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та проставлені строки виконання, які були узгоджені з суб'єктом господарювання завідуючою КЗ «Дюймовочка» ОСОБА_2 .

Усі розпорядчі документи, що приймалися під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), сформовані позивачем в єдину справу № 135. Порушень чинного законодавства щодо проведення позапланової перевірки КЗ «Дюймовочка» з боку позивача не має і бути не може.

Позивач вказав, що у нього не має функціональних обов'язків та посадової інструкції, до теперішнього часу ніхто не ознайомлював позивача з Положенням про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям, який затверджений 09 липня 2019 року начальником Лисичанського міського управління. Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям, яке затверджено 09 липня 2019 року начальником Лисичанського міського управління, і на яке йде посилання в наказі від 25 лютого 2020 року № 61, розроблено та підписано підполковником Паніним О.Г., який не мав законного права розробляти та підписувати вказане Положення, бо він не є керівником даного підрозділу.

Повторна позапланова перевірка на об'єкті КЗ «Дюймовочка» у період з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року проведена з порушеннями чинного законодавства та за відсутності підстав для її проведення, оскільки закон не допускає багаторазові позапланові перевірки одного і того ж об'єкту.

З посиланням на положення статті 55 Конституції України, статті 125 Кодексу цивільного захисту України, статей 3, 4, 5, 8, 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, та Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуваний наказ в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 21 серпня 2020 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (т. 2 арк. спр. 105-112).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, затверджене наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12 листопада 2018 року № 661).

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області запроваджено проведення перевірок дошкільних навчальних закладів, закладів освіти, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров'я та соціального захисту, державних об'єктів критичної і транспортної інфраструктури, у тому числі торгівельно-розважальних закладів, віднесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд.

Відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261, наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 16 грудня 2019 року № 406-НО співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області проведено оперативну перевірку щодо правильності складання актів перевірок посадовими особами Лисичанського міського управління Головного управління. За результатами перевірок встановлено, що співробітники не в повному обсязі виявляють порушення вимог пожежної безпеки на об'єктах та не вносять їх до актів перевірок. Так, складено акт комісійного обстеження від 24 грудня 2019 року співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, яким встановлено порушення, що не були зафіксовані в актах відповідних перевірок. Керуючись пунктом 5 доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261 складено рапорт від 26 грудня 2019 року щодо необхідності проведення службового розслідування. З метою об'єктивного проведення службового розслідування та виявлення всіх вказаних фактів Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видано наказ від 27 грудня 2019 року № 415-НО «Про проведення повторних позапланових заходів державного нагляду (контролю)», в якому зазначені ті об'єкти, в яких виявлено неповноту здійснення державного нагляду (контролю). Під час повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», проведеної представниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у період з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року, виявлено порушення, що не були внесені до акта перевірки від 19 грудня 2019 року № 78, складеного позивачем.

16 січня 2020 року надійшов рапорт позивача, в якому він не пояснив причини здійснення ним державного нагляду (контролю) не в повному обсязі на вказаному об'єкті, що є порушенням діючого законодавства України, а лише виклав своє особисте бачення щодо нібито порушень при проведенні перевірок співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

Твердження позивача про недопустимість багаторазових позапланових перевірок одного і того ж об'єкту відповідач вважає такими, що не відповідають дійсності, так як нормами діючого законодавства не встановлено кількість та періодичність позапланових перевірок.

На переконання відповідача всі викладені факти свідчать про те, що начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» було не в повному обсязі здійснено державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, чим порушено пункт 2 статті 8, статтю 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункт 3.1 Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, тим самим порушено службову дисципліну, а саме пункту 8 Дисциплінарного статуту. За порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог відомчих нормативно-правових актів з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, на начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

У зв'язку з викладеним, відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 31 серпня 2020 року б/н (т. 2 арк. спр. 141-158) та доповнення до відповіді на відзив від 14 вересня 2020 року б/н (т. 2 арк. спр. 187-197), відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив від 15 вересня 2020 року б/н (т. 2 арк. спр. 228-232) та заперечення на доповнення до відповіді на відзив від 24 вересня 2020 року б/н (т. 2 арк. спр. 236-243).

Ухвалою від 01 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» залишено без руху (т. 2 арк. спр. 27-29).

Ухвалою від 12 червня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 2 арк. спр. 51-54).

Ухвалою від 15 липня 2020 року за клопотанням позивача від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області витребувано докази, за клопотанням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області останньому продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та доказів, витребуваних ухвалою суду від 12 червня 2020 року, до 14 серпня 2020 року (т. 2 арк. спр. 88-91).

Ухвалою від 25 вересня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів (т. 2 арк. спр. 245-246).

Ухвалою від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27 жовтня 2020 року о 13 год. 15 хв. (т. 3 арк. спр. 3).

У судовому засіданні, що відбулось 27 жовтня 2020 року, судом зобов'язано представника відповідача надати в матеріали справи додаткові документи та оголошено перерву до 06 листопада 2020 року до 10 год. 00 хв. (т. 3 арк. спр. 26-28).

У судовому засіданні, що відбулось 06 листопада 2020 року, судом відтворено звукозапис бесіди з позивачем при проведенні службового розслідування 10 січня 2020 року та через ненадання представником відповідача витребуваних документів оголошено перерву у судовому засіданні до 16 листопада 2020 року до 15 год. 00 хв. (т. 2 арк. спр. 24; т. 3 арк. спр. 35).

У судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та доповненнях до відповіді на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та запереченнях на доповнення до відповіді на відзив.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 07 грудня 2018 року проходить службу в Лисичанському міському управлінні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на посаді начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям, про що свідчить витяг із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) від 07 грудня 2018 року № 388 (т. 2 арк. спр. 132).

Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 Положення про Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженого наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22 квітня 2019 року № 122-НО (далі - Положення про Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області), Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області (далі - міське управління) є структурним підрозділом ГУ ДСНС України у Луганській області (далі - Головне управління), яке в межах наданих повноважень забезпечує реалізацію на рівні відповідної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДС ЦЗ) заходів у сфері цивільного захисту, виконує функції державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту за діяльністю аварійно-рятувальних служб, реагування на надзвичайні ситуації та події. Міське управління підпорядковується начальнику Головного управління. Підпунктом 2.2 пункту 2 Положення про Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області до основних завдань міського управління віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб на території міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля. Відповідно до підпунктів 3.1, 3.10, 3.11 пункту 3 Положення про Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області міське управління: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства; складає акти перевірок, приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень, відповідно до вимог чинного законодавства; забезпечує надання до Головного управління матеріалів, складених за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки для внесення їх до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду, у визначені законодавством терміни (т. 2 арк. спр. 132 зв. - 139).

З наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22 квітня 2019 року № 122-НО «Про затвердження Положення про Лисичанське міське управління ГУ ДСНС України у Луганській області» позивач ознайомлений, про що свідчить відомість ознайомлення (т. 2 арк. спр. 140).

Згідно з Положенням про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженим Т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області підполковником служби цивільного захисту О. Гречихіним 09 липня 2019 року, відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області (далі - Відділ) є структурним підрозділом Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області (далі - міське управління) в межах наданих повноважень забезпечує реалізацію на рівні міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля заходів у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (підпункт 1.1. пункту 1). Відділ є органом державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки у містах Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля Луганської області (підпункт 1.3 пункту 1). Відділ очолює начальник, який призначається та звільняється на підставі наказу Головного управління за поданням начальника міського управління (підпункт 7.1 пункту 7). Начальник відділу за посадою одночасно є головним державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у містах Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля (підпункт 7.2 пункту 7). Начальник відділу здійснює контроль за дотриманням дисципліни, законності під час виконання посадовими особами Відділу своїх обов'язків, використання прав, адміністративно-правовій відповідальності, застосування санкцій, здійснення перевірок по пожежах та порушення протипожежних правил тощо, а також вживає заходів щодо запобігання та протидії проявам корупції (підпункт 7.7.4 підпункту 7.7 пункту 7). Начальник відділу несе відповідальність за виконання або неналежне виконання покладених на начальника Відділу завдань і функцій, за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання функціональних обов'язків, за стан та дотримання дисципліни і законності особовим складом Відділу (підпункти 7.9.1, 7.9.5, 7.9.10 підпункту 7.9 пункту 7) (т. 3 арк. спр. 42-53).

Відповідно до акта від 05 вересня 2019 року полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, було доведено зміст Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженого Т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області підполковником служби цивільного захисту О. Гречихіним 09 липня 2019 року, та вручена ксерокопія, але поставити підпис в відомості про ознайомлення він відмовився (т. 3 арк. спр. 54).

Про те, що позивач ознайомлений з Положенням про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженим Т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області підполковником служби цивільного захисту О. Гречихіним 09 липня 2019 року, свідчить те, що копія вказаного положення додана позивачем до адміністративного позову (т. 1 арк. спр. 153-158).

Обставини щодо дотримання/недотримання при оформленні та затвердженні Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженого Т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області підполковником служби цивільного захисту О. Гречихіним 09 липня 2019 року, вимог Окремого доручення Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14 червня 2017 року № В-102 «Про положення про структурні підрозділи та посадові (робочі) інструкції» виходять за межі предмету доказування у справі, а тому зазначеним обставинам при вирішенні даної справи правова оцінка судом не надається.

Згідно з витягом з протоколу № 23 засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року з метою запобігання надзвичайним ситуаціям, які можуть призвести до людських втрат та мати негативний вплив на здоров'я людей, Прем'єр-міністр України О. Гончарук прийняв рішення Державній службі України з надзвичайних ситуацій разом з місцевими органами виконавчої влади та за участю інших заінтересованих органів забезпечити проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання щодо стану пожежної безпеки та техногенної безпеки на об'єктах з масовим перебуванням людей (торговельно-розважальних закладів), віднесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд, а також у навчальних і профілактично-лікувальних закладах (т. 3 арк. спр. 82).

З урахуванням пункту 1 розділу 2 протокольного рішення Кабінету Міністрів від 06 грудня 2019 року № 23 дорученням Прем'єр-міністра України О. Гончарука до листа Президента України від 05 грудня 2019 року № 01-01/1018 серед інших голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіну М.О. доручено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дитячих садочків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров'я та соціального захисту, державних об'єктів критичної і транспортної інфраструктури.

Також голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіну М.О. доручено провести необхідні перевірки щодо правильності складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посилити контроль за виконанням вимог техногенної та безпеки органами і суб'єктами господарювання (т. 1 арк. спр. 191; т. 3 арк. спр. 55-56).

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23) дорученням Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261 (т. 1 арк. спр. 136; т. 3 арк. спр. 83-84) начальникам ГУ (У) ДСНС України в областях та м. Києві доручено:

згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, починаючи із грудня 2019 року невідкладно організувати та здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дитячих садочків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров'я та соціального захисту, державних об'єктів критичної і транспортної інфраструктури, у тому числі торговельно-розважальних закладів, віднесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд […] (пункт 1);

з метою належного контролю та перевірок щодо правильності складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки до позапланових заходів державного нагляду (контролю) залучати представників головних управлінь (управлінь) в областях та м. Києві. У разі виявлення порушень вимог законодавства невідкладно проводити службові розслідування з вжиттям заходів реагування та інформувати Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям рапортом (пункт 5) […].

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року, вимог Кодексу цивільного захисту України та відповідно до вимог статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року за № 405-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об'єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, що додається (т. 1 арк. спр. 64; т. 3 арк. спр. 23 зв.).

Відповідно до графіку щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об'єктів з масовим перебуванням людей на території Луганської області, затвердженого 12 грудня 2019 року начальником управління запобігання надзвичайними ситуаціями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області полковником служби цивільного захисту В. Агафоновим, під № 130 значиться Комунальний заклад «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», а начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 визначений як особа, яка буде здійснювати захід державного нагляду (контролю) на вказаному об'єкті з масовим перебуванням людей (т. 1 арк. спр. 64 зв.-65 зв.; т. 3 арк. спр. 24-25).

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року за № 405-НО, начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 видано посвідчення від 16 грудня 2019 року за № 86 на проведення у період з 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», розташованого за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сковороди, буд. 98 (т. 1 арк. спр. 63; т. 3 арк. спр. 23).

За наслідками проведеної з 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», Лисичанським міським управлінням ГУ ДСНС України у Луганській області складено акт від 19 грудня 2019 року № 78, в якому зазначено про виявлення 16 порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні) (т. 1 арк. спр. 52-60; т. 3 арк. спр. 14-22).

Також за наслідками проведеної перевірки Лисичанським міським управлінням ГУ ДСНС України у Луганській області складено припис від 19 грудня 2019 року № 75 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким від Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» вимагається вжиття заходів з метою усунення встановлених порушень та зазначається узгоджений строк виконання вимог припису (т. 1 арк. спр. 61-62; т. 3 арк. спр. 11-12).

На підставі протоколу від 19 грудня 2019 року серії ЛГ № 004232 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення керівника Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» ОСОБА_2 постановою від 20 грудня 2019 року серії ЛГ № 004232 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (т. 2 арк. спр. 102, 103).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 16 грудня 2019 року № 406-НО «Про організацію контролю за проведенням перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей» на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року, доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261 заступнику начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області полковнику служби цивільного захисту Сергію Журбі наказано організувати контроль за якістю проведення підпорядкованими підрозділами перевірок об'єктів зазначеної категорії та за складанням відповідних матеріалів за їх результатами, організувати оперативні перевірки підпорядкованих підрозділів з метою контролю щодо правильності складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стосовно позапланових заходів державного нагляду (контролю) (т. 2 арк. спр. 97).

Згідно з актом комісійного обстеження, який складений начальником відділу профілактичної роботи, розслідування пожеж та активних і пасивних засобів безпеки центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Сергієм Мятенко , провідним фахівцем відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Миколою Хміль та т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області Денисом Роднюком та не містить дати його складання, відповідно до доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року, доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11 грудня 2019 року № 02-17767/261, наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 16 грудня 2019 року № 406-НО з метою належного контролю та перевірок щодо правильності складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки до позапланових заходів державного нагляду (контролю) співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області здійснено виїзд до Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області. В ході вибіркової перевірки складених актів перевірок співробітниками Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області та виїзду безпосередньо на об'єкти, були виявлені порушення, зокрема, на об'єкті Комунальний заклад «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», які не були зафіксовані в актах відповідних перевірок. На підставі вказаного визнано доцільним скасувати акти перевірок щодо вказаних об'єктів та приписи, зокрема, від 19 грудня 2019 року № 75 (Комунальний заклад «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка») та запланувати перевірки вказаних об'єктів за участі представників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (т. 2 арк. спр. 98-101, 214-220).

На підставі рапорту заступника начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області полковника служби цивільного захисту Сергія Журби про результати вибіркової перевірки складених актів перевірок співробітниками Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області та виїзду безпосередньо на об'єкти, який також не містить дати його складання, наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 26 грудня 2019 року № 414-НО «Про проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування стосовно посадових осіб Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області за фактом неналежної якості проведених перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей, створено комісію з проведення службового розслідування та затверджено її склад, наказано висновок про результати службового розслідування надати на розгляд керівнику у термін, визначений законодавством (т. 1 арк. спр. 138; т. 2 арк. спр. 115, 221-227).

В ході проведення службового розслідування з метою надання пояснень за фактом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», позивачем подано рапорт від 16 січня 2020 року № 01/01-41, в якому серед іншого зазначалось про недопустимість багаторазових позапланових перевірок одного і того ж об'єкту (т. 1 арк. спр. 129-132).

Під час проведення службового розслідування голова комісії з проведення службового розслідування Сергій Журба звернувся до начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Михайла Пшика з рапортом від 24 січня 2020 року, в якому просив продовжити термін проведення службового розслідування за наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 26 грудня 2019 року № 414-НО «Про проведення службового розслідування» відносно співробітників відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області до 21 лютого 2020 року (т. 3 арк. спр. 41).

При цьому, наказу про продовження терміну проведення службового розслідування за поданим рапортом від 24 січня 2020 року відповідачем суду не надано. На рапорті від 24 січня 2020 року також відсутня резолюція начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про продовження терміну службового розслідування.

За результатами службового розслідування за фактом неналежної якості проведених перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області складено висновок службового розслідування, який не містить дату його складання, а містить дату його затвердження начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Михайлом Пшиком 18 лютого 2020 року, в якому зазначено, що комісією було встановлено порушення службової дисципліни, що виразилось в неналежному виконанні посадових обов'язків, порушенні вимог законодавства та відомчих нормативно-правових актів з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, а саме полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області під час перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» не в повному обсязі здійснив державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, чим порушив пункт 2 статті 8, статтю 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 3.1 Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, тим самим порушено службову дисципліну, а саме пункт 8 Дисциплінарного статуту. На підставі вищевикладеного комісія вважає: службове розслідування щодо неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області вважати закінченим; скасувати матеріали перевірок, зокрема, акта від 19 грудня 2019 року № 78 та припису від 19 грудня 2029 року № 75 щодо Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», та за недотримання вимог чинного законодавства в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) на начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області доцільно накласти дисциплінарне стягнення у виді догани (т. 1 арк. спр. 139-152; т. 2 арк. спр. 116-128).

В акті службового розслідування відсутня інформація про продовження терміну проведення службового розслідування та зазначено, що з метою об'єктивного проведення службового розслідування та виявлення всіх вказаних фактів Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видано наказ від 27 грудня 2019 року № 415-НО «Про проведення повторних позапланових заходів державного нагляду (контролю)», в якому зазначені ті об'єкти, в яких виявлено неповноту здійснення державного нагляду (контролю), в якому зазначені ті об'єкти, в яких виявлено неповноту здійснення державного нагляду (контролю). Під час повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», проведеної представниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у період з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року, виявлено порушення, які не були внесені до акта перевірки від 19 грудня 2019 року № 78, складеного начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 грудня 2019 року № 415-НО «Про проведення повторних позапланових перевірок держаного нагляду (контролю)» на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року, вимог Кодексу цивільного захисту України та відповідно до вимог статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» наказано провести повторні позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об'єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, що додається. Проведення заходів державного нагляду (контролю) наказано доручити виключно посадовим особам, які зазначені у додатку до цього наказу (т. 2 арк. спр. 104; т. 3 арк. спр. 57).

Відповідно до графіку щодо проведення повторних позапланових заходів державного нагляду (контролю) об'єктів з масовим перебуванням людей на території Луганської області, затвердженого наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 грудня 2019 року № 415-НО, під № 4 значиться Комунальний заклад «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», а начальник відділу профілактичної роботи, розслідування пожеж та активних і пасивних засобів безпеки ЦЗД Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області майор служби цивільного захисту Мятенко Сергій Володимирович , головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Сєвєродонецького міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області старший лейтенант служби цивільного захисту Униченко Михайло Юрійович визначені як особи, які будуть здійснювати захід державного нагляду (контролю) на вказаному об'єкті з масовим перебуванням людей (т. 3 арк. спр. 58-59).

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 грудня 2019 року № 415-НО, начальнику відділу профілактичної роботи, розслідування пожеж та активних і пасивних засобів безпеки ЦЗД Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області майору служби цивільного захисту Мятенку Сергію Володимировичу , головному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Сєвєродонецького міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Униченку Михайлу Юрійовичу видано посвідчення від 27 грудня 2019 року за № 217 на проведення у період з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», розташованого за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Калініна, буд. 98 (т. 2 арк. спр. 101 зв.; т. 3 арк. спр. 60).

За наслідками проведеної з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області складено акт від 03 січня 2020 року № 8, в якому зазначено про виявлення 61 порушення Правил пожежної безпеки в Україні (т. 1 арк. спр. 39-48; т. 3 арк. спр. 61-80).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 21 лютого 2020 року № 56-НО «Про втрату чинності матеріалів перевірки» відповідно до висновку службового розслідування за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області від 18 лютого 2020 року та акта комісійного обстеження співробітниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 24 грудня 2019 року вирішено вважати такими, що втратили чинність, матеріали перевірки, зокрема, акт від 19 грудня 2019 року № 78 та припис від 19 грудня 2029 року № 75 щодо Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Калініна, буд. 98 (т. 1 арк. спр. 49).

Пунктом 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», враховуючи пропозиції, зазначені у висновку службового розслідування за фактом неналежної якості проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей співробітниками відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області від 18 лютого 2020 року, за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог відомчих нормативно-правових актів з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, на начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани (т. 1 арк. спр. 37-38; т. 2 арк. спр. 129-130).

З наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивач ознайомлений 26 лютого 2020 року, про що свідчить відомість про ознайомлення (т. 2 арк. спр. 131).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом цивільного захисту України та Положенням про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення), визначаються порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 28 Положення особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення.

Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту (абзац перший пункту 29 Положення).

Пунктом 31 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані, зокрема:

чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;

звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника);

доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), затверджений Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 «Загальні положення» Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (пункт 8 розділу 1 «Загальні положення» Статуту).

Згідно з пунктом 16 розділу 1 «Загальні положення» Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Невиконання правомірного наказу чи розпорядження тягне за собою відповідальність згідно із цим Статутом та іншими законодавчими актами (пункт 22 розділу 1 «Загальні положення» Статуту).

Відповідно до пункту 57 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 58 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам.

До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать, зокрема, порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом (пункт 59 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту).

Згідно з пунктом 68 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, в обсязі, визначеному керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (пункт 73 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту).

Згідно з пунктом 75 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо (пункт 77 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту).

Відповідно до пункту 81 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (пункт 83 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту).

Згідно з пунктом 84 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни (пункт 86 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту).

Пунктом 85 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 травня 2015 року № 515 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 травня 2015 року за № 582/27027 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення:

обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни;

осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення;

наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;

причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли;

вимог чинного законодавства, які було порушено;

ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Службові розслідування призначаються в разі невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб (підпункт 7 пункту 1 розділу ІІ «Підстави для призначення службового розслідування» Інструкції).

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися (пункт 2 розділу ІІ «Підстави для призначення службового розслідування» Інструкції).

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 5 розділу ІІ «Підстави для призначення службового розслідування» Інструкції).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Порядок призначення службового розслідування» Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.

Пунктом 2 розділу ІІІ «Порядок призначення службового розслідування» Інструкції закріплено, що:

у наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення;

проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування;

у разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, щодо якої призначається службове розслідування;

склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV «Строки проведення службового розслідування» Інструкції службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше (пункт 2 розділу ІV Строки проведення службового розслідування» Інструкції).

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування (пункт 3 розділу ІV Строки проведення службового розслідування» Інструкції).

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що при проведенні спірного службового розслідування відповідачем не дотримано місячний строк проведення службового розслідування, визначений пунктом 84 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту та пунктом 1 розділу ІV «Строки проведення службового розслідування» Інструкції, оскільки зазначений строк не продовжено начальником, який призначив службове розслідування, як то передбачено пунктом 84 розділу ІІІ «Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни» Статуту та пунктом 1 розділу ІV «Строки проведення службового розслідування» Інструкції.

Подання головою комісії рапорту без прийняття рішення про продовження строку проведення службового розслідування начальником, який призначив службове розслідування, шляхом видання відповідного наказу не узгоджується з вимогами Статуту та Інструкції та не свідчить про продовження терміну проведення спірного службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VIІ «Оформлення матеріалів службового розслідування» Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з пунктом 3 розділу VIІ «Оформлення матеріалів службового розслідування» Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;

посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам);

заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни;

наявність причинного зв'язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками;

умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього;

вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено;

заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, зазначаються, зокрема: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення (пункт 4 розділу VIІ «Оформлення матеріалів службового розслідування» Інструкції).

Згідно з пунктом 1 розділу VІІI «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» Інструкції начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування за фактом неналежної якості проведених перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей відділом запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області розглянуто та затверджено начальником, який призначив службове розслідування, після закінчення строку розслідування, що свідчить про недотримання при проведенні спірного службового розслідування вимог пункту 1 розділу VІІI «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» Інструкції.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (пункт 2 розділу VІІI «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» Інструкції).

Відповідно до пункту 1 розділу VІІI «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» Інструкції накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України.

Проаналізувавши вищевказане, суд дійшов висновку, що притягненню особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності має передувати службове розслідування, в ході проведення якого обов'язково мають бути встановлені усі обставини порушення службової дисципліни, зокрема, такі як: наявність чи відсутність події, з приводу якої призначено службове розслідування, її обставини (час, місце, спосіб, мета, мотиви), наслідки (їх тяжкість), що настали внаслідок порушення службової дисципліни; всіх винних осіб, ступінь їх вини; наявність причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни та наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено, тощо.

При цьому всі встановлені службовим розслідуванням обставини та заходи, здійснені в ході службового розслідування з метою встановлення усіх обставин порушення службової дисципліни, обов'язково мають бути зазначені у мотивувальній частині висновку службового розслідування.

Тільки у разі, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, що відповідає ступеню вини особи.

Також з вищевикладеного судом встановлено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право брати безпосередню участь у його проведенні шляхом, зокрема, надання пояснень з приводу обставин порушення службової дисципліни, наводити свої міркування, подавати заяви та клопотання, приєднувати докази до матеріалів службового розслідування.

При цьому у висновку службового розслідування в обов'язковому порядку мають бути відображені такі пояснення особи, її заперечення, клопотання, а також мотиви їх відхилення чи задоволення.

У свою чергу адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження начальника щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє рішення начальника про притягнення підлеглої особи до дисциплінарної відповідальності на відповідність вищевказаним критеріям виключно з огляду на зміст оскаржуваного рішення (наказ), а також на підсумковий документ службового розслідування, що став підставою для прийняття рішення, яким є висновок службового розслідування.

Висновки службового розслідування щодо полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, про неналежне проведення перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», чим останній порушив пункт 2 статті 8, статтю 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункт 3.1 Положення про відділ запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області, і тим самим порушив службову дисципліну, а саме пункт 8 Дисциплінарного статуту, обґрунтовані результатами повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» (акт від 03 січня 2020 року № 8), проведеної представниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у період з 28 грудня 2019 року по 03 січня 2020 року.

Щодо акта повторної позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» від 03 січня 2020 року № 8 як доказу неналежного проведення позивачем перевірки Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», суд зазначає таке.

Як вбачається з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 27 грудня 2019 року № 415-НО «Про проведення повторних позапланових перевірок держаного нагляду (контролю)» проведення повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка» здійснено на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року, вимог Кодексу цивільного захисту України та відповідно до вимог статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тобто з тих же підстав, за яких було призначено та проведено у період з 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року позапланову перевірку Комунального закладу «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», оформлену актом від 19 грудня 2019 року № 78.

Суд зазначає, підстави проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначено частиною першою статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, абзацом одинадцятим частини першої статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо передбачено, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Невиконання вимог закону щодо встановленої заборони на повторне проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, пункт 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, прийнятий за наслідками службового розслідування, висновки якого обґрунтовані недопустимим доказом - актом повторної позапланової перевірки, проведеної всупереч забороні, встановленій абзацом одинадцятим частини першої статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача, суд виходить з такого.

Щодо витрат позивача на сплату судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 05 червня 2020 року № 43 (т. 2 арк. спр. 37).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз застосованих судом у цьому рішенні правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання юридичної допомоги від 10 квітня 2020 року без номеру (далі - Договір про надання юридичної допомоги), укладений з адвокатом Костєвим Юрієм Федоровичем (т. 2 арк. спр. 20), копію квитанції на отримання коштів від 10 квітня 2020 року № 23, відповідно до якої адвокат Костєв Юрій Федорович отримав від ОСОБА_1 6000,00 грн (т. 2 арк. спр. 23) і акт від 27 жовтня 2020 року № 140 наданих послуг по справі № 360/2080/20 (т. 3 арк. спр. 9).

Згідно з Договором про надання юридичної допомоги адвокат Костєв Юрій Федорович та ОСОБА_1 уклали цей договір про надання необхідної юридичної допомоги в якості представника позивача в адміністративній справі, яка знаходиться у провадженні Луганського окружного адміністративного суду, із зазначенням наданих представнику прав.

Відповідно до акта від 27 жовтня 2020 року № 140 наданих послуг по справі № 360/2080/20 за договором від 10 квітня 2020 року надані такі послуги на загальну суму 6000,00 грн:

- консультація адвоката щодо надання юридичної допомоги по справі - 200,00 грн;

- збір матеріалів для позову, запити на витребування документів - 700,00 грн;

- підготовка та подання позову до суду - 1000,00 грн;

- підготовка відзиву на заперечення на позов - 500,00 грн;

- участь адвоката у справі - 500,00 грн за кожне засідання: 28 вересня 2020 року, 15 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року, 08 вересня 2020 року, 27 жовтня 2020 року (3000,00 грн);

- транспортні витрати - 100,00 грн за кожну поїздку на засідання суду 28 вересня 2020 року, 15 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року, 08 вересня 2020 року, 27 жовтня 2020 року (600,00 грн).

При цьому суд зауважує, що транспортні витрати безпідставно віднесені до витрат на професійну правничу допомогу.

У наданому до матеріалів справи Договорі про надання юридичної допомоги не визначено таких суттєвих умов договору, як вид правової допомоги, що надається замовнику, її обсяг, вартість наданих послуг, підстави та порядок оплати тощо.

Суд зауважує, що вид правової допомоги, що надається замовнику, її обсяг, вартість наданих послуг, підстави та порядок оплати визначаються виключно умовами договору про надання правничої допомоги, а акт наданих послуг є підтвердженням виключно факту та обсягу наданих послуг.

У квитанції на отримання коштів від 10 квітня 2020 року № 23 вказано, що адвокат Костєв Юрій Федорович отримав від ОСОБА_1 6000,00 грн. Проте, ця квитанція не містить інформації, за що саме адвокат Костєв Юрій Федорович отримав від ОСОБА_1 6000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суду не надано належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу по даній адміністративній справі в сумі 6000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72-74, 77, 90, 94, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ідентифікаційний код 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 1-Б) про визнання протиправним та скасування наказу від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 25 лютого 2020 року № 61 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

У стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 26 листопада 2020 року.

Суддя Т.І. Чернявська