27 листопада 2020 року Справа № 280/5942/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізької області, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення боргу
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкову заборгованість у розмірі 75035,83 грн., яка складається з по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на рахунок UA568999980314080512000008259, отримувач УК у Приазов.р-ні/Воскресен./18010300, код 38042754, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.). код платежу 18010300.
За правилами частини 3 статті 171 КАС України встановлено, що якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, судом 02 вересня 2020 року здійснено запит до Воскресенської сільської ради щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , а саме про його зареєстроване місце проживання (перебування).
17 вересня 2020 року від Воскресенської сільської ради надійшла інформація, відповідно до якої ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 7 статті 171 КАС України встановлено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (частина 8 статті 171 КАС України).
Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а перше судове засідання призначено на 19 жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року судом відкладено розгляд справи на 19 жовтня 2020 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за ОСОБА_1 станом на момент звернення до суду з позовною заявою обліковується податковий борг з по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 75 035,83 грн. Позивач вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.
Від відповідача до суду 16 жовтня 2020 року надійшов відзив вх. №49095, відповідно до якого зазначає, що об'єкти нерухомості на які Головним управлінням ДПС у Запорізькій області нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, не є майном ОСОБА_1 , не перебуває у його власності, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили. Такими чином, відповідач вказує, що підстав нарахування та стягнення з нього вищевказаного податку є безпідставними та протиправним.
У відзиві просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області у справі №2-522/07 від 20 грудня 2007 року за ОСОБА_1 визнано право власності на частку у майні спільної часткової власності колишніх членів КСП «Україна» на загальну суму 77629 грн.
Так, виділено в натурі та визнано за ОСОБА_1 право власності на:
будівлю критого току бригади №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 20000 грн.;
будівлю циплятника ПТФ №3 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 40000 грн.;
будівлю пташника ПТФ №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 14000 грн.;
автоваги складу №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району; десять борін бригади №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району на суму 276 грн.
Рішення по справі №2-522/07 набрало законної сили, через що ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна.
19 січня 2011 року рішенням Апеляційного суду Запорізької області у справі №22-253/11р рішення Приазовського районного суду Запорізької області під 20 грудня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, в якому відмовлено в позові ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу майнових паїв дійсними, визнання права власності на частку у спільній частковій власності та виділення частки з майна спільної часткової власності в натурі.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі №2а-0870/4331/11, зобов'язано Комунальне підприємство «НерухомістьП» Приазовської районної ради Запорізької області скасувати державну реєстрацію майна: будівлю критого току бригади № 1 КСП Україна в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю циплятника ПТФ № З КСП Україна в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю пташника ПТФ № 1 КСП Україна в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; автоваги складу № 1 КСП Україна в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; десять борін бригади № 1 КСП Україна в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області, право власності на які було зареєстровано на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2007 року по справі №2-522/2007 за ОСОБА_1 .
Так, Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає, що оскільки ОСОБА_1 має у власності об'єкти нежитлової нерухомості, контролюючим органом були нараховані суми по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2007 рік, які повинні бути сплачені відповідачем.
Нараховано податок на нерухомість, яким зобов'язано боржнику сплатити податок на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 4311,81 грн.(термін сплати - 29 серпня 2017 року);
Якимівським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області були винесені податкові повідомлення - рішення:
№2-13 від 13 червня 2017 року, яким зобов'язано боржника сплатити податок на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 21194,74 грн. (термін сплати - 29 серпня 2017 року);
№ 3-13 від 13 червня 2017 року, яким зобов'язано боржнику сплатити податок на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 15750,54 грн.(термін сплати - 29 серпня 2017 року);
№4-13 від 13 червня 2017 року, яким зобов'язано боржнику сплатити податок на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 479,41 грн. (термін сплати - 29 серпня 2017 року);
№12835/7 від 07 грудня 2017 року, яким зобов'язано боржнику сплатити податок на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 33299,33 грн.(термін сплати - 07 грудня 2017 року).
Позивач вказує, що на теперішній час, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті по податку на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за основним платежем за 2017 рік становить 75035,83 грн., через що звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, вивчивши позову та докази по справі з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт "ґ").
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України врегульовано, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Тобто, платниками податку є зокрема фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Досліджуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що:
право власності за будівлею критого току бригади №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 20000 грн. за позивачем зареєстровано 08 грудня 2016 року, а скасовано право власності 15 грудня 2016 року.
право власності за будівлею будівлю циплятника ПТФ №3 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 40000 грн. за позивачем зареєстровано 08 грудня 2016 року, а скасовано право власності 15 грудня 2016 року.
право власності за будівлею пташника ПТФ №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 14000 грн., за позивачем зареєстровано 08 грудня 2016 року, а скасовано право власності 15 грудня 2016 року.
право власності за будівлею автоваги складу №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району; десять борін бригади №1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району на суму 276 грн., за позивачем зареєстровано 08 грудня 2016 року, а скасовано право власності 15 грудня 2016 року.
Тобто, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 у 2016 році володів вищевказаним майном 8 днів.
Необхідно зазначити про те, що рішенням по справі №2а-0870/4331/11, яке набрало законної сили 11 лютого 2013 року, зобов'язано Комунальне підприємство «Нерухомість-П» Приазовської районної ради Запорізької області скасувати державну реєстрацію майна: будівлю критого току бригади № 1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю циплятнику ПТФ № 3 КСП «Україна» в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю пташника ПТФ № 1 КСП «Україна» в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; автоваги складу № 1 КСП «Україна» в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; десять борін бригади № 1 КСП «Україна» в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області, право власності на які було зареєстровано на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2007 року по справі №2-522/2007 за ОСОБА_1 .
Інформацію про скасування права власності на нерухоме майно винесено на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду №2а-0870/4331/11.
Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком визначається пунктом 266.8 статті 266 Податкового кодексу України.
Так відповідно до підпункту пункту 266.8 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Як зазналося вище, відповідач по суті, на підставі рішення суду, не володів майном у 2016 році за яке винесено податкові повідомлення-рішення.
При формуванні податкових повідомлень-рішень №2-13 від 13 червня 2017 року, № 3-13 від 13 червня 2017 року, №4-13 від 13 червня 2017 року, №12835/7 від 07 грудня 2017 року у реєстрі наявна інформація про припинення права власності на нерухоме майно за яке визначається податок.
Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 не може бути стягнуто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на рахунок у сумі 75035,83 грн., оскільки він не є власником такого майна протягом 2016 року, а відомості у реєстрі про власність включені 08 грудня 2016 року, а скасовані 15 грудня 2016 року.
Суд зауважує, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
ОСОБА_1 не може відповідати сплатою податку за нерухоме майно яке йому не належить у зв'язку з тим, що відомості, суб'єктом владних повноважень про припинення права власності, включено лише 15 грудня 2016 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізької області, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов