27 листопада 2020 року Справа 160/15602/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» у місті Кривому Розі, про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків, -
24 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» у місті Кривому Розі, в якій позивач просить:
- визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року, про прийняття виконавчого провадження №50033236;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження №54007010;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05 лютого 2019 року про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №58294093;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15 квітня 2020 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50370648;
- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні №50370648 щодо оцінки майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";
- визнати оцінку майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні №50370648 недійсною;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем у якості відповідачів зазначено - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Міністерство юстиції України.
Суд звертає увагу на ту обставину, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів позову вбачається, що предметом позову (пункти 1-8 прохальної частини позову) є оскарження дій та рішень (як актів індивідуальної дії) посадових осіб державної виконавчої служби.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Органами державної виконавчої служби, у відповідності до положень п. 3 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);
- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень.
- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
З урахуванням наведеного, суд пропонує позивачу визначитись із тим, рішення та дії якого саме органу державної виконавчої служби він оскаржує, зазначити суб'єктний склад учасників справи та викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів.
Також, суд звертає увагу на те, що у прохальній частині позовної заяви (п. 9) позивач просить визнати оцінку майна, а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Фабрична, 3а, загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні №50370648 недійсною.
При цьому, у позовній заяві статус Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі.", як учасника справи, позивачем не зазначено.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди в розмірі 3159591,58 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000,00 грн. (п.п. 10-11 прохальної частини), позивачем у якості відповідача щодо даних позовних вимог будь - якого суб'єкта владних повноважень не зазначено, що свідчить про недотримання вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З прохальної частини позову вбачається, що позивачем оскаржується постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження (п. 3 прохальної частини позову), однак до матеріалів позову вказана постанова не надана.
За таких обставин, позивачу слід надати до суду копію оскаржуваної постанови від 11.12.2018 року, або зазначити підстави у зв'язку із чим неможливо надати таке рішення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів позову, до суду поступив один примірник позовної заяви разом із оригіналами фіскальних чеків АТ «Укрпошта» від 20.11.2020 року та описами вкладення цінних листів про направлення на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Міністерства юстиції України та філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» у місті Кривому Розі, позовної заяви разом з додатками (на 84 аркушах).
Між тим, суд вважає, що наявність фіскальних чеків АТ «Укрпошта» від 20.11.2020 року та описи вкладення цінних листів не свідчать про дотримання позивачем вимог ч. 1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд позбавлений можливості впевнитись у тому, що копії документів направлені сторонам позивачем самостійно, є ідентичними за змістом та кількістю, які поступили до суду разом із примірником позову.
Також суд зазначає, що частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч.1 ст.287 КАС України).
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч.2 ст.287 КАС України).
У позовній заяві позивачем оскаржується:
- постанова від 11.12.2018 року про виведення виконавчого провадження № 50033236 із зведеного виконавчого провадження;
- постанова про прийняття виконавчого провадження ВП №50033263 від 10.01.2019 року;
- постанова про прийняття виконавчого провадження ВП №54007010 від 10.01.2019 року;
- постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №50033236 від 05.02.2019 року;
- постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №50370648 від 05.02.2019 року;
- постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №50370648 від 15.04.2019 року;
- постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №50370648 від 13.05.2019 року;
- дії щодо оцінки майна у ВП №50370648.
- оцінка майна проведена ТОВ «Консалтингова компанія «БІ.Еф.Сі.» у ВП №50370648 від 10.07.2020 року.
Як вбачається з матеріалів позову, із позовною заявою до суду позивач звернувся 20.11.2020 року (штамп оформлення поштового відправлення), що свідчить про недотримання вимог ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду із позовом.
Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що позивачем у позові наведені обставини, які на його погляд є поважними та являються підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду по даній категорії справ.
Між тим, суд вважає, що наведені обставини поважності пропуску строку звернення до суду через такий тривалий проміжок часу (оскаржуються постанови державних виконавців, що були винесені починаючи з 18.12.2018 року, тобто, практично два роки тому), а саме, отримання листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.08.2020 року №58294093/20.1-18 про результати оцінки майна, який був отриманий позивачем 30.08.2020 року, не свідчить про те, що до цього часу він не був обізнаний про здійснення виконавчих дій декількома органами державної виконавчої служби. До того ж, з наданого листа є незрозумілим, чи направлявся він на звернення позивача, чи носить інформаційний характер в рамках проведення дій з примусового виконання рішення. Інших доказів, що підтверджують обставини, коли позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів, суду не надано, що позбавляє суд визначитись із питанням перебігу строку з якого у позивача з'вилось право на звернення до суду.
За таких обставин, суд не вважає наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду поважними, та пропонує вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини 3 статті 6 Закон №3674-VI).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн. 00 коп.
У позовній заяві позивачем визначено свій статус як фізична особа, об'єднано 6 немайнових вимог (пункти 3 - 8 прохальної частини позову), а тому при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру 5 044,80 грн. (6 х 840,80 грн.).
Згідно з квитанцією №38 від 20.11.2020 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн.
За наведених обставин позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 4204,00 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Також, суд зазначає, що в п.12 прохальної частини позову позивачем заявлені вимоги про забезпечення позу шляхом заборони головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинській Оксані Миколаївні, будь-якому іншому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на якого може бути або буде покладено виконання функцій (повноважень) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни у разі її відсутності (непрацездатності, передачі виконавчого провадження тощо), а також будь-якому іншому державному виконавцю чи приватному виконавцю України вчиняти будь-які дії щодо передачі майна ОСОБА_1 , зокрема: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, вул.Антоновича, 127, м.Київ, код ЄДРПОУ 00032112) або будь-якому іншому стягувану у межах зведеного виконавчого провадження №58294093, зведеного виконавчого провадження №54022169, а також виконавчих проваджень №50033236, №50370648, №53879468, №54007010, зокрема, дії щодо звернення до стягувана з пропозицією про вирішення питання про залишення ним нереалізованого на електронних торгах майна ОСОБА_1 , винесення постанови про передачу цього майна стягувану в рахунок погашення боргу, складення акту передачі майна ОСОБА_1 стягувану, надання стягувану постанови про передачу майна ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу та акту передачі майна ОСОБА_1 стягувану та інші дії, передбачені статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", пов'язані з передачею нереалізованого на електронних торгах майна ОСОБА_1 Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, вул. Антоновича, 127, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032112) або будь-якому іншому стягувану у межах зведеного виконавчого провадження №58294093, зведеного виконавчого провадження №54022169, а також виконавчих проваджень №50033236, №50370648, №53879468, №54007010, до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.
З приводу вказаного суд зазначає наступне.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 КАС України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Частиною 1 статті 152 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, заява про забезпечення позову подається окремим документом в письмовій формі, яка повинна містити всю необхідну інформацію, про яку зазначено в ч. 1 ст. 152 КАС України.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 154 КАС України).
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заява про забезпечення позову як окремий документ до суду подано не було (вимоги про забезпечення позову міститься у п.12 прохальної частини позову), у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості визначитись із тим, чи відповідає дана заява вимогам частини 1 статті 152 КАС України та застосувати, у разі необхідності наслідки, передбачені ч. 7 ст. 154 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем при поданні заяви про забезпечення позову не виконані вимоги ч. 1 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює розгляд питання про забезпечення позову у відповідності до положень ч. 1 ст. 154 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень частини 2 статті 151 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справ.
Тобто, позивач не позбавлений права поставити питання про забезпечення позову на будь - якій стадії процесу, подавши до суду заяву, складну у відповідності до вимог ч. 1 ст.152 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтування додаткових підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів;
- доказів сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за заявлені вимоги немайнового характеру;
- уточненої позовної заяві в якій визначитись із суб'єктним складом сторін та викладенням позовних вимог щодо кожного із відповідачів (у кількості примірників в залежності від кількісного складу сторін);
- надати до суду копію постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження.
Роз'яснити позивачу, що у разі подання заяви про забезпечення позову, вона повинна відповідати вимогам ч. 1 ст. 152 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» у місті Кривому Розі, про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева