27 листопада 2020 року Справа 160/15511/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною,-
23 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, постановивши окрему ухвалу згідно 249 КАС України зазначивши закон вимоги яких порушено на захист вільного волевиявлення на виборах, рівня життя не нижчий від прожиткового мінімуму гарантованого ст.3, 46, 48, 71 Конституції України.
За приписами ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі-Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Таким чином, звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що позивачем не сплачено судовий збір, однак одночасно із позовною заявою подано заяву про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши питання щодо звільнення від сплати судового збору, судом встановлено, що позивач посилається на те, що його місячний дохід становить лише 30,57 грн., що унеможливлює сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України №3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради від 03.02.2020 року №1139 не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів за попередній календарний рік, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 21.10.2019 року по справі №215/1025/19 (2-а/215/95/19).
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; 2321414554; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).
Отже, розглянувши питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до п.4,5 ч.1 ст.167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтвердження належними доказами.
У справі, що розглядається, позивач під час звернення до суду не наводить будь-яких обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. При цьому, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні такі докази.
Отже, суд не вбачає в поданій заяві очевидних, обгрунтованих та змістовних підстав, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та причини такого пропуску.
Водночас, позивачем подано заяву про витребування доказів.
За приписами ч.4, 5 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, якщо позивач заявляє клопотання про витребування певних доказів, останній повинен надати докази неможливості їх отримання у встановлений строк з причин, що від нього не залежать.
Всупереч викладеному, жодних доказів на підтвердження об'єктивних причин неможливості подання доказів самостійно, матеріали позову не містять.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- за наявності відповідних підстав - заяву із обгрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду із підтверджуючими доказами;
- доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 80, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду - відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева