Ухвала
Іменем України
27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 307/1403/18
провадження № 51-5917 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заперечення представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката
ОСОБА_5 на касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2019 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 .
Згідно зі ст. 431 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), особи, зазначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
Заперечення на касаційну скаргу має містити: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи,
яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 3) вказівку на судове рішення, яке оскаржується;
4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо
він повідомлений судом касаційної інстанції; 5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги; 6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу; 7) перелік матеріалів, які додаються.
Однак, представник потерпілого у своїх запереченнях крім того, що просить визнати касаційну скаргу захисника безпідставною і залишити її без задоволення, він також не погоджується із судовими рішеннями щодо ОСОБА_7 в частині призначеного засудженому покарання, яке він вважає явно несправедливим через м'якість,
та в частині стягнення моральної шкоди.
З цього приводу він наводить обґрунтування та просить змінити вирок суду,
що відповідно до статей 436, 438 КПК є підставами для скасування
або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції
та повноваженнями цього суду за наслідками розгляду саме касаційної скарги,
а не заперечень.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що заперечення представника потерпілого слід розглянути як касаційну скаргу, оскільки вони містять доводи
та вимогу до суду касаційної інстанції відповідно до ст. 427 КПК.
Проте, касаційна скарга на судові рішення, з огляду на ч. 2 ст. 426 КПК, може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно штемпеля на конверті касаційна скарга була подана представником потерпілого до поштового відділення 17 листопада 2020 року. Строк касаційного оскарження судових рішень щодо ОСОБА_7 закінчився 15 жовтня 2020 року
і представник потерпілого не порушує питання про його поновлення.
З огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку.
Таким чином колегія суддів вважає, що касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , подану у формі заперечень, слідповернути.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права представника потерпілого повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, із клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження.
Разом із цим, колегія суддів звертає увагу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на те, що він має право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку, які мають відповідати вимогам ст. 431 КПК.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката
ОСОБА_5 , подану у формі заперечень, на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2019 року щодо ОСОБА_7 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3