Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа №648/3407/19
провадження №51-320 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_6 , 18 листопада 2019 року, подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу захисника було повернуто, на підставі положень п.4 ч.3 ст.399 КПК України, оскільки вона подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про пропуск строку на апеляційне оскарження є помилковим та зроблений без урахування усіх обставин. Адвокат вказує, що він участі в судовому засіданні місцевого суду не приймав, а договір із засудженим про надання правової допомоги уклав лише 15 листопада 2019 року, після отримання ОСОБА_7 копії ухвали.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів, викладених у скарзі захисника, заперечив проти її задоволення.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно із ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Єдиним доводом касаційної скарги захисника є те, що на його переконання, він не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого судущодо ОСОБА_7 , оскільки договір про надання правової допомоги уклав із засудженим лише 15 листопада 2019 року і не приймав участі у розгляді клопотання судом першої інстанції. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до ст.395 КПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Тобто дана норма чітко визначає строк на апеляційне оскарження, однак початок його перебігу залежить від певних умов.
Законодавець установив строк на оскарження ухвали, виходячи з певних особливостей, зумовлених, насамперед, характером цього виду судового рішення в якому суд не вирішує обвинувачення по суті, а вирішує інші питання.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Правило дотримання семиденного строку для подання апеляційної скарги надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Із матеріалів провадження слідує, що Білозерським районним судом Херсонської області за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 06 листопада 2019 року постановлено ухвалу, якою відмовлено в його задоволенні. В судовому розгляді брали участь як засуджений, так і його захисник ОСОБА_9 . В свою чергу, суд роз'яснив їм порядок і строки оскарження прийнятого рішення. Проте, ні засуджений, ні захисник, у визначений процесуальним законом строк, не скористалися правом на оскарження цього рішення.
Відповідно до ухвали апеляційного суду вбачається, що інший захисник - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду лише 18 листопада 2019 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, адвокат у скарзі не порушував питання про його поновлення. А відтак, суддя апеляційного суду дійшов слушного переконання про необхідність її повернення.
Згідно положень п.4 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Що стосується посилань ОСОБА_6 на те, що засуджений ОСОБА_7 уклав із ним договір про надання правової допомоги уже після постановлення рішення, зі спливом певного часу, то слід зазначити, що залучення до участі у кримінальному провадженні нового захисника не є підставою для початку перебігу нового строку апеляційного оскарження вказаної ухвали.
За нормами ст.3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто закон виокремлює захисника, як окрему процесуальну фігуру і її не слід ототожнювати із особою, захист якої він здійснює.
Засуджений (виправданий) і захисник є самостійними суб'єктами як апеляційного, так і касаційного оскарження, кожен з яких вправі подати свою скаргу.
Таким чином, на стадії прийняття апеляційної скарги, суддя апеляційного суду належним чином перевірив усі обставини та вірно встановив, що така подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і захисник, який її подав, не порушував питання про поновлення цього строку, внаслідок чого постановив ухвалу про її повернення. Ухвала є законною та обґрунтованою, в повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України, а тому скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає до задоволення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, також не виявлено.
У зв'язку із цим та керуючись статтями 434, 436,442 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судове рішення без зміни.
З цих підстав Суд ухвалив:
Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3