Ухвала
27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 333/1539/16-к
провадження № 51-5646ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Комунарського районного суду
м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від
20 серпня 2020 року щодо останньої,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 звернувся до суду
з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції визначено у ч. 1 ст. 438 КПК. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статями 412-414 КПК.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що
є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
При цьому, захисник наводить доводи щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також не погоджується з окремими доказами та надає їм власну оцінку, що не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, оскільки, відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, захисник указує про недопустимість окремих доказів, які, на його думку, неправомірно були прийняті та враховані у рішенні судом апеляційної інстанції, однак не зазначає, чому саме ці докази є недопустимими, та яких порушень норм матеріального та процесуального права допустився цей суд, переглядаючи вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_5 , з огляду на межі апеляційного перегляду, передбачені ст. 404 КПК, та підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, визначені ст. 409 КПК.
Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху
та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3