Постанова
іменем України
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 932/17773/19
провадження № 51 - 3746 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040640001241, про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Шахтарська Донецької області, жительки АДРЕСА_1 ,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 8 травня 2020 року постановив застосувати щодо ОСОБА_7 , яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка №1» ДОР, а також ухвалив рішення щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
Не погодившись із цією ухвалою заступник прокурора Дніпропетровської області 25 травня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 18 червня 2020 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України повернув апеляційну скаргу як подану після закінчення строку апеляційного оскарження та за відсутності заяви про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду через істотне порушення кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування таких вимог зазначає, що висновок судді апеляційного суду щодо пропуску строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду про застосування примусових заходів медичного характеру суперечить положенням п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Проте ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру.
Місцевий суд за результатом розгляду цього клопотання в порядку статей 512 - 513 КПК України постановив ухвалу від 8 травня 2020 року про надання ОСОБА_7 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
За приписами ст. 516 КПК України ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Таким чином строк апеляційного оскарження зазначеної вище ухвали місцевого суду від 8 травня 2020 року становив тридцять днів, і, з урахуванням встановлених у ст. 115 КПК України правил обчислення процесуальних строків, тривав із 8 травня до 9 червня 2020 року.
Як свідчать матеріали справи, заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу 25 травня 2020 року, тобто в межах встановленого законом строку апеляційного оскарження.
Отже суддя апеляційного суду, не врахувавши наведених вище положень кримінального процесуального закону, дійшов помилкового висновку про те, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду.
Між тим, суд першої інстанції в ухвалі також неправильно зазначив строк апеляційного оскарження свого судового рішення, вказавши сім днів замість тридцяти, як це встановлено у п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
За таких обставин, ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати наведене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.
З цих підстав касаційну скаргу слід задовольнити.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2020 року про застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3