Ухвала
27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 759/3099/20
провадження № 61-13869ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
17 вересня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу (надійшла 21 вересня 2020 року), в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно зазначити обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, якою визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якійвикладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У листопаді 2020 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали, надіслані на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що заявником недоліки касаційної скарги не було усунуто.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова