Ухвала
27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 140/549/19
провадження № 61-16878ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України про стягнення заборгованості
по заробітній платі, стягнення компенсації за дні невикористаної відпустки
і відшкодування моральної шкоди,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України (далі - ВНАУ) в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути
з відповідача: 14 098, 09 грн заборгованості по заробітній платі за липень-серпень 2018 року; 12 333, 01 грн заборгованості по вихідній допомозі
при звільненні; 265 559, 55 грн компенсації за 669 днів невикористаної відпустки; 5 286 грн допомоги на оздоровлення; 14 303, 10 грн за понад встановлене навантаження; 30 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВНАУ на користь ОСОБА_1 14 098, 09 грн заборгованості
по заробітній платі за липень-серпень 2018 року, 12 333, 01 грн заборгованості по вихідній допомозі при звільненні, 200 830, 84 грн компенсації за невикористану відпустки, 5 286 грн окладу на оздоровлення; 1 000 грн моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ВНАУ задоволено частково.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 03 липня
2020 року в частині стягнення з ВНАУ на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за липень-серпень 2018 року, заборгованості по вихідній допомозі при звільненні та компенсації
за невикористану відпустку у розмірі 26 172, 84 грн скасовано та ухвалено
в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12 листопада 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження,
оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судові рішення у цій категорії справ не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що касаційне провадження здійснюється після розгляду справи судом першої інстанції,
а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права,
яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 341 579, 75 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 250 = 525 500, 00 грн).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог на суму
57 889, 94 грн.
У касаційній скарзі заявником не наведено обґрунтованих аргументів
на підтвердження випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не вказано про винятковість цієї справи для заявника або її значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Наведені ОСОБА_1 в касаційній скарзі доводи, що значною
мірою зводяться до необхідності встановлення обставин справи,
не підтверджують виникнення виключних обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі
з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. При цьому колегією суддів враховано зміст правовідносин сторін, предмет спору й часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу
на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду
від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Вінницького національного аграрного університету Міністерства освіти України про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за всі дні невикористаної відпустки і відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович