Ухвала
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 444/2593/18
провадження № 61-17166ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філія «Львівська залізниця» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в справі за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою смуги відведення акціонерного товариства «Українська залізниця» шляхом демонтажу сітчастої огорожі, яка розміщена на цій земельній ділянці, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
19 листопада 2020 року АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в зазначеній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Львівського апеляційного суду прийнято 06 жовтня 2020 року, а касаційну скаргу подано 19 листопада 2020 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Львівського апеляційного суду прийнято 06 жовтня 2020 року, повний текст якої складено 15 жовтня 2020 року та оприлюднено 19 жовтня 2020 року.
Касаційна скарга містить посилання, що копію постанови Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року отримано 22 жовтня 2020 року, проте на підтвердження зазначеного доказів не надано.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом.
До касаційної скарги додано платіжне доручення № 1617 від 29 жовтня 2020 року на суму 3 524 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що позовну заяву пред'явлено у серпні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Закон пов'язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.
Враховуючи, що АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до суду з позовом, в якому поєднано 5 вимог немайнового характеру (кожна становить по 1 762 грн), а тому за подання касаційної скарги судовий збір становить 17 620 грн (200 % x (1 762 грн x 5).
Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити 17 620 грн (200 % х (1762 грн х 5)) судового збору.
Отже, враховуючи сплачену суму судового збору в розмір 3 524 грн, заявнику необхідно доплатити 14 096 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філія «Львівська залізниця» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в справі за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою смуги відведення акціонерного товариства «Українська залізниця» шляхом демонтажу сітчастої огорожі, яка розміщена на цій земельній ділянці, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький