про повернення касаційної скарги
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 360/341/20
провадження № К/9901/29925/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 360/341/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу від 19.11.2019 № 1226, постанови про накладення штрафу від 20.11.2019 № ЛГ 942/34/Н,
Головне управління Держпраці у Луганській області надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 360/341/20.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Верховний Суд бере до уваги таке.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписи частини четвертої статті 328 КАС України закріплюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частині другій і частині третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному зв'язку можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, які ухвалені у справах, що не є справами незначної складності відповідно до закону, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області щодо її відповідності вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює взяття її до розгляду та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник мусить навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями) із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 цього Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертою статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватись.
Слід наголосити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати особа, яка подає касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.
У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права й неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі мають конкретно зазначатись або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
У касаційній скарзі, щодо якої розглядається питання про відкриття касаційного провадження, заявник хоча й зазначив, на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 КАС України подається касаційна скарга, проте не навів належного обґрунтування відповідної підстави, оскільки не вказав, чому саме зазначений ним правовий висновок Верховного Суду та в який спосіб суди попередніх інстанцій мали взяти до уваги під час ухвалення судових рішень у справі, а також як це вплинуло на правильність застосування норм матеріального права та/або дотримання норм процесуального права під час розв'язання спору.
Водночас Верховний Суд зважає на те, що зміст касаційної скарги в розрізі наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій судовими рішеннями. Окрім цитування приписів законодавства, скарга не містить конкретизації щодо того, яку норму права суди неправильно застосували та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватись, або яка правова норма застосована не була.
Тобто скаржник не навів передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень, які ухвалені в справі, що не є справою незначної складності відповідно до закону.
Пункт 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судового рішення, ухваленого у справі, яка не є справою незначної складності, касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 360/341/20 повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров