26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 560/965/19
адміністративне провадження № К/9901/13759/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суд від 13 травня 2020 року (судді Сушко О.О., Залімський І.Г., Мацький Є.М.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, зобов'язання вчинити дії,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - Позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (надалі також - Відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №216 від 30 вересня 2014 року;
- зобов'язати Відповідача анулювати свідоцтво платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 30 вересня 2013 року;
- визнати дії (бездіяльність) Відповідача неправомірними щодо нереєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 1 січня 2014 року;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 14 лютого 2019 року №Ф 2541- 23.
1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року призначено судового-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 3 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху оскільки при поданні апеляційної скарги не дотримано вимоги:
- пункту 6 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме в апеляційній скарзі не обґрунтовано у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права,
- пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, а саме не надано суду належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому, суд апеляційної інстанції в цій ухвалі зазначив про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору Позивача.
8 травня 2020 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від Позивача надійшла заява про усунення недоліків. До заяви додано заяву про витребування доказів з додатками та копію заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 січня 2020 року про призначення судово-економічної експертизи.
1.3 Короткий зміст ухвали і мотиви її прийняття
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року повернуто особі, яка її подала
Постановляючи це рішення, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначив, що подана ОСОБА_1 заява не усуває недоліків апеляційної скарги, оскільки в ній не обґрунтовано у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також не надано доказів, що підтверджують неспроможність сплатити судовий збір за апеляційну скаргу.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суд від 13 травня 2020 року і повернути матеріали справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Позивач послалась на те, що суд, всупереч вимог законодавства, відхилив заяву про витребування доказів, яка подавалась у зв'язку зі стислими строками, встановленими судовим для усунення недоліків апеляційної скарги
На думку Позивача, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху ухвалена з порушенням встановленого частиною п'ятою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України п'ятиденного строку, а також є формальною, оскільки судово-економічна експертиза призначається судом за клопотанням Позивача для з'ясування обставини, що має значення для справи - встановлення розміру заборгованості та в апеляційній скарзі вказала, що суд відхилив заяви про витребування доказів судом та відхилив заяву Позивача щодо кількості запитань ,які необхідно поставити перед експертом.
Відповідач у відзиві просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку апеляційної інстанції
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Так, згідно з пунктом шостим частини першої цієї статті в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, подаючи апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року, якою призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі, ОСОБА_1 не зазначено у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору Позивача та зазначив, що Позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створили перешкоди для відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства залишив апеляційну скаргу без руху з наданням особі строку для усунення виявлених недоліків.
8 травня 2020 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від Позивача надійшла заява.
Так, Позивачем було подано заяву про витребування судом доказів, а саме у Головного управління ДПС у Хмельницькій області відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та отриманих ОСОБА_1 податків за період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
Крім того, Позивачем додано копію заяви від 3 січня 2020 року, яка подавалась до суду першої інстанції, про призначення судово-економічної експертизи.
Надавши оцінку зазначеним вище документам, суд апеляційної інстанції 13 травня 2020 року постановив оскаржувану ухвалу, в якій дійшов висновку про те, що Позивачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому на підставі положень статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув апеляційну скаргу.
Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам суду апеляційної інстанції, Суд звертає увагу на таке.
Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, суд, зазначаючи про недотримання Позивачем вимог щодо документа, який підтверджує сплату збору, не навів мотивів, за яких клопотання про витребування доказів, а саме документів, які підтверджують неможливість сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Разом з тим, це не призвело до постановлення незаконної ухвали.
Як підтверджується матеріалами справи, усуваючи недоліки апеляційної скарги, Позивачем в повному обсязі не усунуто недоліків апеляційної скарги, на які вказано при постановленні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не зазначено у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Така вимог чітко передбачена пунктом 6 частини другої статі 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що зазначення цієї інформації у апеляційній скарзі є імперативною вимогою процесуального законодавства, надаючи оцінку якій, суд апеляційної інстанції встановлює інформацію, на підставі якої скаржник обґрунтовує свої вимоги до апеляційного суду, у тому числі з питань факту та права - обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Недотримання цієї вимоги не дає правових підстав суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження у справі.
А відтак, з огляду на те що ОСОБА_1 не усунуто усіх недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України та з посиланням на положення частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовано застосував положення статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та повернув апеляційну скаргу.
Посилання Позивача на недотримання судом апеляційної інстанції п'ятиденного строку постановлення ухвал про залишення скарги без руху та її повернення не свідчить про те, що відповідні порушення призвели до ухвалення незаконного рішення.
Згідно з частиною другою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
А відповідно до положень частини другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України правильне по суті і законне судове рішення не може бути скасоване з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскільки відповідні процесуальні порушення судом апеляційної інстанції не призвели до ухвалення незаконної ухвали, ухвалу суду апеляційної інстанції необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частинами першою та другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд касаційної інстанції переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 3, 345, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суд від 13 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх