27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 320/5307/18
адміністративне провадження № К/9901/26796/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №320/5307/18 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, -
Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №320/5307/18.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору.
Ухвала Верховного Суду від 02 листопада 2020 року була направлена Головному управлінню ДПС у Київській області поштою та вручена адресату 09 листопада 2020 року, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим кодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 0102931413209.
23 листопада 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, посилаючись на неотримання управлінням правової роботи платіжного доручення.
Відповідно до частини першої та другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження цього строку.
Таким чином, Суд вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Отже, станом на 27 листопада 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Верховного Суду від 02 листопада 2020 року недоліки касаційної скарги.
За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №320/5307/18 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко