26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 520/2893/19
адміністративне провадження № К/9901/25877/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Родій Фарм'' про стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 (суддя Волошин Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 (головуючий суддя Жигілій С.П., судді Перцова Т.С., Чалий І.С.),
Головне управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС, позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути до бюджету 1061855,24 грн в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю ''Родій Фарм'' (далі - ТОВ ''Родій Фарм'', Товариство, відповідач) з усіх відкритих Товариству розрахункових рахунків, а у разі неповного погашення боргу - за рахунок вилучення готівкових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ТОВ ''Родій Фарм'' податкового боргу в загальному розмірі 1'061'855,24 грн, що виник внаслідок не сплати Товариством сум податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0110321210 від 09.07.2018 та № 0004725305 від 20.12.2018, та суми самостійно визначеного грошового зобов'язання згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2018 року ( реєстраційний № 9283973731) від 19.12.2018.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що станом на 30.07.2018 Товариство сплатило податковий борг у розмірі 124'852,60 грн, іншого податкового боргу у відповідача не було, відтак податкова вимога №87608-17 від 04.07.2018 вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу, тобто 30.07.2018. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що вимога ГУ ДФС про стягнення з Товариства податкового боргу не підлягає задоволенню, оскільки новий податковий борг виник 31.07.2018, але податкова вимога відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України на нову суму боргу на адресу Товариства не була направлена.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається на те, що станом на 30.07.2018 відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ТОВ ''Родій Фарм'' обліковувався податковий борг у розмірі 997'825,36 грн, у тому числі, пеня 7,41 грн, яка не була погашена. Наголошує на відсутності правових підстав для відкликання податкової вимоги та додаткового надсилання другої вимоги з огляду на безперервність податкового боргу.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Відповідач стверджує, що суми, пред'явлені до стягнення, не є узгодженими податковими зобов'язаннями, відповідно, не є податковим боргом. Окрім того, вказує, що податкова вимога від 04.07.2018 №87608-17 вважається відкликаною, оскільки наявний станом на 30.07.2018 податковий борг Товариство сплатило, а тому після виникнення нового податкового боргу контролюючий орган повинен був направити нову податкову вимогу, чого зроблено не було.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК ) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17, пункту 56.18 статті 56 ПК днем узгодження суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, у разі оскарження платником податків рішення контролюючого органу в адміністративному порядку є день закінчення процедури адміністративного оскарження, а у разі звернення платника податків до суду з відповідним позовом - день набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (абзаци перший, другий пункту 59.5 цієї статті).
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК визначено, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
У такому випадку, як встановлено пунктом 60.2 статті 60 ПК, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення податкового боргу у повному розмірі.
У зв'язку з цим із погашенням податкового боргу надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу, який виник по-новому. В такому випадку контролюючий орган направляє (вручає) платнику податків нову податкову вимогу.
04.07.2018 ГУ ДФС сформовано податкову вимогу про сплату Товариством податкового боргу за кодом класифікації 14010100 (податок на додану вартість) в розмірі 124'342,60 грн, яка була вручена Товариству з використанням засобів поштового зв'язку 17.07.2018.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.07.2018 Товариство сплатило податковий борг у розмірі 124'852,60 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків ТОВ «Родій Фарм» (а.с. 36, 37).
18.07.2018 Товариством було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 95'017,18 грн з граничним терміном сплати 30.07.2018. Ця сума набула статусу податкового боргу лише 31.07.2018.
Включена ГУ ДФС 25.07.2018 до інтегрованої картки платника податків сума 156'210,91 грн як сума податкового зобов'язання, визначена згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0096571210 від 06.12.2018, не була узгодженою, оскільки це податкове повідомлення-рішення 02.04.2018 було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 у справі №820/2136/18 у задоволенні позовних вимог ТОВ ''Родій Фарм'' було відмовлено. Станом на 30.07.2018 рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а за наслідками його апеляційного перегляду було скасоване постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018.
Крім того, 26.07.2018 контролюючим органом до інтегрованої картки платника податків ТОВ ''Родій Фарм'' включено суму 842'276,44 грн за податковим повідомленням-рішенням №0110321210 від 09.07.2018. Однак, процедура адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення, розпочата Товариством, була закінчена тільки 20.09.2018 (дата прийняття Державною фіскальною службою України рішення за результатами розгляду скарги Товариства).
06.08.2018 суми податкових зобов'язань, визначені Товариству у відповідності з податковими повідомленнями-рішеннями від 06.12.2018 №0096571210 та від 09.07.2018 №0110321210 були виключені ГУ ДФС з інтегрованої картки.
Правильно застосувавши норми пунктів 59.1, 59.5 статті 59, підпункту 60.1.1 пункту 60.1, пункту 60.2 статті 60 ПК до вище наведених обставин у справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що станом на 30.07.2018 податковий борг Товариства був погашений, а тому податкова вимога від 04.07.2018 №87608-17 є відкликаною, починаючи з 30.07.2018.
Довід ГУ ДФС в касаційній скарзі, що станом на 30.07.2018 рахувалась пеня у розмірі 7,41 грн, яка не була погашена, суперечить доказам у справі, а саме: податковій вимозі від 04.07.2018 №87608-17, в якій у рядку ''пеня'' вказано ''0,00 грн'' (а.с. 29).
Інші суми, які в інтегрованій картці Товариства обліковувались як податковий борг, станом на 30.07.2018 не були узгодженими, про що вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, а тому пеня на такі суми не могла нараховуватись.
За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08.02.2020 набрав чинності Закон України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
У зв'язку з утворенням юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 здійснено процесуальну заміну відповідача (Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області) відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко О.В. Білоус М.Б. Гусак