26 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 902/330/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
учасники справи:
боржник - Колективне сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем",
кредитор - Аграрний фонд,
ліквідатор - арбітражний керуючий Носань Наталія Сергіївна,
Головне управління ДПС у Вінницькій області
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 18.09.2020
у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Василишин А.Р., Юрчук М.І.
та ухвалу Господарського суду Вінницької області
від 15.06.2020
у складі судді Тісецького С.С.
за клопотанням ліквідатора Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити дії
в межах справи №902/330/17
за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке"
про банкрутство
07.10.2020 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" (далі - ТОВ "Іллінецьке") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 02.10.2020 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни (далі - ліквідатор КСП "Іллінецьке" арбітражний керуючий Носань Н.С.) за №02-36/942 від 04.06.2020 про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити дії у справі №902/330/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/330/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2020.
У зв'язку з перебуванням судді Банаська О.О. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/330/17 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020.
Подана ТОВ "Іллінецьке" касаційна скарга відповідає вимогам щодо її форми і змісту згідно із статтями 290, 291 ГПК України.
З огляду на таке, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Предметом касаційного оскарження у справі №902/330/17 скаржником визначено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора КСП "Іллінецьке" арбітражного керуючого Носань Н.С. про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити дії в межах справи №902/330/17 про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Іллінецьке" (далі - КСП "Іллінецьке"), а зокрема, визнати незаконною відмову Головного управління ДПС у Вінницькій області у виключенні КСП "Іллінецьке" з Реєстру платників податку на додану вартість та зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити КСП "Іллінецьке" з Реєстру платників податку на додану вартість без жодних додаткових умов.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження за касаційними скаргами на постанови апеляційних судів, прийняті після введення в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), необхідно системно застосовувати приписи статей 7, 9 КУзПБ, якими визначено, зокрема, порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, а також порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.
За змістом частини другої статті 7 КУзПБ вбачається, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає такі спори за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
За змістом прохальної частини звернення боржника в особі ліквідатора Носань Н.С. до суду вбачається, що вона просить визнати незаконною відмову Головного управління ДПС у Вінницькій області у виключенні КСП "Іллінецьке" з Реєстру платників податку на додану вартість та зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити КСП "Іллінецьке" з Реєстру платників податку на додану вартість без жодних додаткових умов, а така вимога за своєю правовою природою є вимогою боржника про визнання незаконним дій податкового органу та вчинення ним певних дій. Зазначений спір має ознаки позовної вимоги, заявленої у справі про банкрутство, та повинен розглядатися судами за правилами позовного провадження відповідно до визначеної законодавцем юрисдикційності розгляду цих спорів.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що 15.06.2020 ухвалою місцевого суду відмовлено у прийнятті до розгляду клопотання ліквідатора з предметом вимог про визнання незаконною відмови Головного управління ДПС у Вінницькій області у виключенні КСП "Іллінецьке з Реєстру платників податку на додану вартість та зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити КСП "Іллінецьке" з Реєстру платників податків без жодних додаткових умов. Місцевий суд обґрунтовував своє рішення тим, що даний спір має розглядатися судами адміністративної юрисдикції відповідно до статей 2, 4, 5, 19 КАС України та відмовив у відкритті провадження за такою заявою відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства). Апеляційний суд також погодився з висновками місцевого суду щодо неможливості розгляду такого спору в межах провадження у справі про банкрутство, зазначивши що він має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У переліку судових рішень, визначеному частиною третьою статті 9 КУзПБ, які можуть переглядатися касаційним судом разом із постановою апеляційного господарського суду, прийнятою за результатами перегляду таких судових рішень, відсутня ухвала місцевого суду про відмову у прийнятті до розгляду заяви боржника про визнання незаконними певних дій учасників провадження та зобов'язання їх вчинити визначені заявником дії. Разом з тим, якщо така вимога має ознаки позовної вимоги, заявленої у справі про банкрутство, така вимога повинна розглядатися в порядку статті 7 КУзПБ за правилами позовного провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені до апеляційного суду ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі. А за приписами пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктом 7 частини першої статті 255 ГПК України.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Завданням Верховного Суду, як найвищої судової установи в Україні, є формування обґрунтованої правової позиції щодо застосування судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно застосована судом нижчої інстанції; на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результату вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Водночас, необхідно враховувати, що Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої (касаційної) інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій (касаційний) судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги наявність між учасниками провадження юрисдикційного спору щодо розгляду спірних вимог про визнання незаконними дій податкового органу та зобов'язання його вчинити дії зі скасування свідоцтва платника податку на додану вартість, які мають ознаки позовних вимог, заявлених у справі про банкрутство, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість прийняття касаційної скарги ТОВ "Іллінецьке" до розгляду.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України ТОВ "Іллінецьке" як на підставу для відкриття касаційного провадження у справі №902/330/17 зіслалося на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень апеляційним та місцевим судом при розгляді клопотання ліквідатора банкрута не було належно досліджено характер спірних правовідносин, правовий статус суб'єктів цих правовідносин, неправильно застосовано норми матеріального права (частини першої статті 59 КУзПБ, частини 184.1 статті 184 Податкового кодексу України); апеляційний суд не врахував правового висновку у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 у справі №823/4040/13-а, правового висновку Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №923/1194/17 про те, що передумовою для визначення спору, як публічно-правового, є здійснення суб'єктом владних повноважень певних публічно-владних управлінських функцій відносно іншого суб'єкта правовідносин, а він, у свою чергу, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи суб'єкта владних повноважень. На думку скаржника, спір, який виник між Головним управлінням ДПС у Вінницькій області та КСП "Іллінецьке" не є публічно-правовим, оскільки банкрут не є суб'єктом податкових правовідносин, жодних публічно-правових функцій з моменту винесення постанови про визнання підприємства банкрутом Головне управління ДПС у Вінницькій області щодо банкрута вже не здійснює. Скаржник зазначив, що клопотання ліквідатора банкрута, пов'язане з усуненням перешкод у здійсненні ліквідаційної процедури щодо реалізації його активів та розподілу грошових коштів між кредиторами, має ознаки майнового спору, внаслідок чого воно підлягає розгляду в межах справи про банкрутство та не може розглядатись в окремому позовному проваджені у судах адміністративної юрисдикції.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статей 287-291 ГПК України, з урахуванням приписів статей 287, 294, 301 ГПК України, Суд дійшов висновку, що подана ТОВ "Іллінецьке" касаційна скарга від 02.10.2020 відповідає вимогам щодо її форми та змісту згідно із статтями 290, 291 ГПК України.
Підстав для застосування статей 292, 293 ГПК України не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі №902/330/17 за касаційною скаргою ТОВ "Іллінецьке" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020, приймаючи до уваги визначену скаржником підставу касаційного оскарження, що кореспондується з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Виходячи з положень частини четвертої статті 294 та частини восьмої статті 165 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи №902/330/17 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Іллінецьке" до 14.12.2020.
На підставі викладеного та керуючись статтями 165, 234, 287, 290, 291, 293, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Відкрити касаційне провадження у справі №902/330/17 Господарського суду Вінницької області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2020 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" на 17 грудня 2020 року о 09:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.
3. Надати учасникам справи №902/330/17 строк на подання відзиву на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" до 14.12.2020.
4. Довести до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.В. Білоус
В.Г. Пєсков