Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" листопада 2020 р. м ХарківСправа № 922/3775/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви громадянки Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 , місто Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей професіонал" Харківської області, місто Харків,
про зобов'язання вчинити дії та витребування документів,-
Позивач, громадянка Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський приватний навчально-виховний комплекс "Ліцей професіонал" Харківської області, про витребування шляхом передачі для проведення аудиту завірених належним чином копії документів згідно додаткової угоди № 1 про надання документів від 21 серпня 2020 року до договору про надання аудиторських послуг від 21 серпня 2020 року за переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»). Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку, позивачем заявлено одну вимогу немайнову характеру, що, зобов'язує останнього, з урахуванням процентних ставок, які передбачені у Закону України "Про судовий збір" та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який передбачений у Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", представити до позовної зави документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 2 102,00 грн.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, матеріали позовної зави також не містять. Як не містять і документів, які підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також приписами пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи. І саме вимоги процесуального законодавства зобов'язують суд, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, з'ясувати питання обізнаності відповідача із відповідним позовом через встановлення наявності в матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують відправлення позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Отже, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення або докази на підтвердження особистого отримання відповідачем копії позовної заяви (як-то підпис відповідача на першому аркуші копії позовної заяви, відтиск печатки канцелярії підприємства-відповідача).
Однак, позивачем в порушення вище вказаних норм процесуального законодавства, не скеровано до матеріалів позовної заяви доказів надсилання відповідачу її копії разом із копіями доданих до неї документів, що є грубим порушенням частини 1 статті 172 ГПК України, яка не містить жодних виключень із загального правила.
Крім того пункт 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України). Суд, ретельно вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, встановив відсутність належним чином засвідченої копії договору про надання аудиторських послуг (ініціативний аудит) від 21 серпня 2020 року разом із додаткової угоди № 1 про надання документів до договору про надання аудиторських послуг б/н від 21 серпня 2020 року, вимоги від 25 серпня 2020 року.
Враховуючи, що позивачем до позовної заяви не додано повного пакету документів, які закладені в основу звернення із позовом до органу правосуддя, суд не може в повній мірі з'ясувати всі обставини, на які посилається позивач.
За текстом позовної заяви, позивач зазначає про наявність у нього оригіналу договору про надання аудиторських послуг та додатку та доказів направлення вимоги, однак не надає дані документи до позову, що є неузгодженою поведінкою в світлі формування матеріалів позовної заяви.
Тобто, документальна підстава позову відсутня, що є порушенням імперативних вимог щодо змісту позовної заяви, а саме норми статті 162 у сукупності із статтею 164 Господарського процесуального кодексу України.
В світлі викладеного, враховуючи перелічені недоліки позовної заяви, суд рахує, що подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статі 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду документи на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; належним чином засвідчені копії договору про надання аудиторських послуг (ініціативний аудит) від 21 серпня 2020 року разом із додаткової угоди № 1 про надання документів до договору про надання аудиторських послуг б/н від 21 серпня 2020 року, вимоги від 25 серпня 2020 року, а також документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 09 грудня 2020 року, шляхом надання до суду:
документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
належним чином засвідчені копії договору про надання аудиторських послуг від 21 серпня 2020 року разом із додаткової угоди № 1 про надання документів до договору про надання аудиторських послуг б/н від 21 серпня 2020 року, вимоги від 25 серпня 2020 року;
а також документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 27 листопада 2020 року.
Суддя Н.В. Калініченко
№ 922/3775/20