29 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/201/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс", вул. Березина,2, м. Кременець, Тернопільська обл., 47002
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення збитків у розмірі 55 497 грн 00 коп.
За участі представників:
Позивача: адвокат Молень Ростислав Богданович, ордер серія ТР №061716 від 18.03.2019 (посвідчення адвоката України №618 від 11.02.2011);
Відповідача: не з'явився.
Судові процедури. Суть і рух справи.
Учасники справи, за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 18.03.2019 (Вх.№235 від 19.03.2019) про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 збитків у розмірі 55 497 грн 00 коп.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2019 головуючим суддею для розгляду справи №921/201/19 визначено суддю Гевка В.Л.
Ухвалою суду від 25.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" №б/н від 18.03.2019 (Вх.№235 від 19.03.2019) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
01.04.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" надійшла заява №б/н від 01.04.2019 (вх.№ 5637 від 01.04.2019), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18 лютого 2019 року.
Ухвалою суду від 02.04.2019 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно до статті 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями з 196 по 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку із заміною неналежного відповідача, залученням співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
У зв'язку зі вступом у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, така особа, а також інші учасники справи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
Якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках:
1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста;
2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження;
3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу;
4) витребування нових (додаткових) доказів.
Якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
Судове засідання вперше призначено на 02.05.2019 року відкладалось на 06.05.2019.
Судове засідання, призначене на 06.05. 2019 року о 16 год. 30 хв. перенесено судом на 17. 05.2019 о 11 год. 00 хв. та відкладалося на 24.05.2019, на 03.06.2019. У судовому засіданні 03.06.2019 суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи на 13.06.2019 о 10 год. 00 хв. та почав її розгляд по суті спочатку. Ухвалою суду від 18.06.2019, у зв'язку з перебуванням судді Гевка В.Л. у відпустці та неможливістю розгляду справи в судовому засіданні 13.06.2019, відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 12.07.2019 о 12 год. 00 хв.
12.07.2019 у судовому засіданні розгляд справи відкладено на 12 серпня 2019 року о 12 год. 30 хв. та строк розгляду справи по суті розпочато спочатку, про що судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без постановлення окремого процесуального документу.
12.08.2019 суд у судовому засіданні здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №921/201/19 за правилами загального позовного провадження, розпочав, за правилами статті 250 ГПК України, розгляд справи з підготовчого засідання спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та призначив підготовче засідання на 16 серпня 2019 року о 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні 16.08.2019 оголошено перерву до 19.08.2019 о 16 год. 00 хв. для надання можливості сторонам підготувати та надати суду перелік запитань, які на їх думку, слід поставити експерту.
Ухвалою суду від 19.08.2019 призначено у справі автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль). До проведення судової експертизи провадження у справі зупинено.
13.04.2020 через канцелярію суду повернулася справа №921/201/19 з Висновком експерта за результатами проведення експертизи.
Ухвалою суду від 16.04.2020 суд призначив судове засідання у справі, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі на 19 травня 2020 року о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 22.05.2020 відкладено судове засідання, без поновлення провадження у справі для вирішення питання про поновлення провадження у справі на 09 червня 2020 року о 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні 09.06.2020 суд протокольними ухвалами поновив провадження у справі, продовжив строк підготовчого провадження по 17.06.2020 та відклав підготовче засідання на 17 червня 2020 року о 15 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 17.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та перенесено підготовче засідання на 03 серпня 2020 року о 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні 03.08.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження по 13.08.2020, закрив підготовче провадження з 13.08.2020 та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.08.2020.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установити з 12 березня на усій території України карантин (на час прийняття рішення у справі карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року).
Із змісту Рекомендацій Ради суддів України затверджених рішенням РСУ №19 від 17.03.2020р., серед іншого, рекомендовано суддям, у період карантину роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ, зменшення кількості судових засідань, необхідності утримуватись від відвідування приміщення суду, усі заяві та необхідні документи подавати, як і ознайомлюватись з уже поданими документами та із матеріалами справи, в електронному та дистанційному порядку, з використанням електронної адресу суду та/або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №9-р від 31.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" рекомендовано суддям розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину встановленого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з подальшими змінами і доповненнями.
Одночасно, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В подальшому, згідно пункту 2 Розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 17.07.2020) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У свою чергу станом на даний час із змісту пункту 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, законом №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були подовжені відповідно до Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, а саме - 06.08.2020.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), мають право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.
Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що розгляд даної справи № 921/201/19 припав на період дії карантину, а також враховуючи продовженні законом процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, зокрема і їх розгляд по суті, а також продовжені законом права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам та витримано усі продовжені строки судового провадження згідно наведених вище законів.
Беручи до уваги клопотання сторін про відкладення розгляду справи, а також те, що розгляд справи припав, на карантинні заходи, суд неодноразово відкладав розгляд справи у підготовчому провадженні.
У судовому засіданні 13.08.2020 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження, перейшов до розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
13.08.2020 суд відклав судове засідання на 20.08.2020 о 10 год. 00 хв. У судовому засіданні 20.08.2020 суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи по суті на 27.08.2020 року о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 27.08.2020 протокольною ухвалою викликано для допиту в судовому засіданні в якості свідків фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (водія ТОВ "Газ-Пласт-Транс"), як безпосередніх учасників спірних правовідносин та відкладено судове засідання у справі на 14. 09.2020 року о 10 год. 00 хв., про що зазначено в ухвалі від 02.09.2020.
У судовому засіданні 14.09.2020 протокольною ухвалою, повторно викликано для допиту в судове засідання в якості свідків фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як безпосередніх учасників спірних правовідносин, та, у разі неможливості прибути ОСОБА_1 через хворобу у судове засідання, зобов'язано надати останньому заяву свідка. Відкладено судове засідання у справі на 24.09.2020 року о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 24.09.2020 суд протокольною ухвалою витребував у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Станіславчука Зеновія Ігоровича нотаріально завірені заяви свідка та відклав судове засідання по розгляду справи по суті на 12.10.2020 року о 15 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 12.10.2020 відкладено судове засідання у справі на 20.10.2020 року о 16 год. 00 хв. У судовому засіданні 20.10.2020 судом протокольною ухвалою відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 22.10.2020 о 16 год. 30 хв.
У призначене судове засідання 22.10.2020 представники сторін не з'явилися та жодних документів не надали. У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи неявку у призначене судове засідання представників сторін, ненаданням витребуваних позивачем заперечень на заяву свідка відповідача, а також з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання учасникам справи, передбаченого статтями 42-46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд ухвалив продовжити строк розгляду справи по суті по 27.10.2020 та відкласти судове засідання по розгляду справи по суті на 27.10.2020 року о 14 год. 30 хв.
У судовому засіданні 27.10.2020 по розгляду справи по суті, на стадії судових дебатів, оголошено перерву до 29.10.2020 року о 15 год. 00 хв., про що судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без постановлення окремого процесуального документу.
Відповідно до статті 219 ГПК України після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
29.10.2020 завершивши стадію судових дебатів, суд, у відповідності до статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив рішення, оголосивши його скорочену (вступну та резолютивну) частину.
Аргументи сторін.
Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві від 18.03.2019 (вх. № 235 від 19.03.2019) позивач, серед іншого, зазначає таке.
12 жовтня 2017 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було здійснено ряд робіт по демонтажу/монтажу КПП в автомобілі Mercedes- Benz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (далі - автомобіль), який належить ТОВ «Газ-Пласт- Транс» (далі - позивач).
За наслідками виконаних відповідачем робіт між позивачем та відповідачем було укладено акт виконаних робіт №1044 від 12 жовтня 2017 року.
Згідно платіжного доручення №2308 від 12 жовтня 2017 року позивач сплатив на користь відповідача 5770,00 грн за виконані роботи.
Згідно платіжного доручення №309 від 13 жовтня 2017 року позивач оплатив за запчастини придбані у ФОП Варченка Олега Івановича на суму 4727,00 грн, та які були використані відповідачем підчас проведення ремонтних робіт.
Однак, під час першого ж рейсу автомобіля водієм товариства було виявлено сторонній шум, який видавав автомобіль.
16 жовтня 2017 року наказом директора ТОВ «Газ-Пласт-Транс» №19 створено тимчасово діючу комісію для огляду автомобіля.
Під час огляду авто комісією товариства було виявлено, що після демонтажу/монтажу КПП автомобіля ФОП ОСОБА_2., не було залито трансмісійної оливи, що спричинило її вихід з ладу, що підтверджується актом огляду технічного стану транспортного засобу від 17.10.2017.
В подальшому Товариством для усунення недоліків роботи відповідача було придбано у ФОП Чайки Леоніда Михайловича послуги та запчастини до автомобіля, що підтверджується Актом надання послуг №217 від 09 листопада 2017 року. Платіжним дорученнями № 328 від 09 листопада 2017 року на суму 25 000,00 грн та Платіжним дорученнями № 42 від 21 лютого 2018 року на суму 20 000,00 грн.
З огляду на виявлені недоліки після проведення відповідачем роботи по демонтажу/монтажу КПП згідно акту від 12.10.2017, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Товариство звернулося до Відповідача із претензією від 26.02.2018 року про відшкодування збитків у розмірі 30 000,00 грн або врегулювання спору у позасудовому порядку. Вказана претензія залишилася без реагування зі сторони відповідача.
03.04.2018 позивач повторно звернувся із претензією до відповідача. Дана претензія, також, залишилася без реагування зі сторони Відповідача.
Обґрунтований розрахунок сум, що стягуються:
позивач зазначає, що розмір матеріальних вимог складається з наступного:
4727,00 грн - вартість запчастин до автомобіля, придбаних у СПД ФОП Варченка Олега Івановича;
5770,00 грн. - вартість виконаних робіт, оплачена позивачем на користь відповідача (СПД ФОП ОСОБА_2);
45000,00 грн - вартість запчастин до автомобіля для ремонту (додаткові витрати).
Таким чином, загальна сума, що заявляється позивачем до стягнення із відповідача складає 55 497,00 грн.
При цьому, позивач зазначає, що витрати у розмірі 4 727,00 грн, понесені ним на придбання запчастин у ФОП Варченка О.І. підлягають стягненню саме із відповідача - ОСОБА_2. на підставі пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України та частини 2 статті 225 ГК України, як з особи, яка допустила господарське правопорушення.
Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.
Відповідач у наданому суду відзиві на №03/1 від 22.04.2019 (вх. №7315 від 24.04.2019)) заперечує на позовні пред'явлені позовні вимоги.
12 жовтня 2017 року, між Фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_2, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ-Пласт-Транс», як Замовником укладено усний договір на виконання ремонтних робіт в автомобілі Mercedes- Benz 917.
Згідно домовленостей Виконавець на свій ризик в межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами у встановлені домовленостями строки зобов'язувався виконати наступні ремонтні роботи в автомобілі Mercedes-Benz 917: демонтаж (монтаж), коробки передач, демонтаж (монтаж) маховичка, демонтаж (монтаж) електроакумулятора клеєння гальмівних накладок, заміна наконечника коробки передач, заміну втулки стабілізатора.
Згідно виставленого рахунку №706 від 12.10.2017року зі сторони Виконавця вартість робіт становила - 5 770грн.
Як зазначає відповідач, при виконанні вище перелічених ремонтних робіт сама коробка передач автомобіля не ремонтувалася. Вона була лише демонтована та передана самому Замовнику для проведення ремонту в іншому місці іншим Виконавцем ремонтних робіт. Коли Замовник привіз коробку передач з ремонту її було змонтовано на автомобілі Mercedes-Benz 917 та передано автомобіль власнику.
Після виконання ремонтних робіт жодних претензій зі сторони ТОВ «Газ-Пласт- Транс», не надходило. Проведення ремонтних робіт авто було завершено, про що складено відповідний акт прийому-виконання, який надавався Замовнику для підписання.
Станом на 22 квітня 2019 року ТОВ «Газ-Пласт-Транс» в повній мірі проведено розрахунок із ФОП ОСОБА_2. на суму - 5 770 грн.
ФОП ОСОБА_2. заперечує вимогу на відшкодування збитків за послугу, яку, як він не надавав Замовнику(ремонт коробки передач).
На пред'явлену Позивачем претензію від 26.02.2018року відповідачем було надано відповідь із запереченнями.
В частині 2 статті 224 Господарського кодексу записано, що «під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна».
З іншої сторони, Заявник не представив жодних доказів фактично понесених витрат на виправлення недоліків отриманих послуг.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає вимогу позивача про відшкодування збитків на суму 55 497 грн, 11 690 грн - витрат на надання правової допомоги, 1 762 грн - судового збору незаконною, а посилання на частину 1 статті 858 Цивільного кодексу України - необґрунтованим.
Крім того, у Доповненнях (вих№04/1 від 16.05.2019 (вх№8581 від 17.05.2019)) до відзиву, відповідач звертає увагу, що згідно представленого позивачем Акту з надання послуг №217 від 09 листопада 2017 року не прослідковується, щодо якого транспортного засобу була надана послуга. Ідентифікація транспортного засобу відсутня, а відтак даний доказ не може бути взятий судом до уваги з врахуванням вимог статті 80 ГПК України.
Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.
Позивач у наданій суду відповіді (№б/н від 06.05.2019 (вх№7813 від 06.05.2019)) на відзив зазначає, що відповідач у своєму відзиві підтверджує факт укладення між ним та позивачем договору на виконання ремонтних робіт в автомобілі Mercedes- Benz 917.
Водночас, відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що він, як виконавець ремонтних робіт не виконував ремонту коробки передач вказаного автомобіля, а лише демонтаж та монтаж. При цьому відповідач стверджує, що після демонтажу коробки передач він передав її позивачу для проведення ремонту в іншому місці.
З цього приводу позивач зазначає наступне.
По-перше, у своєму позові позивач не пов'язує виведення з ладу коробки передач внаслідок її ремонту відповідачем. У позовній заяві зазначено, що саме після демонтажу/монтажу КПП автомобіля ФОП ОСОБА_2. не було залито трансмісійної оливи, що спричинило її вихід з ладу, що підтверджується актом огляду технічного стану транспортного засобу від 17.10.2017 року. Відтак, позивач вважає неналежним посилання відповідача на ту обставину, що сама коробка передач автомобіля не ремонтувалася.
По-друге, відповідач після демонтажу коробки передач не передавав її позивачу для проведення ремонту в іншому місці, і сам позивач жодного ремонту вказаної коробки передач не здійснював. Відповідач доказів на підтвердження обставин, на які він посилається не надає.
Отже, твердження відповідача про здійснення ремонту коробки передач позивачем в іншому місці позивач вважає надуманим та таким, що не відповідає дійсності.
Також відповідач стверджує, що на пред'явлену позивачем претензію від 26.02.2018 року ним було надано відповідь із запереченнями, однак жодних доказів надіслання такої відповідача не надає.
Водночас позивач зазначає, що жодних відповідай на претензію від відповідача не отримував.
Відповідач не надає жодних доказів на спростування доводів, тверджень та доказів позивача, а також не наводить аргументів з приводу того, у чому саме полягає необґрунтованість посилання позивача на ч. 1 ст. 858 ЦК України.
Заява свідка.
Окрім заперечень, викладених у відзиві на позов, відповідачем надано суду нотаріально засвідчену заяву свідка - ОСОБА_2 №4792 від 06.10.2020, у якій ОСОБА_2. на виконання ухвали від 25.09.2020 надає наступні пояснення.
Між Фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_2 Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс", як Замовником 12 жовтня 2017 року було укладено усний договір на виконання ремонтних робіт в автомобілі Mercedes- Benz 917.
Згідно домовленостей Виконавець на свій ризик в межах договірної ціни здійснив спочатку демонтаж коробки переключення передач в автомобілі Mercedes- Benz 917, яку Замовник забрав для ремонту до третіх осіб. Пізніше, представник ТОВ "Газ-Пласт-Транс" привіз з ремонту коробку передач, котру було встановлено відповідно на транспортному засобі Mercedes- Benz 917 та передано автомобіль Замовнику.
Згідно виставленого рахунку №706 від 12.10.2017 зі сторони Виконавця вартість робіт (монтажу/демонтажу КПП) становила - 5 770 грн. Розрахунок проведено повністю.
Висновки експерта, викладені у Експертному висновку №1211/19-22 від 03.04.2020.
Враховуючи зміст статті 99 ГПК України, а також зміст спірних правовідносин, що склались між сторонами та стосуються певних технічних питань демонтажу та монтажу коробки передач транспортного засобу та необхідності чи відсутності необхідності заміни мастила у такому випадку у коробці передач, судом у зв'язку із необхідністю проведення у даному випадку експертизи в межах даної справи, постановлено ухвалу від 12.08.2019 про призначення у справі експертизи.
Для остаточного вирішення кола питань про призначення експертизи, суд запропонував сторонам надати свої питання, які вони вважають слід поставити на розгляд експертизи, а також погодити експертну установу та пропозиції щодо такої подати суду до наступного засідання.
З урахуванням наданих в судовому засіданні пояснень учасників справи, а також письмово викладених питань, які слід поставити на розгляд експерту, суд ухвалою від 19.08.2019 призначив експертизу та зупинив провадження у справі № 921/201/19.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
- Чи передбачає технологічний процес проведення демонтажу коробки передач у автомобілі Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , обов'язкове злиття трансмісійної оливи (масла) з коробки передач ?
- Чи передбачає технологічний процес встановлення коробки передач у автомобіль Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , обов'язкове заливання трансмісійної оливи (масла) у коробку передач та контроль рівня оливи (масла) безпосередньо під час встановлення ?
- Чи є необхідним та обов'язковим заливка оливи (масла) в механізм переключення передач автомобіля Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 після ремонту коробки передач ?
- Чи є необхідним та обов'язковим для встановлення механізму переключення передач (коробки передач) автомобіля Мегсеdеs-Веnz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , безпосередньо на автомобіль - залити оливу (масло) в коробку передач.
- Чи є технологічно вірними дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо встановлення коробки передач у автомобілі Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , без заливання трансмісійної оливи (масла) у коробку передач до початку експлуатації автомобіля за призначенням ?
- Чи призведе до виведення з ладу коробки передач експлуатація автомобіля Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 без трансмісійної оливи (масла) у коробці передач після її встановлення на автомобіль?
- Чи відповідають види та вартість запчастин та робіт, що заявлені позивачем як вартість збитків тим видам та вартості запчастин і робіт автомобіля Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , які необхідні у випадку ремонту автомобіля по причині виведення з ладу коробки передач автомобіля Мегсеdеs-Вепz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , по причині її експлуатації без трансмісійної оливи (масла) у коробці передач після її встановлення на автомобіль?
Проведення автотехнічної експертизи у справі № 921/201/19 доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль).
У Висновку експерта №1211/19-22 від 03.04.2020, надісланого суду 06.04.2020 та отриманого судом 10.04.2020 (вх№2529), експерт зазначає таке.
Дослідження.
1-4. Технологічний процес зняття (демонтаж) коробки передач (далі КПП - прим, експерта) з даної моделі автомобіля не передбачає обов'язкове злиття трансмісійної оливи.
З матеріалів справи відомо, що у даному випадку, за зверненням ТзОВ «Газ-Пласт-Транс» (далі - позивач) проводився ремонт за технічним станом автомобіля Мегсеdеs-Веnz 917 д.н.з. НОМЕР_2 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2., про що свідчить акт виконаних робіт №1044 від 12 жовтня 2017 року. Підстави технічного характеру, які були у позивача для проведення ремонту вказаного автомобіля в наданих матеріалах не містяться і експертові невідомі.
Крім того, слід зазначити, що перед ремонтом має проводитись діагностика КПП, яка починається з перевірки працездатності зчеплення, рівня та стану трансмісійної оливи у КПП, а також механізму перемикання передач. Також потрібно звертати увагу на те, яке масло залито у коробку передач. Якщо олива стара, давно не мінялася, сильно забруднена, втратила свої якості, її рівень понижено та інш., тоді це може бути причиною сторонніх звуків, підвищеного шуму, а також причиною виникнення проблем при перемиканні передач.
За результатами дефектування КПП складається дефектовочна відомість, у якій зазначається, які виявлено несправності (невідповідності), щодо технічного стану даного агрегату. Після проведення робіт, представник підприємства (підприємець), що проводив ремонт КПП має відповідним чином скласти акт виконаних робіт, у якому зазначається перелік виконаних робіт.
Ознайомленням з матеріалами справи такого акту, або будь якої інформації про результати проведення ремонту КПП, експертом не виявлено.
Встановлення факту виконання ремонту КПП автомобіля Мегсеdеs-Веnz 917 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. або іншою особою не потребує спеціальних пізнань у галузі судової автотехніки, оскільки вирішення цього питання має правовий характер.
5. Надання відповіді на поставлене питання набуває правого характеру, а тому даною експертизою не розглядається.
Разом з тим слід зазначити, що після проведення операцій зняття із установки КПП на автомобіль, незалежно від того, якою установою та в який спосіб проводився ремонт цього агрегату, перед виїздом транспортного засобу з авторемонтного підприємства (у даному випадку підприємства, яке належить особі-підприємцю ОСОБА_2.) мало бути здійснено перевірка її працездатності та контроль за рівнем масла у коробці передач.
6. Для відповіді на поставлене питання, спеціальних пізнань у галузі судової автотехніки не потрібно, оскільки технічні умови експлуатації автомобіля Мегсеdеs-Веnz 917, які регламентовані відповідними інструкціями по експлуатації ТЗ, передбачають наявність у всіх агрегатах відповідних (рекомендованих) технічних рідин, у тому числі і обов'язкову наявність трансмісійної оливи та контроль за її кількістю і якістю в коробці переміни передач.
Для довідки: Періодичність контролю та заміни мастила у КПП:
При щоденному технічному обслуговуванні
Зовнішнім оглядом перевіряють підтікання масла з КПП - перевіряють легкість перемикання передач.
При ТО-1
Перевіряють рівень масла в КПП - перевіряють стан кріплення коробки передач.
При ТО-2
Виконують роботи ТО-1
Замінюють мастило і прочищають отвір вентиляції картера.
При сезоном. ТО Виконують роботи ТО-2
Зміна масла в коробках проводиться відразу ж після роботи, поки воно не вихолонуло.
7. Для надання відповіді на поставлено питання потрібні спеціальні пізнання у галузі автотоварознавства. З наведених причин дане питання цією експертизою не розглядалося.
Висновки.
1-4. Технологічний процес зняття (демонтаж) коробки передач (далі КПП - прим, експерта) з даної моделі автомобіля не передбачає обов'язкове злиття трансмісійної оливи.
Технологічний процес проведення ремонту КПП, після її демонтажу, очищення, мийки, під час дефектування передбачає контроль рівня оливи. А в подальшому, при необхідності зливання і заміни трансмісійного масла.
Перед ремонтом КПП має проводитись її діагностика, яка починається з перевірки працездатності зчеплення, рівня та стану трансмісійної оливи у КПП, а також механізму перемикання передач. Також потрібно звертати увагу на те, яке масло залито у коробку передач. Якщо олива стара, давно не мінялася, сильно забруднена, втратила свої якості, її рівень понижено та інш., тоді це може бути причиною сторонніх звуків, підвищеного шуму, а також причиною виникнення проблем при перемиканні передач.
Надання відповіді на поставлене питання набуває правого характеру, а тому даною експертизою не розглядається.
Разом з тим слід зазначити, що після проведення операцій зняття та установки КПП на автомобіль, незалежно від того, якою установою та в який спосіб проводився ремонт цього агрегату, перед виїздом транспортного засобу з авторемонтного підприємства (у даному випадку підприємства, яке належить особі-підприємцю ОСОБА_2.) мало бути здійснено перевірка її працездатності та контроль за рівнем масла у коробці передач.
Для відповіді на поставлене питання, спеціальних пізнань у галузі судової автотехніки не потрібно, оскільки технічні умови експлуатації автомобіля Мегсеdеs-Вепz 917, які регламентовані відповідними інструкціями по експлуатації ТЗ, передбачають наявність у кожному агрегаті та системі відповідних рекомендованих) технічних рідин, у тому числі і обов'язкову наявність трансмісійної оливи та контроль за її кількістю і якістю в коробці перемикання передач.
7. Для надання відповіді на поставлене питання потрібні спеціальні пізнання у галузі автотоварознавства. З наведених причин дане питання цією експертизою не розглядалося.
Розглянувши матеріали справи, пояснення та заперечення сторін, подані ними докази, висновки експерта, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на таке.
У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно із статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як стверджує позивач, 12.10.2017 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було здійснено ряд робіт по демонтажу/монтажу КПП в автомобілі Mercedes-Benz 917, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (далі - автомобіль), який належить ТОВ «Газ-Пласт- Транс» (далі - Позивач).
За наслідками виконаних відповідачем робіт між Позивачем та Відповідачем було укладено акт виконаних робіт №1044 від 12 жовтня 2017 року.
Згідно платіжного доручення №2308 від 12 жовтня 2017 року позивач сплатив на користь відповідача 5 770,00 грн за виконані роботи.
Згідно платіжного доручення №309 від 13 жовтня 2017 року позивач оплатив за запчастини придбані у ФОП Варченка Олега Івановича на суму 4727,00 грн, та які були використані відповідачем підчас проведення ремонтних робіт.
У свою чергу, відповідач зазначає, що 12 жовтня 2017 року, між Фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_2, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ-Пласт-Транс», як Замовником укладено усний договір на виконання ремонтних робіт в автомобілі Mercedes-Benz 917.
Згідно домовленостей Виконавець на свій ризик в межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами у встановлені домовленостями строки зобов'язувався виконати наступні ремонтні роботи в автомобілі Mercedes-Benz 917: демонтаж (монтаж), коробки передач, демонтаж (монтаж) маховичка, демонтаж (монтаж) електроакумулятора клеєння гальмівних накладок, заміна наконечника коробки передач, заміну втулки стабілізатора.
Згідно виставленого рахунку №706 від 12.10.2017року зі сторони Виконавця вартість робіт становила - 5 770 грн. та була оплачена повністю.
Також і свідок ОСОБА_2. у заяві свідка підтверджує той факт, що між Фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_2 Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс", як Замовником 12 жовтня 2017 року було укладено усний договір на виконання ремонтних робіт в автомобілі Mercedes-Benz 917.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Із змісту статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт. Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу під час його укладання чи виконання не може нав'язувати замовнику за цим договором додаткові оплачувані послуги.
Жодна із сторін у справі не заперечує той факт, що 12.10.2017 між ними було укладено усний договір на виконання відповідачем певних видів ремонтних робіт частини агрегатів автомобіля позивача, як і те, що такий договір виконувався сторонами, зокрема, роботи проводились відповідачем та вони оплачувались позивачем.
Отже, у суду нема підстав вважати, що вказаний договір з часткового ремонту автомобіля є неукладений між сторонами, як такий з якого вони не дійшли згоди по його істотних умовах.
Із змісту позову та заперечення на нього спірні питання у справі стосуються саме наслідків виконання робіт відповідачем, які на думку позивача, спричинили йому збитки. У свою чергу, відповідач вважає, що виконав усі умови договору якісно і підстав для стягнення з нього збитків немає.
В силу зазначеного, у справі має місце звернення позивача з позовом у суд про відшкодування позивачем збитків, завданих порушенням зобов'язання відповідачем.
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Аби здійснити стягнення збитків, по трібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, себто порушення зобов'язання, самі збитки, причинний зв'язок між ними, вина (ст.ст. 614, 623 ЦКУ, ст. 226 ГКУ).
Обидві сторони не заперечують той факт, що відповідачем було здійснено ряд робіт, які підтверджуються і як доказом поданим суду підписаним обома сторонами Актом виконаних робіт № 1044 від 12.10.2017. Із його змісту було виконано і прийнято такі роботи:
1. Демонтаж/монтаж, КПП коробки переключення передач - 2800 грн.
2. Демонтаж/монтаж маховичка - 605 грн.
3. Демонтаж/монтаж електроакумулятора -175 грн.
4. Наклеєння гальмівних накладок - 430 грн
5. Заміна наконечника КПП - 300 грн.
6. Заміна втулки стабілізатора - 1040 грн.
7. Заміна вінця маховика - 420 грн.
Усього вартістю 5770, 00 грн.
Спірне питання полягає, у даному випадку, в тому чи повинен був відповідач виконуючи перелічені вище роботи, здійснити заміну, залив чи перевірку стану мастила в КПП, так як, в подальшому його відсутність спричинила вихід з ладу КПП даного автомобіля.
Так, як стверджує позивач, під час першого ж рейсу автомобіля водієм товариства було виявлено сторонній шум, який видавав автомобіль.
16.10.2017 року наказом директора ТОВ «Газ-Пласт-Транс» №19 створено тимчасово діючу комісію для огляду автомобіля у складі директора, механіка, водія.
Із змісту наказу від 16.10.2017 № 19, який долучено позивачем як доказ, комісії доручено провести огляд автомобіля та встановити причини несправності. За наслідками огляду автомобіля скласти відповідний акт огляду із висновками.
Під час огляду автомобіля комісією товариства було виявлено, що після демонтажу/монтажу КПП автомобіля ФОП ОСОБА_2, не було залито трансмісійної оливи, що спричинило її вихід з ладу, що підтверджується Актом огляду технічного стану транспортного засобу від 17.10.2017. Вказаний Акт підписаний членами комісії.
Відповідач заперечуючи вказані докази стверджує, що уповноваженого представника відповідача до комісії чи огляду автомобіля залучено не було, а тому він не може підтвердити висновки комісії. Крім того відповідач не був зобов'язаний заливати трансмісійної оливи.
Суд розглянувши і оцінивши подані докази у сукупності вважає, що більш вірогідними є докази подані позивачем в підтвердження того, що причиною виходу з ладу КПП автомобіля була відсутність у ній після її ремонту трансмісійної оливи.
Поданими позивачем доказами також підтверджено, що останнє технічне обслуговування та ремонт автомобіля перед виходом у нього з ладу КПП, здійснював саме відповідач. Зазначений факт робіт - з демонтажу і монтажу КПП не заперечує і сам відповідач.
Проте, відповідач вважає, що він не повинен був при виконанні робіт по монтажу і демонтажу КПП зливати, замінювати чи перевіряти рівень мастила - трансмісійної оливи у КПП так як обсяг робіт, що він здійснював у сукупності із характеристиками автомобіля не вимагають цього.
Як зазначає відповідач, при виконанні вище перелічених ремонтних робіт сама коробка передач автомобіля не ремонтувалася. Вона була лише демонтована та передана самому Замовнику для проведення ремонту в іншому місці іншим Виконавцем ремонтних робіт. Коли Замовник привіз коробку передач з ремонту її було змонтовано на автомобілі Mercedes-Benz 917 та передано автомобіль власнику.
Вказане підтверджено відповідачем і у заяві свідка, який зазначає, що згідно домовленостей Виконавець на свій ризик в межах договірної ціни здійснив спочатку демонтаж коробки переключення передач в автомобілі Mercedes-Benz 917, яку Замовник забрав для ремонту до третіх осіб. Пізніше, представник ТОВ "Газ-Пласт-Транс" привіз з ремонту коробку передач, котру було встановлено відповідно на транспортному засобі Mercedes-Benz 917 та передано автомобіль Замовнику.
Слід відмітити, що і у поданому позивачем висновку комісії у Акті огляду від 17.10.2017 зафіксовано, що у КПП після робіт по демонтажу/монтажу відповідачем не було залито трансмісійної оливи, що спричинило її вихід з ладу.
Так, чином суд вважає, що у даному випадку позивачем не доведено суду, що крім тих робіт, які стосуються КПП і які зазначено у Акті виконаних робіт № 1044 від 12.10.2017 відповідач здійснював ще і інші роботи, зокрема, якийсь інший ремонт КПП.
Звідси постає спірне питання чи зобов'язаний був відповідач при виконанні робіт, зазначених у Акті виконаних робіт № 1044 від 12.10.2017, і які стосуються КПП здійснити заміну оливи чи перевірку її стану у КПП.
Так, як зазначене потребує спеціальних знань суд призначав з цього та інших питань експертизу у справі.
Із змісту Висновку експерта №1211/19-22 від 03.04.2020, експерт, серед іншого зазначає таке.
З питань 1 по 4 що виносились на експертизу експерт зазначив, що технологічний процес зняття (демонтаж) коробки передач (далі КПП - прим, експерта) з даної моделі автомобіля не передбачає обов'язкове злиття трансмісійної оливи. Технологічний процес проведення ремонту КПП, після її демонтажу, очищення, мийки, під час дефектування передбачає контроль рівня оливи. А в подальшому, при необхідності зливання і заміни трансмісійного масла. Перед ремонтом КПП має проводитись її діагностика, яка починається з перевірки працездатності зчеплення, рівня та стану трансмісійної оливи у КПП, а також механізму перемикання передач. Також потрібно звертати увагу на те, яке масло залито у коробку передач. Якщо олива стара, давно не мінялася, сильно забруднена, втратила свої якості, її рівень понижено та інш., тоді це може бути причиною сторонніх звуків, підвищеного шуму, а також причиною виникнення проблем при перемиканні передач.
З п'ятого питання експертизи, експерт зазначив, що надання відповіді на поставлене питання набуває правого характеру, а тому даною експертизою не розглядається. Разом з тим слід зазначити, що після проведення операцій зняття та установки КПП на автомобіль, незалежно від того, якою установою та в який спосіб проводився ремонт цього агрегату, перед виїздом транспортного засобу з авторемонтного підприємства (у даному випадку підприємства, яке належить особі-підприємцю ОСОБА_2.) мало бути здійснено перевірка її працездатності та контроль за рівнем масла у коробці передач.
Суд також самостійно має за необхідне зазначити, що кожна сторона зобов'язання виконуючи свої зобов'язання повинна діяти в першу чергу на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Такі засади закріплені як у статті 3 так і у статті 509 ЦК України.
При цьому суд не вважає добросовісним та розумними дії відповідача, коли він виконуючи ремонтні дії автомобіля у які входили у тому числі - демонтаж/монтаж КПП та заміна наконечника КПП не здійснив належної перевірки працездатності КПП, яка включає і контроль за рівнем масла у коробці передач.
Суд вважає, що такі дії відповідача як ремонтної організації при виконанні ним договору з ремонту автомобіля, повинні були виконані відповідачем і їх виконання у даному випадку є обов'язково необхідним, виходячи із засад добросовісності та розумності.
Отже, поданими позивачем доказами на думку суду доведено, що своїми недобросовісними та нерозумними діями відповідач порушив зобов'язання, а тому має відшкодувати позивачу завдані цим збитки.
Проте, щодо складу та розміру збитків, то суд не може погодитися з їх доведеністю та обрахунком позивачем з огляду на таке.
Із змісту статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Проте суд розглянувши подані позивачем у обґрунтування понесених збитків докази вважає, що вони лише частково підтверджують такі.
Так, оцінюючи Акт виконаних робіт № 1044 від 12.10.2017, враховуючи те, що збитки завданні позивачу відповідачем, саме виведенням з ладу КПП, а не інших його частин суд вважає, що у склад збитків слід включити вартість робіт з:
1. Демонтаж/монтажу, КПП коробки переключення передач - 2800 грн.
2. Демонтаж/монтаж електроакумулятора (який має бути здійснено перед демонтажем чи монтажем КПП) - 175 грн.
3. Заміна наконечника КПП - 300 грн.
Усього - 3275 грн.
Усі інші роботи, не є, на думку суду, пов'язаними з роботами щодо КПП а є самостійними роботами, як то наприклад, - «наклеєння гальмівних накладок», як і інші.
При цьому на неодноразову вимогу суду представникам позивача, вказати чітко перелік, які з робіт є роботами з ремонту КПП вони такого не здійснили хоча одночасно погоджувались у судових засіданнях (протоколи звукозапису), що не усі із зазначеного переліку робіт у акті є роботами щодо КПП.
Не вважає, суд і доведеним позивачем того факту, що вартість придбаних ним деталей отриманих згідно видаткової накладної № 1820 від 13.10.2017 на суму 42727,00 грн. повинна також входити в суму збитків.
Зокрема, як і у випадку з Актом у Накладній вбачається, що в переліку товарів більшість з них не мають відношення до КПП. А тому, не можуть ототожнюватися з її ремонтом.
Суд, також враховує ту обставину, що видаткова накладна підтверджує отримання товару на наступний день 13.10.2017 - після завершення ремонту, який за актом і твердженням сторін був завершений 12.10.217.
Одночасно, умовою продажу у накладній відображено - рахунок № 1313 від 12.10.2017, а не Акт виконаних робіт № 1044 від 12.10.2017.
Отже, можна зробити вірогідний висновок, що придбання товару за видатковою накладною № 1820 від 13.10.2017, здійснено як самостійний правочин, а тому, вартість цього товару не може входити у склад збитків, що є предметом стягнення за даним договором.
Суд не вважає належним чином доведеним позивачем і той факт, що у подальшому Товариством для усунення недоліків роботи відповідача було придбано у ФОП Чайки Леоніда Михайловича послуги та запчастини до автомобіля, що підтверджується Актом надання послуг №217 від 09 листопада 2017 року. Платіжним дорученнями № 328 від 09 листопада 2017 року на суму 25 000,00 грн та Платіжним дорученнями № 42 від 21 лютого 2018 року на суму 20 000,00 грн.
Проте, суд вважає дані докази сумнівними з огляду на їх реквізити.
Так, ні зазначені Акт ні Платіжки не фіксують марки автомобіля ремонт якого здійснювався.
При цьому у Акті надання послуг є посилання на Договір № 20 від 06.11.2017, проте, не зважаючи на те, що суд звертав на це увагу представників позивача, вони такого договору суду не надали.
Таким чином, суд вважає, що згідно представленого позивачем Акту з надання послуг № 217 від 09.11.2017 року не прослідковується, щодо якого транспортного засобу була надана послуга. Ідентифікація транспортного засобу відсутня, а відтак даний доказ не може бути взятий судом до уваги як такий, що підтверджує склад і суму збитків.
У свою чергу і Платіжні доручення у призначеннях платежу не містять посилань ні на Договір, ні на Акт, а містять самостійні призначення платежів.
Так, Платіжне доручення № 328 від 09.11.2017, на суму 25 000,00 грн, як на призначення платежу містить посилання на рахунок від 21.10.2017, отже ще до укладення Акту надання послуг № 217 від 09.11.2017.
У свою чергу, платіжне доручення № 42 від 21.02.2018 року на суму 20 000,00 грн. містить посилання на рахунок від 01.12.2017 року., отже пізніше після укладення Акту.
Позивачем знову ж не надано суду вказаних рахунків.
При цьому, жоден з наведених вище документів не містить ідентифікації транспортного засобу.
Таким чином, суд вважає доведеним позивачем належним чином і не спростованим відповідачем завдання відповідачем збитків у розмірі 3 275 грн у іншій частині склад і розмір збитків, на думку суду, не підтверджується поданими позивачем доказами.
Із змісту частин 1,2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Згідно із частин 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" збитки у розмірі 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 00 коп. В іншій частині у позові суд відмовляє.
Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При цьому, суд вважає, що спір у даній справі виник у результаті неправильних дій зі сторони обох сторін як позивача так і відповідача.
Зокрема, як уже зазначалось судом вище, суд не вважає добросовісним та розумними дії відповідача, коли він виконуючи ремонт автомобіля у який входили у тому числі і роботи з демонтажу/монтажу КПП та заміна наконечника КПП не здійснив належної перевірки працездатності КПП, яка включає і контроль за рівнем масла у коробці передач.
Суд вважає, що такі дії відповідача, як ремонтної організації при виконанні ним договору з ремонту автомобіля, повинні були виконані відповідачем і їх виконання у даному випадку є обов'язково необхідним, виходячи із засад добросовісності та розумності.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що своїми недобросовісними та нерозумними діями відповідач порушив своє зобов'язання.
При цьому заперечення відповідачем необхідності здійснювати контроль за рівнем масла у коробці передач стала в основному причиною призначення і проведення експертизи.
Враховуючи зазначене, використовуючи своє право передбачене частиною 9 статті 129 ГПК України суд судовий збір у розмірі 1921 грн 00 коп. та витрати сплачені за проведення експертизи у розмірі 3105 грн 36 коп. покладає на відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 і присуджує стягнути із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" 1921 грн 00 коп. судового збору та 3105 грн 36 коп. витрат сплачених за проведення експертизи.
Щодо витрат на правову допомогу, то суд вважає, що кожна із сторін повинна нести такі самостійно - свої, в силу такого.
Як уже зазначено судом спір частково доведено до суду із неправильних дій відповідача.
Разом з цим такі дії мають місце і зі сторони позивача, зокрема, в частині визначення ним складу і розміру збитків.
Так, як уже зазначалось судом вище, представники позивачів розуміючи, що подані ними докази містять перелік робіт і послуг, які не пов'язані з виходом з ладу КПП збитки за яку стягуються не подали суду належних доказів щодо цього як і не навели чіткого переліку, які із вказаних робіт були роботами із обслуговування КПП. При цьому мали місце недоліки в обґрунтуванні складу і розміру видів робіт і товарів як збитків.
Враховуючи зазначене, використовуючи своє право передбачене частиною 9 статті 129 ГПК України, суд, витрати за надання правничої допомоги понесені позивачем покладає повністю на позивача, а витрати за надання правничої допомоги понесені відповідачем покладаються судом повністю на відповідача. Відповідно не може мати місце жодного відшкодування цих витрат стороні за рахунок іншої сторони.
Враховуючи положення статей 7, 13, 42, 74-79, 86, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" збитки у розмірі 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 00 коп.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Судовий збір у розмірі 1921 грн 00 коп. та витрати сплачені за проведення експертизи у розмірі 3105 грн 36 коп. покласти на відповідача - Фізичну особу- підприємця ОСОБА_2.
5. Стягнути із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс" 1921 грн 00 коп. судового збору та 3105 грн 36 коп. витрат сплачених за проведення експертизи.
6. Витрати за надання правничої допомоги покласти на позивача та відповідача відповідно до понесених ними витрат.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Транс", вул. Березина,2, м. Кременець, Тернопільська обл., 47002 (код ЄДРПОУ 34039233) ;
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне рішення, враховуючи вихідні і святкові дні, дні відрядження судді, як викладача до НШСУ, складено на протязі робочих днів - 27.11.2020.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити нарочно особисто їх уповноваженим представникам за їх зверненням.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко