Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № П/320/1253/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
26 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідачі, ГУ ПФУ у Київській області, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції) в якому просив:
1) визнати протиправними дії Державного департаменту з питань виконання покарань, (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції), щодо складення та подання до ГУ ПФУ в Київській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без зазначення додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії і надбавки за особливі важливі завдання та зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції скласти та подати до ГУ ПФУ в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії та надбавки за особливі важливі завдання;
2) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Київській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 90% до 70%, виключення таких складових як премії і надбавки за особливо важливі завдання та зобов'язати ГУ ПФУ в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру 90% сум грошового забезпечення з врахуванням складових: посадового окладу; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років; надбавки за особливо важливі завдання; премії; та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум починаючи з 01.01.2018 року, з одночасним нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , є майором внутрішньої служби, починаючи з 15.01.2004 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області, та отримує пенсію за вислугою років (копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ).
Згідно з матеріалами пенсійної справи № N/А - 4575, пенсія позивачу була призначена виходячи з 90% суми грошового забезпечення, відповідно до норм ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 року № 51-IV, яке складалося з: посадового окладу; окладу за військове звання; надбавки за вислугу років 40%; надбавки за особливо важливі завдання 50%; премії 6,5%; основний розмір пенсії розраховувався з 90% грошового забезпечення (вислуга років 35) (протокол від 20.09.2016 року) (а.с.13).
Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 грудня 2017 року, пенсія останнього розраховувалася із наступних сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- процентна надбавка за вислугу років 40%;
- надбавка за особливо важливі завдання 50%;
- премія 6,25%.
Основний розмір пенсії розраховувався з 90% грошового забезпечення (вислуга років 35).
Згідно з перерахунком розміру пенсії позивача, станом на 01 січня 2018 року, пенсія розрахована із:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- процентна надбавка за вислугу років 50%;
- премія 0%.
Основний розмір пенсії розраховано з 70% грошового забезпечення (вислуга років 36).
Зазначений розрахунок пенсії позивача був здійснений на підставі виданої Державним департаментом з питань виконання покарань, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, за якою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою становить: посадовий оклад 5220 грн., оклад за військовим званням 1340 грн., надбавка за вислугу років (50%) 3280 грн. Всього - 9840 грн.
Починаючи з 01.01.2018 року, пенсійним органом проведено перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 70% сум розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугою років без врахування надбавки за особливо важливі завдання 50% та премії 6,5%.
Крім цього, виплату підвищення пенсії проведено з обмеженням 50% суми підвищення пенсії до 31.12.2018 р., та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року.
З метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 19.11.2019 року звернувся до пенсійного органу з вимогою про проведення перерахунку та виплати його пенсії у відповідності до чинного законодавства.
Листом № 2177/Н-01 від 06.12.2019 року ГУ ПФУ у Київській області відмовлено позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії.
Вважаючи, протиправними дії відповідачів щодо нескладення довідки на підставі якої проведено перерахунок пенсії та виплати пенсії у розмірі меншому ніж передбачено чинним законодавством, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та у відповідному відсотковому відношенні, а відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції під час апеляційного розгляду справи, з огляду на наступне.
У даному випадку, надаючи правову оцінку законності діями відповідачів, які оскаржує позивач, суду апеляційної інстанції необхідно встановити наступне:
1) законність дій Державного департаменту з питань виконання покарань, (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції), щодо складення та подання до ГУ ПФУ в Київській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без зазначення додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії і надбавки за особливі важливі завдання та наявність законних підстав для зобов'язання Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції скласти та подати до ГУ ПФУ в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії та надбавки за особливі важливі завдання;
2) законність дій ГУ ПФУ в Київській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 90% до 70%, виключення таких складових як премії і надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018 року, та встановити наявність законних підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру 90% сум грошового забезпечення з врахуванням складових: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливо важливі завдання, премії та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум починаючи з 01.01.2018 року;
3) законність дій ГУ ПФУ в Київській області щодо обмеження виплати підвищеної пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 50 % та з січня 2019 по 31.12.2019 в розмірі 75 % та наявність законних підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, у розмірі 100%;
4) наявність законних підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
1. Суд апеляційної інстанції надає оцінку вимогам позивача щодо складення та подання відповідачем до ГУ ПФУ в Київській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії останнього, без зазначення додаткових видів грошового забезпечення, та наявність законних підстав для зобов'язання правонаступника відповідача - скласти та подати до пенсійного органу відповідну довідку.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі по тексту - Закон № 2011) (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі по тексту - Закон № 2262) (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова № 704) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з вимогами п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова № 103) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Пунктами 1 та 2 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704.
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у такому розмірі: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою №103, у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
Зазначене не заперечується відповідачами, тобто сам факт виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.
Пунктом 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі по тексту - Порядок №45) визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Окрім того, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова № 103) визначено, що Міністерству оборони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Згідно абзаців 2, 4 та 5 п. 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №937 від 31 грудня 2014 року, на Державний департамент з питань виконання покарань, (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції) покладаються, зокрема, функції з:
- оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;
- визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, Постанов №393 та Порядку №45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (зі змінами);
- складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів із числа осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей під час перерахунків пенсій.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Державний департамент з питань виконання покарань, направив довідку позивача про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладів за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, що визначення станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103.
У наданій довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України Державним департаментом з питань виконання покарань визначено: розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за посадою, яку обіймав позивач станом на момент виходу на пенсію.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме Державний департамент з питань виконання покарань, як відповідний орган, надає довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій до органів Пенсійного фонду України, на підставі яких останній проводить нарахування та виплату пенсій. При цьому, у вказаній довідці Державним департаментом з питань виконання покарань правомірно не відображено даних про розмір додаткових видів грошового забезпечення позивача, оскільки на момент складення довідки були чинними норми Постанови № 103.
Таким чином, під час подання первинної довідки відповідачем до пенсійного органу, ГУ ПФУ в Київській області діяло в межах діючого законодавства та із врахуванням інформації, яка була надана Державним департаментом з питань виконання покарань.
Щодо зобов'язання Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яке є правонаступником Державного департаменту з питань виконання покарань, скласти та подати до ГУ ПФУ в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії та надбавки за особливі важливі завдання, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладені обставини, на час виникнення спірних правовідносин, відсутній будь-який нормативний акт, який би обмежував коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні з статтею 43 Закону № 2262-XII, позаяк відповідні норми Постанови № 103 та Порядку № 45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24 грудня 2019 року № 1088 виключено пункти 1-3 Постанови № 103.
Таким чином, вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо частину 4 статті 63 Закону № 2262-XII у взаємозв'язку із частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач під час складення первинної довідки і направлення її пенсійному органу керувався чинними на той момент нормами Постанови №103 та Порядку № 45, колегія суддів дійшла висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин і подання позовної заяви, існує необхідність зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яке є правонаступником Державного департаменту з питань виконання покарань, скласти та подати до ГУ ПФУ в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії та надбавки за особливі важливі завдання.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обраний позивачем та застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав шляхом зобов'язання відповідача сформувати та подати довідку зі спірними відомостями належним та цілком ефективним у межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже в цій частині позовна заява підлягає частковому задоволенню.
2) Щодо законності дій ГУ ПФУ в Київській області під час зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 90% до 70%, виключення таких складових як премії і надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за №103, зобов'язано перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданого позивачем розрахунку пенсії за вислугу років з пенсійної справи N/A 4575, станом на 01.11.2017 року, розмір грошового забезпечення позивача становив 90% (а.с.14).
Починаючи з 01.01.2018 року пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, у розмірі 70% від грошового забезпечення.
Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшені основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Таким чином, з 01.10.2011 року, положення частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін Законом України №3668-VІ до редакції цієї статті.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону України №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №103, та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
У даному випадку відповідач не довів правомірності своїх дій, спрямованих на зменшення відсоткового розміру пенсії позивачу.
Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивача у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 % грошового забезпечення, згідно ч. 2, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки дане обмеження не стосується позивача, адже пенсія останнього мала бути перерахована, а не призначена вперше.
За сукупністю наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90 % на 70%, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103.
Щодо врахуванням складових: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливо важливі завдання, премії та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум починаючи з 01.01.2018 року, під час вказаного перерахунку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з наданих матеріалів пенсійної справи позивача, ГУ ПФУ в Київській області отримало від уповноваженого органу - Державного департаменту з питань виконання покарань довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Разом з тим, 24.02.2018 року набула чинності Постанова №103, якою було внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції, а саме: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 1 Постанови № 103 вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою № 103 було чітко визначено та регламентовано порядок та особливості здійснення перерахунку пенсії особам відповідно до статті 63 Закону, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону.
Оскільки Кабінет Міністрів України у Постанові № 103 не скасовував (навпаки, підтвердив соціально-економічні права відповідної категорії осіб на перерахунок пенсії), а виключно змінив механізм реалізації цих прав, то вказане рішення Уряду, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, підлягає застосуванню до них.
Таким чином, перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснювалися із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Скасування 05.03.2019 року у судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 у контексті спірних правовідносин не змінює алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, передбачений Порядком № 45.
Як вже було зазначено вище, Порядок № 45 у редакції до внесення змін Постановою №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли, зокрема, від Міністерства оборони України, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
Крім того, згідно абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції, чинній на момент проведення позивачу перерахунку пенсії у 2018 році, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Оскільки постановами Кабінету Міністрів України № 103 та № 45 при перерахунку пенсії не передбачалось включення інших видів грошового забезпечення, ніж передбачених цими постановами, в тому числі тих, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, відповідач не мав правових підстав для їх врахування при визначенні розміру пенсії на момент проведення перерахунку.
Відповідно до п. 9 Порядку № 45 відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, пенсійний орган не має.
При цьому, суд вважає за необхідне підкреслити, що предметом даного спору є правильність перерахунку пенсії ГУ ПФ в Київській області. Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло б бути предметом спору про визнання протиправними дій Державного департаменту з питань виконання покарань щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в рамках цієї справи.
Наведені висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у зразковій справі № 240/6263/18, щодо якої дана справа №640/16563/19 є типовою.
Так, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 року в справі № 240/6263/18 та зазначила, що питання щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, урегульовані Порядком № 45, тобто пенсійні органи не мають законних підстав самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи при ухваленні рішення у типовій справі.
З урахуванням абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45, суд апеляційної інстанції зазначає, що усі доплати та надбавки, які позивач отримував до перерахунку пенсії, не були включені до довідки про перерахунок пенсії, а відтак, Пенсійний фонд правомірно здійснив перерахунок на підставі наявних даних, виходячи із окладу, окладу за військове звання, надбавку за вислугу років.
До того ж, суд звертає увагу позивача, що не включення всіх видів грошового забезпечення, які позивач отримував раніше, до складу пенсії, не зменшило його пенсійного забезпечення, оскільки відбулось фактичне збільшення розміру грошового забезпечення пенсіонерів, що не призвело до звуження прав останнього.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, з урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 90% до 70% та зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
3) Щодо законності дій ГУ ПФУ в Київській області в частині обмеження виплати підвищеної пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 50 % та з січня 2019 по 31.12.2019 в розмірі 75 % та наявність законних підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, у розмірі 100%, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вже вище зазначалося судом та підтверджується матеріалами справи, починаючи з 01.01.2018 року розмір пенсії ОСОБА_1 , був перерахований на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам». Зазначене підтверджується копією розрахунку пенсії за вислугу років, який міститься в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, під час виплати пенсії, протягом 2018-2019 року, пенсійним органом здійснено підвищення розміру пенсії позивача тільки у розмірі 50% та 75 %.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
У подальшому, 24.02.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018.
Як вже зазначалося, у пунктах 1 та 2 Постанови 103 визначено, що перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) слід проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили - 05 березня 2019 року.
Таким чином, у зв'язку із скасуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Як вбачається з матеріалів справи, у починаючи з 01.01.2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103.
У той же час, згідно з розрахунком пенсії за вислугу років, станом на 01.01.2018 року, підвищення пенсії позивача складає щомісячно 50% від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01 січня 2020 року 100% щомісячно від підвищення.
Як зазначає позивач, керуючись вказаним пунктом Постанови № 103, відповідач протиправно виплачував перераховану пенсію поетапно.
У відповідності до ч. 3 статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно із ч. 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Системний аналіз статей 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
У той же час, зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 вбачається, що ними врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у зразковій справі Верховного Суду від 06.08.2019 (справа №160/3586/19).
З огляду на зазначене, починаючи з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, відтак дії відповідача щодо поетапності виплати перерахованої пенсії та зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , є протиправними.
Таким чином, суд доходить висновку про зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 , починаючи з 05.03.2019 року, з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
4) Щодо наявності законних підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Водночас нормами ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Тобто компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 справа №336/4675/17, від 21.06.2018 №523/1124/17, від 03.07.2018 справа № 521/940/17, від 05.10.2018 справа №162/787/16-а.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в задоволенні позовної вимоги про компенсацію втрати частини доходів необхідно відмовити, адже пенсійним органом ще не здійснено новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 та не перераховано і не нараховано відповідні кошти для нарахування компенсації втрат частини доходів, адже вказані підстави виникають у відповідача лише з висновків даної постанови.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі пенсійного органу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.01.2006 року №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України»(№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).
Отже, позивач у спірних правовідносинах мав законні сподівання на обчислення розміру його пенсії, з урахуванням підвищень та доплат, які передбачені нормами чинного законодавства.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов з урахуванням висновків викладених в цій постанові.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 грн. за подання адміністративного позову, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та наступних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: премії та надбавки за особливі важливі завдання.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) відсотку грошового забезпечення з 90% до 70%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру 90% сум грошового забезпечення відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум починаючи з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), починаючи з 05.03.2019 року, виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) понесені судові витрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) понесені судові витрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867327).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 26.11.2020 року