27 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1997/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді попова В.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" про винесення додаткового рішення по справі №540/1997/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
встановив:
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 р. по справі №540/1997/20 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA508000/2020/000036/2, №UA508000/2020/000037/2 від 10.03.2020 року та №UA508000/2020/000040/2 від 11.03.2020 року. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" судовий збір в сумі 5504,02 грн.
Заявник, посилаючись на положення ст. 252 КАС України, вказує про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки при винесенні рішення не вирішено питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн., які були заявлені разом з позовом та які підтверджені доказами понесення таких витрат.
Вирішуючи питання стягнення на користь позивача судових витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що при вирішенні справи по суті суд не вирішив питання розподілу витрат на правову допомогу, через відсутність доказів понесення таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.7 ст.139 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що правова допомога надавалася позивачу адвокатським об'єднанням «Мокін і Діяментович» в особі ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №526 від 22.02.2012 р.) на підставі Договору про надання правової допомоги від 24.07.2020 року та додаткової годи №1 до договору від 24.07.2020 року.
Згідно Акту виконаних робіт до Договору від 24.07.2020 р. сторони підтвердили роботи (послуги), що виконані виконавцем згідно Договору та підлягають оплаті, а саме:
- консультація щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом -5000 грн.
- вивчення документів, наданих клієнтом для подання позову та вивчення нормативно-правової бази - 7000 грн.
- складання адміністративного позову та формування пакету документів для подання до суду, написання процесуальних документів (клопотання, заяви, відповідь на відзив та ін.) - 18000 грн.
Розмір винагороди за виконану роботу всього складає 30000 грн.
Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.
Судом встановлено, що позивачем було оскаржено в межах даної рішення митного органу про коригування митної вартості товарів; позивачем подано позовну заяву, яку в подальшому уточнено, а також відповідь на відзив.
Судові засідання не проводилися, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Під час розгляду справи представником позивача заяви та клопотання не подавались.
Судова практика з даного питання є сталою та не створює спірних правових нюансів, справа є справою незначної складності і не потребує додаткових консультацій з приводу перспективи справи чи аналізу судової практики, підстави для коригування митної вартості товарів є тотожними тім, на оскарження яких до Херсонського окружного адміністративного суду звертаються суб'єкти господарювання з численними позовними заявами, до того предметом позову є сума майнових вимог в розмірі 366934,78 грн.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про завищення позивачем суми витрат в частині консультацій щодо можливості звернення до суду з позовом, в частині вивчення документів, які підлягають виключенню з витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на складення та подання позову в сумі 18000,00 грн., на думку суду, є завищеним та не співмірним зі складністю справи, об'ємом позовної заяви, обсягом поданих документів та доказів. З урахуванням приписів ст.134 КАС України, суд вважає, що сума витрат за складання позову має бути 5000 грн.
Розрахунки інших витрат на правову допомогу в матеріалах справи відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд встановив наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, які передбачені ст. 252 КАС України. Відтак, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву ТОВ "Нетафім Україна" про винесення додаткового рішення по справі №540/1997/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити частково.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетафім Україна" (ЄДРПОУ 36631390, адреса: 74900, Херсонська обл., Каховський район, м. Каховка, вул. Дружби, 2) витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн (п'ять тисяч грн.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 108020200