Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 листопада 2020 р. № 820/6236/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панова М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,
представника позивача - Межової К.П.,
представника відповідача - Довгаль В.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000991404 від 05.08.2016.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 05.08.2016 №0000991404.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем 23.02.2017 було подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017р. по справі №820/6236/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головним управлінням ДФС у Харківській області 03.03.2018 було подано касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017.
Постановою Верховного суду від 04.09.2020 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №820/6236/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим з дотриманням вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що у період з 08.07.2016 по 14.07.2016 співробітниками ГУ ДФС України в Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами: від 25.11.2014 №25/11-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.05.2016; від 02.12.2014 №02/12-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.05.2016; від 14.12.2005 №1 укладеного з ООО "КЛД" (РФ) за період з 01.01.2016 по 31.05.2016; від 01.12.2013 №8 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.01.2016 по 31.05.2016; від 15.01.2014 №9 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.05.2016; від 02.12.2015 №02/02-12/15 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 02.12.2015 по 31.05.2016 за наслідками якої складено Акт №391/20-40-14-04-08/33120146 від 21.07.2016.
Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по експортним контрактам: №1 від 14.12.2005 з нерезидентом ООО "КЛД", №8 від 01.12.2013 з нерезидентом "Peters & Burg International Ltd", №25-11-14 від 15.11.2014 з нерезидентом "Peters & Burg International Ltd", №02/12-14 від 02.12.2014 з нерезидентом "Peters & Burg International Ltd", №9 від 15.01.2014 з нерезидентом "Peters & Burg International Ltd", №02/12-15 від 02.12.2015 з нерезидентом "Peters & Burg International Ltd".
Позивач, не погоджуючись із виявленими порушеннями, надав заперечення на Акт, за насідками розгляду яких ГУ ДФС України в Харківській області повідомлено, що висновки акту перевірки від 21.07.2016 №391/20-40-14-04-08/33120146 відповідають нормам діючого законодавства та залишаються незмінними.
На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС України в Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.08.2016 №0000991401, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з штрафних санкцій та пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 490759,58 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно пункту 3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 4 вищевказаного Порядку, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З матеріалів справи встановлено, що у висновках акта перевірки від 21.07.2016 №391/20-40-14-04-08/33120146 контролюючий орган вказав про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", проте вказаний висновок містить лише декларування загальних норм законодавства України та не містить жодних конкретних фактів порушень податкового законодавства з боку позивача.
Також, згідно абз. 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 цього Кодексу у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Відповідно Акту №391/20-40-14-04-08/33120146 від 21.07.2016 вказано, що питання дотримання ТОВ "Харків Хімпром" вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам 25.11.2014 №25/11-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd"; від 02.12.2014 №02/12-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd"; від 14.12.2005 №1 укладеного з ООО "КЛД" (РФ); від 01.12.2013 №8 укладеного з "Peters & Burg International Ltd"; від 15.01.2014 №9 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 перевірено в ході проведеної планової документальної перевірки підприємства.
Так, згідно висновків акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Харків Хімпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 №301/20-40-14-01-08 від 14.06.2016, порушень позивачем вимог валютного законодавства виявлено не було.
Таким чином період стосовно якого податковим органом проводилась перевірка дотримання позивачем вимог валютного законодавства, а саме щодо договорів від 25.11.2014 №25/11-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015; від 02.12.2014 №02/12-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015; від 15.01.2014 №9 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, вже був охоплений попередньою плановою перевіркою ТОВ "Харків Хімпром" та за її наслідками порушень вимог валютного законодавства встановлено не було.
Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, її предметом є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, отримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Питання, які були предметам перевірки, результати якої оформлено актом від 21.07.2016 №391/20-40-14-04-08/33120146, зокрема, документи бухгалтерського та податкового обліку, звітні документи, первинні документи, договори, податкові накладні, інші документи, що стосуються господарської діяльності підприємства з усіма контрагентами, в тому числі з "Peters & Burg International Ltd", вже були досліджені під час раніше проведеної виїзної документальної перевірки, за результатами якої, відповідачем складено акт.
Таким чином, правомірність ведення позивачем бухгалтерського та податкового обліку операцій за весь період господарських взаємовідносин була підтверджена. У разі виявлення порушень законодавства з податковому обліку вони були відображені у відповідних актах.
Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.
Суд зазначає, що положеннями Податкового кодексу України передбачена можливість проведення повторної перевірки суб'єкта господарювання з тих самих питань, лише у чітко визначених випадках.
Відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства; неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
За приписами п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на невтручання та недопущення повторних податкових перевірок за вже перевірений період. Дана норма покликана забезпечувати стабільну господарську діяльність платників податків та передбачає проведення документальних повторних позапланових перевірок лише у виключних випадках.
Як раніше зазначалось, згідно висновків акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Харків Хімпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 №301/20-40-14-01-08 від 14.06.2016, порушень позивачем вимог валютного законодавства виявлено не було.
Таким чином період стосовно якого податковим органом проводилась перевірка дотримання позивачем вимог валютного законодавства, а саме щодо договорів від 25.11.2014 №25/11-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015; від 02.12.2014 №02/12-14 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015; від 15.01.2014 №9 укладеного з "Peters & Burg International Ltd" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, вже був охоплений попередньою плановою перевіркою ТОВ "Харків Хімпром" та за її наслідками порушень вимог валютного законодавства встановлено не було.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що в акті перевірки міститься посилання про отримані відповідачем від АТ "Райффайзен Банк Аваль" листи від 04.03.2016 №145-2-1-00/355, від 07.04.2016 №145-0-0-00/563, від 05.05.2016 №145-0-0-00/697 про порушення ТОВ "Харків Хімпром» законодавчо встановлених строків розрахунків по вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактам.
На час проведення планової перевірки, вищезазначені листи АТ «Райффайзен Банк Аваль» вже існували, адже вони датовані березнем-травнем 2016 року.
Далі, у ході планової перевірки, між чим, були досліджені перевіряючими угоди, контракти, ВМД, про що свідчить додатки №4 та №5 до акту перевірки.
За результатами даної перевірки ТОВ «Харків Хімпром», порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства встановлено не було.
Отже, позапланова виїзна перевірка (акт №391/20-40-14-04-08/33120146 від 21.07.2016) була проведена відповідачем вже по дослідженим раніше експортним контрактам підприємства, що є не допустимим в контексті положень п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України - контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
В свою чергу, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить визначені законодавством обставини для проведення такої перевірки. Під час судового розгляду справи вказані обставини також не встановлені.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками повторної перевірки, проведеної без належних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень ст. 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене є "правомірним очікуванням" в світлі практики Європейського суду з прав людини.
В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Полторацький проти України" від 29.04.2003 (заява №38812/97) зазначається, що державні органи повинні діяти відповідно до закону, що означає те, що діяльність державних органів повинна бути передбачувана для особи, тобто особа повинна бути здатна передбачити наслідки діяльності державних органів для себе. Аналогічні висновки Європейського суду з прав людини зроблені в пункті 27 Остаточного рішення у справі "Крюслін проти Франції" від 24.04.1990 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ювіг проти Франції".
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності спірного рішення, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена його протиправність.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" (вул. Промислова, 22, с. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ЄДРПОУ 33120146) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000991404 від 05.08.2016.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" (ЄДРПОУ 33120146) сплачену суму судового збору в розмірі 7361 (сім тисяч триста шістдесят одна) грн 38 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2020 року.
Суддя М.М.Панов