про повернення позовної заяви
27 листопада 2020 року Справа № 480/7164/20
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить суд:
- скасувати Постанови ВП, Постанови СВЗ, Постанови ВВП.
27.10.2020 року зазначена позовна заява залишена судом без руху, оскільки подана з порушенням ст. 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у відповідному розмірі передбаченому чинним законодавством (отримувач: Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101, код ЄДРПОУ 37970593, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок UA878999980313151206084018540, код класифікації доходів бюджету 22030101), або документ, що підтверджує звільнення позивача від його сплати. Крім цього, не зазначено: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта; дату, номер та повну назву рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом оскарження та не надано копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача. При цьому, судом надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 12.11.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
23.11.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій він зазначив номер і серію паспорта; дату, номер та повну назву рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом оскарження та надав копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача.
Щодо сплати судового збору позивач зазначає, що звернення з позовною заявою по даній справі є зверненням з метою захисту порушених відповідачем конституційних прав (див. позовну заяву по даній справі) безпосередньо на підставі норм ст. 8, 55 Конституції України, а отже суд не має відмовляти в прийнятті та розгляді позовної заяви по даній справі на підставі норм (зокрема норм ЗУ «Про судовий збір», норм КАСУ), що не відповідають нормам Конституції України (зокрема нормам ст. 8, 55 Конституції України), див. абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя». Крім того у разі належності відповідача до органів державної в абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснено, що суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених/законом, який це право обмежує.
З приводу аргументів позивача, викладених у заяві про усунення недоліків, суд зазначає наступне.
Норми ч. 3 ст. 161 КАС України та норми п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якими суд керувався, залишаючи позовну заяву без руху, є чинними, неконституційними не визнавались.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному законом розмірі.
Доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати позивач суду не надав.
Тобто, зазначені в ухвалі від 27.10.2020 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин на підставі ст. 169 КАС України вбачається необхідним повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Воловик