26 листопада 2020 р. Справа № 480/5408/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо нарахування йому 23465,64 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Сумській області від 11.02.2020 р. № Ф-6548-54У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 23465,64 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець, з 2013 року підприємницьку діяльність не здійснює. Перебуває на обліку як платник єдиного податку за видом економічної діяльності 69.10 "Діяльність у сфері права". На підставі Ліцензії серії АА № 250426 від 22.03.2002 р., Ліцензії серії АБ № 216893 від 04.04.2005 р., Ліцензії серії АВ № 470347 від 07.04.2010 р. та Ліцензії Міністерства юстиції України серії АД № 077612 від 26.11.2012 р. має право на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У 2013 році подав до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. 11.02.2020 р. відповідачем було сформовано податкову вимогу № Ф-6548-54У на суму 23465,64 грн. Вважає вимогу протиправною та зазначає, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік самозайнятої особи у разі, коли вона уже взята на облік як така, що здійснює незалежну професійну діяльність. Так, позивач перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відповідно, сплачує єдиний внесок як така особа. Зазначає, що оскільки він уже не зареєстрований як фізична особа-підприємець, то взяття на облік платників єдиного внеску можливе лише за його заявою. Відповідно, позивач вважає, що з урахуванням того, що діяльність арбітражного керуючого підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Зазначає, що підприємницьку діяльність він не здійснює, тому і не повинен двічі сплачувати єдиний внесок з одного і того ж самого доходу. У свою чергу, подвійна сплата єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ним як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, призведе до подвійного обліку тієї самої господарської діяльності і, відповідно, до подвійної сплати єдиного внеску, що не узгоджується з принципами податкового законодавства. Вважає, що контролюючий орган безпідставно сформував оскаржувану вимогу, тому вона підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до баз даних ГУ ДПС у Сумській області з 06.03.2002 р. по 17.10.2018 р. позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, з 23.03.2013 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПС як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Зазначає, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та прийнята на його виконання Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953. На підставі вказаного Закону платниками єдиного внеску є окремо фізичні особи-підприємці та окремо особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Позивач зазначає, що він не є фізичною особою-підприємцем, а є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність у сфері права. Отже, позивач є платником єдиного внеску. За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску мають фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску, адже виняток становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Позивач до таких осіб не відноситься. Відповідно до реєстраційний даних 17.08.2018 р. ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Отже, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. За Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а контролюючий орган має право застосовувати фінансові санкції та стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Отже, позивач за наявності державної реєстрації його як фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності є платником єдиного внеску, відповідно, був зобов'язаний сплачувати єдиний внесок з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У зв'язку з наявністю у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 23460,66 грн ГУ ДПС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-6548-54У від 11.02.2020 р. Вважає, що вимогу про сплату боргу було сформовано правомірно, відповідно, підстави для її скасування відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік самозайнятої особи, у разі коли фізична особа вже взята на облік як така, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Разом з тим визначена в оскаржуваній вимозі заборгованість у розмірі 23465,64 грн фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу, що суперечить принципам податкового законодавства. За таких обставин йому нараховано ЄСВ за відсутності на те правових підстав. Вважає, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 06.03.2002 р. по 17.10.2018 р., з 2013 року підприємницьку діяльність не здійснює. На підставі Ліцензії серії АА № 250426 від 22.03.2002 р., Ліцензії серії АБ № 216893 від 04.04.2005 р., Ліцензії серії АВ № 470347 від 07.04.2010 р., Ліцензії Міністерства юстиції України серії АД № 077612 від 26.11.2012 р. та Свідоцтва № 252 від 26.02.2013 р. має право на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У 2013 році подав до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності.
11 лютого 2020 року відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачем сформовано податкову вимогу № Ф-6548-54У на суму 23465,64 грн.
Суд вважає, що дана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону).
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24 листопада 2014 року N 1162 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за N 1553/26330 (далі - Порядок).
Як зазначає позивач, він як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності за видом економічної діяльності 69.10 "Діяльність у сфері права" перебував на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску третьої групи за ставкою 5% без реєстрації ПДВ.
У 2013 році позивачем було подано до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує його право на провадження незалежної професійної діяльності - Свідоцтва № 252 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 26.02.2013 р.
За змістом пункту 2 розділу III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою N 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок не передбачає.
У даному випадку позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як фізична особа-підприємець, а перебуває на такому обліку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, на підставі поданої ним заяви, що відповідає п. 4 розділу VI Порядку.
Таким чином, за наявності існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм дії відповідача щодо донарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 24465,64 грн на підставі вимоги від 11.02.2020 р. № Ф-6548-54У є протиправними, відповідно, винесення спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Перевіривши оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає дане рішення необгрунтованим та таким, що підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із копії ордеру на надання правничої допомоги, останній виданий на підставі Договору про надання правової допомоги від 11 серпня 2020 р., укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням "СВ І ВВ" в особі адвоката Ємельяненка С.В. (а.с.9).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Всупереч вказаній нормі договору про надання правничої допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та акту виконаних робіт (наданих послуг між позивачем та адвокатом) позивачем не надано, у зв'язку з чим суд не може встановити, які саме вчинені дії (надані послуги) адвокатом на виконання Договору про надання правової допомоги в адміністративній справі. За таких обставин за відсутності документів на підтвердження вартості наданих адвокатом послуг, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та акту виконаних робіт суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.18).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо нарахування ОСОБА_1 23465,64 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області від 11.02.2020 р. № Ф-6548-54У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 23465,64 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору
В задоволенні вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах