Іменем України
26 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3110/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
18 серпня 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:
- визнати дії Головного управління Держаної фіскальної служби у Луганській області щодо нарахування та обчислення боргу зі сплати єдиного соціального внеску неправомірними та скасувати вимогу від 20.02.2020 № Ф-566-53 на суму 27112,53 грн про сплату боргу з єдиного соціального внеску;
- стягнути з відповідача Головного управління Державної податкової служби у Луганській області на користь позивача 3058,20 грн та суму, яка була стягнута примусово через незаконне формування вимог про сплату боргу Білокуракинським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в розмірі 451,78 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Луганській області негайно відкликати вимоги про сплату ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску, а саме: вимоги № Ф-566-53-У від 06.11.2018 на суму 15819,54 грн, № Ф-866-53-У від 08.02.2019 на суму 2754,18 грн, № Ф-866-53-У від 10.05.2019 на суму 2754,18 грн, № Ф-866-53-У від 13.08.2019 на суму 2754,18 грн та № Ф-866-53-У від 20.02.2020 на суму 5508,36 грн, як перебувають на примусовому виконанні Білокуракинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Державної податкової служби у Луганській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, не застосовуються. На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 вимога про сплату єдиного соціального внеску № Ф-866-53 від 10.09.2019 на суму 22218,91 грн. скасована, оскільки судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-866-53 від 10.09.2019 року охоплює період, в якому позивач був звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску і що за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти таку вимогу.
Таким чином, на підставі повідомлення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24.01.2020 №13/031 на підставі постанови Білокуракинського РВ ДВС ГТУЮ від 18.02.2019 № ВП 58021788 з мінімальної пенсії незаконно утримано 3509,98 грн, в тому числі за виконавче провадження 78,00 грн, виконавчий збір 373,78 грн та борг зі сплати єдиного внеску з квітня 2019 року по січень 2020 року на загальну суму 3058,20 грн.
Після отримання рішення Луганського окружного адміністративного рішення від 10.12.2019 року, яке вступило в законну силу 11.01.2020, органи виконавчої служби та ГУ ДПС у Луганській області ухиляються від його виконання і в добровільному порядку незаконно стягненні грошові кошти з позивача не збираються повертати.
Станом на цей час на примусовому виконанні у Білокуракинському РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області перебувають п'ять вимог ГУ ДПС у Луганській області, а саме: вимога № Ф-566-53-У від 06.11.2018 на суму 15819,54 грн; вимога № Ф-566-53-У від 08.02.2019 на суму 2754,18 грн; вимога № Ф-566-53-У від 10.05.2019 року на суму 2754,18 грн, вимога № Ф-566-53-У від 13.08.2019 на суму 2754,18 грн, вимога № Ф-566-53-У від 20.02.2020 на суму 5508,36 грн.
Оскільки вищевказані вимоги є незаконними, то вони підлягають скасуванню. 25.09.2020 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 69-72) в якій відповідач заперечував проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білокуракинській ДПІ Сватівського управління Головного управління ДФС у Луганській області, як фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) - встановлення ознаки з 02.02.1995. Як платник єдиного соціального внеску ОСОБА_1 обліковується з 14.03.2005.
Якщо платником єдиного внеску, визначеним пунктом 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464, При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до абз. 5 п. 3 розділу VI Наказу № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Станом на 31.01.2020 ОСОБА_1 , як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, мав заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 27 112,53 грн, що підтверджується даними картки особового рахунку платника.
Таким чином, ГУ ДПС у Луганській області на підставі даних картки особової рахунку платника, правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-866-53 від 20.02.2020 на суму заборгованості 27 112,53 грн., яку було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено під підпис 28.02.2020.
Діюче законодавство не передбачає автоматичне списання або скасування недоїмки, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII.
Звільнення платників єдиного внеску від виконання обов'язків передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (відповідно до п. 9.4 Прикінцевих та перехідних положень), не звільняє контролюючий органи від обов'язку формувати та надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вищезазначене свідчить, що відповідач на підставі даних картки особового рахунку платника, правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-866-53 від 20.02.2020 на суму заборгованості 27112,53 грн, яка є законною, обґрунтованою та підлягає виконанню.
Щодо позиції позивача про визнання незаконними вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-866-53-У від 06.11.2018, 08.02.2019, 10.05.2019, 13.08.2019 та необхідність їх відкликання із примусового виконання з Білокуракинського РВ ДВС, відповідач зазначив, що якщо змінюється сума заборгованості зі сплати єдиного внеску і контролюючим органом приймається нова вимога про сплату боргу (недоїмки), то попередня вимога вважається відкликаною. Отже, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-866-53-У від 06.11.2018, 08.02.2019, 10.05.2019, 13.08.2019 вже вважаються відкликаними в силу вищезазначених положень Наказу № 449.
Вищезазначені вимоги позивачем у встановлений строк не були оскаржені, відповідно стали узгодженими та були направлені на примусове виконання до виконавчої служби. У зв'язку з цим, вимоги позивача щодо повернення стягнутих в порядку примусового виконання сум заборгованості з єдиного внеску є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Суми заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску по вимогам про сплату боргу (недоїмки), що перебувають на примусовому виконанні у Білокуракинському РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), входять в суму заборгованості до вимоги № Ф-866-53 від 10.09.2019 на суму 22218,91 грн., яка була скасована згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/4192/19 від 10.12.2019, у зв'язку з чим також вважається відкликаною із набранням законної сили рішенням у даній справі. Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-866-53 від 20.02.2020 на суму заборгованості 27112,53 грн. на теперішній час є актуальною та підлягає виконанню.Ухвалою суду від 21.08.2020 позовну заяву, залишено без руху, визначено недоліки позовної заяви, строк та шляхи їх усунення (а. с. 40-42).
Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відстрочено позивачу сплату судового збору, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи (а. с. 54-56).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджено копіями документів, а саме: паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 20.03.2000, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (а. с. 5-6).
Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано вимоги №Ф-866-53 від 06.11.2018, від 08.02.2019, від 10.05.2019, від 13.08.2019, від 20.02.2020, відповідно до яких ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску (а. с. 14-18).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з п.п. 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність. Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, які провадять таку діяльність.
Відповідно до абзацу другого пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України умовою ведення незалежної професійної діяльності згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Стосовно адвокатів, таким документом є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видається адвокатові у разі успішного складання іспитів, проходження шестимісячного стажування на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Після цього дані про адвоката вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
У разі зупинення адвокатом (чи адвокатові) права на заняття адвокатською діяльністю, дані про це також вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Стаття 31 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлює, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» самозайнятою особою є адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Отже, на час зупинення права на заняття адвокатською діяльністю особа не є адвокатом і самозайнятою особою, а тому не має статусу платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
В свою чергу частина 4 статті 4 Закону № 2464-VI встановлює, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, дана норма встановлює право, а не обов'язок ФОП сплачувати за себе єдиний внесок, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів позову вбачається, що дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто позивач досяг віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що позивач не надав до суду жодного документу на підтвердження отримвання пенсії за віком, але з урахуванням дати народження, можна дійти висновку, що позивач в силу норми ч. 4 ст. 4 Закону 2464-VI має пілги по сплаті єдиного внеску щодо себе.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п'ята);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);
- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано вимоги № Ф-866-53 від 06.11.2018, від 08.02.2019, від 10.05.2019, від 13.08.2019, від 20.02.2020, відповідно до яких ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску (а. с. 14-18).
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що на примусовому виконанні у Білокуракинському РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області перебуває п'ять вимог ГУ ДПС у Луганській області, а саме: вимоги №Ф 566-53 У від 06.11.2018, від 08.02.2019, від 10.05.2019, від 13.08.2019, від 20.02.2020.
В прохальній частині позову позивач просить визнати дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо нарахування та обчислення боргу зі сплати єдиного внеску неправомірними та скасувати вимогу від 20.02.2020 № Ф 566-53.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Луганській області у відношенні ОСОБА_1 не було сформовано вимогу № Ф 566-53 від 20.02.2020, у зв'язку з чим права позивача не порушені, а тому підстав для визнання неправомірними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та обчислення боргу зі сплати єдиного внеску та скасування вимоги від 20.02.2020 № Ф 566-53 не має.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС у Луганській області на користь позивача 3058,20 грн та суму, яка була стягнута примусово через незаконне формування вимог про сплату боргу Білокуракинським районним відділом Державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області в розмірі 451,78 грн, суд зазначає наступне.
Вищезазначені вимоги позивачем у встановлений строк не були оскаржені, відповідно стали узгодженими та були направлені на примусове виконання до виконавчої служби. У зв'язку з цим, вимоги позивача щодо повернення стягнутих в порядку примусового виконання сум заборгованості з єдиного внеску є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління ДПС у Луганській області відкликати вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску, а саме: №Ф-566-53-У від 06.11.2018, №Ф-866-53-У від 08.02.2019, №Ф-866-53-У від 10.05.2019, № Ф-866-53-У від 13.08.2019 та №Ф-866-53-У від 20.02.2020, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерстві фінансів України від 20.04.2015 №449, визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки вважається відкликаною зокрема, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження та коли вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.
Згідно абз.4 пункту 4 Розділу VI зазначеної Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Відповідно до зазначеного, якщо змінюється сума заборгованості зі сплати єдиного внеску і контролюючим органом приймається нова вимога про сплату боргу (недоїмки), то попередня вимога вважається відкликаною. Отже, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-866-53-У від 06.11.2018, 08.02.2019, 10.05.2019, 13.08.2019 року вже вважаються відкликаними в силу вищезазначених положень Наказу №449.
Суми заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску по вимогам про сплату боргу (недоїмки), що перебувають на примусовому виконанні у Білокуракинському РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), входять в суму заборгованості до вимоги №Ф-866-53 від 10.09.2019 на суму 22218,91 грн., яка була скасована згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/4192/19 від 10.12.2019 року (а. с. 7-11), у зв'язку з чим також вважається відкликаною із набранням законної сили рішенням у даній справі.
Оскільки у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження порушення відповідачем прав позивача в частині прийняття вимоги № Ф-566-53 від 20.02.2020 та наявність підстав для скасування її, стягнення заявленої позивачем суми та зобов'язання відкликати вимоги про сплату боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При цьому суд дійшов висновку щодо необхідності надати роз'яснення позивачу щодо необхідності звернутися до податкового органу з пенсійною посвідкою для вирішення питання про звільнення від сплати єдиного внеску в силу вимог ч.4 ст. 4 Закону № 2464.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Ухвалою суду від 07.09.2020 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 1681,60 грн до винесення рішення по справі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова