Іменем України
25 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3545/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Скворцова Алла Юріївна (далі також - представник позивача) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), відповідно до якої просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6778/2020 від 07.09.2020 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та неврахування стажу з 18.04.1986 по 05.05.1994 на заяву від 28.09.2020;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 18.04.1986 по 05.05.1994 згідно трудової книжки.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку.
28.08.2020 Позивач перебувала на прийомі у відповідача, де їй стало відомо, що стаж роботи з 18.04.1986 по 05.05.1994 не врахований до її стажу через нечитабельність печатки підприємства, незважаючи на те, що записи про роботу на підприємстві Управління громадського харчування внесені у трудову книжку.
28.08.2020 Позивач звернулась до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої додала оригінали архівної довідки від 06.12.2019 № 07-03/3744 та архівної довідки від 06.12.2019 № 07-03/3743.
Позивач отримала рішення Відповідача від 07.09.2020 № 6778/2020, яким ОСОБА_2 було відмовлено в перерахунку пенсії та не враховано стаж з 18.04.1986 по 05.05.1994 на підставі наданих архівних довідок.
Позивач вважає рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку № 6778/2020 від 07.09.2020 про відмову в перерахунку пенсії та неврахування стажу з 18.04.1986 по 05.05.1994 протиправним та необґрунтованим, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачеві пенсії на заяву від 28.08.2020 - незаконними з наступних підстав.
Позивачем було надано разом із заявою про призначення пенсії трудову книжку з зазначенням відомостей про роботу.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , вбачається: з 1983 по 1986 навчання у Хмельницькому технікумі торгівлі; Управління громадського харчування 17.04.1986 прийнято поваром 5 розряду в шкільне об'єднання; 13.07.1987 переведено калькулятором; 24.08.1987 переведено нормувальником; 01.07.1991 переведено техніком з нормування другої категорії; 01.10.1992 переведено техніком з нормування першої категорії; 28.02.1993 звільнено за переводом в орендне підприємство «Общепит», ст. 36 п.5 КЗпП України; Алчевське орендне підприємство «Общепит» 01.03.1993 прийнято по переводу техніком з нормування першої категорії; 12.05.1993 переведено бухгалтером без категорії; 05.01.1994 переведено бухгалтером другої категорії; 05.05.1994 звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України; Алчевський металургійний комбінат 06.05.1994 прийнято до управління технічного контролю контролером у виробництві чорних металів на ділянці сортопрокатного цеху 3 розряду; 01.10.1994 переведено до управління технічного контролю контролером у виробництві чорних металів на ділянці сортопрокатного цеху 4 розряду; 25.01.1995 переведено до управління технічного контроля контролером у виробництві чорних металів на гарячих ділянках робіт 4 розряду в сортопрокатному цеху; 01.06.2004 переведено у відділ технічного контролю контролером у виробництві чорних металів, зайнятих на гарячих ділянках робіт ділянки сортопрокатного цеху 4 розряду; 29.12.1997, 17.12.2004, згідно атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком 2 контролеру зайнятому на гарячих ділянках робіт у виробництві чорних металів; 01.07.2006 переведено у відділ технічного контролю контролером у виробництві чорних металів ділянці зовнішнього приймання 4 розряду.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідних підприємств та скріплені їх печатками.
Разом із заявою про перерахунок пенсії від 28.08.2020 Позивачем Відповідачу було надано оригінали архівної довідки від 06.12.2019 № 07-03/3744 та архівної довідки від 06.12.2019 № 07-03/3743. Однак Відповідач зазначені документи не врахував, обґрунтовуючи це тим, що документи видані підприємствами неіснуючого територіального утворення, не розглядаються та не можуть служити підставою для перерахунку пенсії.
Відомості, наведені у архівних довідках від 06.12.2019 № 07-03/3744 та від 06.12.2019 № 07-03/3743, повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці Позивача, довідки засвідчені підписами начальника відділу, провідного спеціаліста. Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках.
На думку позивача, рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 48-50), в якому зазначив таке.
01.09.2020 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії. Для перерахунку пенсії позивачем надані документи: заява від 28.08.2020; архівні довідки № 07-03/3744, № 07-03/3743 від 06.12.2019.
Позивачем надано до управління трудову книжку серії НОМЕР_2 від 17.04.1986. При дослідженні трудової книжки позивача встановлено, що записи за період роботи позивача з 18.04.1986 по 05.05.1994 при звільнені скріплено печаткою установою, однак штамп нечитаємий.
Водночас, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем надано архівні довідки від 06.12.2019 № 07-03/3743, № 07-03/3744 видані архівним відділом адміністрації м. Алчевська, зі змісту довідки від 06.12.2019 № 07-03/3744 якої слідує, що позивач працювала в період з 18.04.1986 (наказ № 42 від 17.04.1986) по 05.05.1994 (наказ № 48 від, 05.05.1994) в Управлінні громадського харчування Комунарської міської ради.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населення та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької ті Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства) якою затверджено тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійсненню соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, -
міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити:
до 1 грудня 2014р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Тобто, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 до 1 грудня 2014 р. всі державні бюджетні установи, підприємства та організації повинні були бути перереєстровані на території підконтрольній державній владі України.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» органи державної влади на території м.Алчевськ не здійснюють свої повноваження, що об'єктивно позбавляє можливості зарахувати позивачу до загального стажу спірні періоди роботи.
Оригінали первинних документів (відомостей), які можуть бути використані для підтвердження стажу, зокрема відомості, вказані як підстава для видачі довідок, особова картка форми Т-2, накази про прийняття, переміщення, звільнення з роботи, розрахунковоплатіжні відомості працівників зберігаються в архівному відділі адміністрації м. Алчевська, де Українська влада тимчасово не здійсню свої повноваження. На території України, підконтрольній уряду документи, зокрема, довідки, видані підприємствами неіснуючого територіального утворення, не розглядаються та не можуть служити підставою для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII визначено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків.
Таким чином, зазначені вище папери не є документами та не мають юридичної сили і тому не розглядаються та не можуть служити підставою для зарахування до загального стажу позивача періодів роботи з 18.04.1986 по 05.05.1994.
Відповідач вважає свої дії правомірними, позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання сторони не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити (арк. спр. 53).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 18-20).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 8-9).
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 25.11.2019 №919-5000235783, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (арк. спр. 10.
З 28.11.2019 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 (арк. спр. 76).
Позивачка перебуває на обліку в УПФУ м. Сєвєродонецька, страховий стаж складає 30 р. 01 міс. 00 дн., з яких за списком № 2 - 10 р. 04 міс. 26 дн. (арк. спр. 76).
До пільгового стажу позивачу не зараховані періоди роботи в Управлінні громадського харчування з 18.04.1986 по 28.02.1993, в Алчевському орендному підприємстві «Общепит» з 01.03.1993 по 05.05.1994.
28.08.2020 позивач звернулась до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про перерахунок пенсії за віком, яка зареєстрована відповідачем 01.09.2020 (арк. спр. 81-82).
До заяви додала архівну довідку від 06.12.2019 № 07-03/3743 про реорганізацію та перейменування підприємства, архівну довідку від 06.12.2019 № 07-03/3744, що підтверджує стаж роботи з 18.04.1986 по 05.05.1994 (арк. спр. 18, 19, 83, 84).
Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 07.09.2020 № 6778/2020 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та не враховано стаж з 18.04.1986 по 05.05.1994 на підставі наданих архівних довідок (арк. спр. 15-17, 85).
Відповідно до архівної довідки від 06.12.2019 № 07-03/3744 ОСОБА_3 дійсно працювала в Управлінні громадського харчування Комунарського міськвиконкому з 18.04.1986 (наказ від 17.04.1986 № 42). Звільнена 05.051994 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (наказ від 05.05.1994 № 48). Підстави: фонд № 230, оп. № 1-Л, д. 812, л. 7 (особиста карточка), д. 578, л. 75, д. 809, л. 65 (накази по особовому складу) (арк. спр. 19).
Записами у трудовій книжці від 17.04.1986 серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , підтверджується, що позивач працювала в Управлінні громадського харчування: 17.04.1986 прийнято поваром 5 розряду в шкільне об'єднання; 13.07.1987 переведено калькулятором; 24.08.1987 переведено нормувальником; 01.07.1991 переведено техніком з нормування другої категорії; 01.10.1992 переведено техніком з нормування першої категорії; 28.02.1993 звільнено за переводом в орендне підприємство «Общепит», ст. 36 п.5 КЗпП України; Алчевському орендному підприємстві «Общепит»: 01.03.1993 прийнято по переводу техніком з нормування першої категорії; 12.05.1993 переведено бухгалтером без категорії; 05.01.1994 переведено бухгалтером другої категорії; 05.05.1994 звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (арк. спр. 11-14).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом
Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі також - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, Законом № 1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо перерахунку пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз'яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).
Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за період роботи в Управлінні громадського харчування з 18.04.1986 по 28.02.1993, в Алчевському орендному підприємстві «Общепит» з 01.03.1993 по 05.05.1994.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів (пункт 24 Порядку № 637).
Позивачем на підтвердження трудового стажу надано архівну довідку від 06.12.2019 № 07-03/3743 про реорганізацію та перейменування підприємства, архівну довідку від 06.12.2019 № 07-03/3744, що підтверджує стаж роботи з 18.04.1986 по 05.05.1994 (арк. спр. 18, 19, 83, 84).
Разом з тим, такі довідки відповідачем, на думку суду, безпідставно не враховані.
Відповідно до архівних довідок від 06.12.2019 № 07-03/3743 та № 07- 03/3744, виданих архівним відділом адміністрації м. Алчевська (арк. спр. 18, 19).
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1, визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».
Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область зазначено м. Алчевськ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено м. Алчевськ.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів». Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини» ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Згідно з частиною другою та частиною третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки архівних довідок від 06.12.2019 № 07-03/3743 та № 07- 03/3744, виданих закладом, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Алчевськ, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації його права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Як наслідок, в наявності підстави для скасування судом рішення відповідача від 07.09.2020 № 6778/2020 про відмову позивачу в перерахунку пенсії.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування ОСОБА_1 до її страхового стажу періодів роботи в Управлінні громадського харчування з 18.04.1986 по 28.02.1993, в Алчевському орендному підприємстві «Общепит» з 01.03.1993 по 05.05.1994, з урахуванням архівних довідок від 06.12.2019 № 07-03/3743 та № 07- 03/3744, що дає право на перерахунок позивачу пенсії за віком.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн (арк. спр. 47).
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання бездіяльності та перерахунку пенсії, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код: 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 07.09.2020 № 6778/2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 28.08.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи в Управлінні громадського харчування з 18.04.1986 по 28.02.1993, в Алчевському орендному підприємстві «Общепит» з 01.03.1993 по 05.05.1994.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця