Іменем України
25 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3500/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі також - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якій просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на свою користь середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 350562,50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 14.10.1996 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції України. На підставі наказу ГУНП в Луганській області від 28.09.2018 № 445 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 30.09.2018 за п. 7 ч. І ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стажу в поліції для її виплати складає: 23 роки, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 5 діб. Після звільнення позивача з Національної поліції відповідач вчасно не провів розрахунок при звільненні, тому позивач звернувся до суду. Згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі № 360/2122/20 позовні вимоги позивача були задоволені повністю.
Остаточний розрахунок при звільненні з позивачем був проведений відповідачем тільки 10.09.2020.
Відповідно до довідки про доходи від 08.05.2020 № 351/111/22-2020, фактичне грошове забезпечення за останні два місяці перед звільненням позивача становлять: серпень 2018 року - 15108,57 грн, вересень 2018 року - 15010,22 грн, всього - 30118,79 грн. Кількість календарних днів за два місяці становить 61 день. Середньоденне грошове забезпечення на момент звільнення складає 30118,79 грн: 61 календарний день = 493,75 грн. День звільнення позивача з ГУНП в Луганській області 30.09.2018 є останнім днем служби. Остаточний розрахунок при звільненні з позивачем відповідно до виписки з карткового рахунку проведено відповідачем 10.09.2020 року (3775,79 грн). Період нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні складає з 01.10.2018 по 10.09.2020 - 710 календарних днів.
Отже, середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.10.2018 по 10.09.2020 становить: 493,75 х 710 календарних днів = 350562,50 грн.
На підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України позивач вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до повного розрахунку у судовому порядку, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 37-40), в якому зазначено таке.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення.
Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.
Незгода працівника з розміром належних до виплати при звільненні сум повинна мати активні прояви шляхом звернення до роботодавця або безпосередньо до суду.
Це звернення повинно бути здійснене відразу після виплати цих сум чи ознайомленні з їхнім розміром або принаймні у достатньо стислі строки.
Такі дії будуть свідчити про наявність спору щодо розміру належних йому сум при звільненні.
Згідно платіжного доручення від 26.09.2018 № 4529 позивачу було перераховано грошове забезпечення за вересень 2018 року на загальну суму 17023,23 грн.
Згідно платіжного доручення від 28.11.2018 № 5425 позивачу було проведено остаточний розрахунок при звільненні а саме виплата одноразової грошової допомоги при звільненні на загальну суму 65700,35 грн.
Таким чином, зазначають, що розрахунок при звільненні з позивачем відбувся у листопаді 2018 року.
З встановлених відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 360/2122/20 обставин вбачається, що питання щодо розміру виплаченої йому індексації за період з 07.11.2015 по 30.11.2017, виникло у позивача у травні 2020 року після отримання листа ГУНП від 13.05.2020 № 3746/111/22/05-2020, у зв'язку з чим він у 28.05.2020 звернувся до суду з відповідним позовом.
Отримання інформації ОСОБА_1 від відповідача щодо виплаченої йому індексації за період з 07.11.2015 по 30.11.2017, а саме: невиплати індексації у спірний період стало підставою для звернення позивача з заявою від 02.05.2020 до ГУНП в Луганській області про наявність у нього права на індексацію заробітної плати за період з 07.11.2015 по 30.11.2017, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ГУНП в Луганській області індексації за спірний період.
Таким чином, викладені обставини свідчать, що спір щодо невиплаченої індексації за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 виник майже через два роки після звільнення позивача.
Отже, оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні сум був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень статті 117 КЗпП України до спірних правовідношень викладений у пункті 35 постанови від 04.12.2019 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 825/742/16 (провадження № К/9901/30038/18)
Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за відсутності сторін (арк. спр. 5, 54).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду на 29.10.2020 (арк. спр. 30-31).
У період з 20.10.2020 по 06.11.2020 головуючий-суддя Борзаниця С.В. перебував на лікарняному. Судове засідання призначено на 25.11.2020.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 28.09.2015 (арк. спр. 6-7, 8, 15).
З 14.10.1996 по 30.09.2018 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції України (арк. спр. 9-12).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі № 360/2122/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнана протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 (арк. спр. 16-19).
Відповідно до виписки з карткового рахунку 10.09.2020 позивачу виплачено 3775,79 грн (арк. спр. 13).
Згідно з довідками ГУНП в Луганській області від 08.05.2020 № 351/111/22-2020 та від 26.10.2020 № 880/111/22-2020 (арк. спр. 14, 42) грошове забезпечення позивача за липень 2018 року - 15108,57 грн, за серпень 2018 року - 15108,57 грн, разом - 30217,14 грн, середньоденна заробітна плата - 487,37 грн, середньомісячна заробітна плата - 15108,57 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі також - Порядок № 1078).
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно абзацу сьомого пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Підстави та порядок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Таким чином, внаслідок несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів особа має право на отримання компенсації відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»
Як наслідок, відсутні законодавчо визначені підстави для застосування до спірних правовідносин положень статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнути з середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 350562,50 грн, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця