20.11.2020 Справа №607/20072/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович,
розглянувши в залі суду в місті Тернополі матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20 листопада 2020 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 057187 від 12 листопада 2020 року, ОСОБА_1 11 листопада 2020 року о 13 год. 12 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім'ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 057186 від 12 листопада 2020 року, ОСОБА_1 12 листопада 2020 року о 20 год. 15 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім'ї, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив, що жодних дій зазначених в протоколі він не вчиняв.
З диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Як вбачається з матеріалів справи, в них міститься заява ОСОБА_2 від 11 листопада 2020 року до правоохоронних органів з проханням притягнути до відповідальності її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, а саме психологічного та фізичного характеру. Однак, жодних відомостей про події, які мали місце 11 та 12 листопада 2020 року, потерпіла в даній заяві не зазначає. Тому, Суд бере під сумнів виклад обставин зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення, які мали місце 11 та 12 листопада 2020 року, оскільки в матеріалах справи не має жодних доказів, які б це підтверджували.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у них відсутні належні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколах, в матеріалах справи немає.
Таким чином, в порушення вимог ст. 251, 256 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення.
Протокол же про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, не спростованих презумпцій факту.
З цих підстав, суд не приймає до уваги протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 057187 від 12 листопада 2020 року та серії ВАБ № 057186 від 12 листопада 2020 року, складених відносно ОСОБА_1 , оскільки фабула адміністративного правопорушення, викладена в самих протоколах, не відображає дійсних обставин, здобутих під час слухання справи в суді, а інших доказів, які б підтверджували вину особи немає.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, так як в судовому засіданні не підтверджено обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративну справу, слід провадженням закрити.
Керуючись ст.9, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 №607/20072/20 (провадження 3/607/7298/2020) за ч. 2 ст.173-2 КУпАП та №607/20074/20 (провадження 3/607/7300/2020) за ч. 2 ст.173-2 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/20072/20 (провадження 3/607/7298/2020).
Адміністративну справу, порушену відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.173-2 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Позняк