604/47/16-к
1-кп/604/2/20
20 листопада 2020 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
захисників обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення застави, -
Підволочиським районним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , заявили клопотання про повернення застави.
В обґрунтування вказаного клопотання посилаються на те, що ухвалою Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2015 року по справі відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як альтернативу визначено заставу в розмірі 165 мінімальних заробітних плат, що становить 200970 (двісті тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37316003000474, МФО 838012, Ідентифікаційний код 26198838,Банк Одержувача: ГУДКУ у Тернопільській області). Вказаний розмір застави було перераховано на вищезазначений рахунок 27 жовтня 2015 року платником ОСОБА_6 , яка являється матір'ю обвинуваченого. Строк дії даної ухвали до 18 грудня 2015 року 16:20 год. На думку захисника ОСОБА_4 а також обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії ухвали про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави відповідно до вимог ст.. 203 КПК України втратив свою чинність, оскільки стороною обвинувачення не було подано з цього приводу під час розгляду справи по суті жодного клопотання. Крім цього Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2016 року у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обмежень, що передбачені ст.. 194 КПК України встановлених ухвалою слідчого судді Підволочиського районного суду від 16 грудня 2015 року відмовлено. З цих підстав просять повернути заставу в розмірі 200970 грн.
Прокурор у судовому засіданні проти заявленого клопотання про повернення застави заперечила, та пояснила, що дійсно 22 жовтня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 2 місяці, однак як альтернативу визначено обвинуваченому ОСОБА_5 право на внесення застави у розмірі 165 мінімальних заробітних плат та покладення обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Термін альтернативного виду запобіжного заходу не обмежується у часі і діє до винесення судом кінцевого рішення. Крім того, посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 незважаючи, що відносно нього знаходиться на розгляді кримінальне провадження усіляко ухиляється від явок у судове засідання, затягує його розгляд, а тому у задоволенні клопотання просить відмовити.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, встановив наступні обставини :
22 жовтня 2015 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 16:30 год. 20 жовтня 2015 року. Датою закінчення дії ухвали вважати 18 грудня 2015 року.
Вказана ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року в апеляційному порядку обвинуваченим не оскаржувалась.
Надалі ухвалою суду як альтернативу, ОСОБА_5 визначено заставу в розмірі 165 мінімальних заробітних плат, що становить 200970 (двісті тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37316003000474, МФО 838012, Ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: ГУДКУ у Тернопільській області). Вказаний розмір застави було перераховано на вищезазначений рахунок 27 жовтня 2015 року платником ОСОБА_6 , яка являється матір'ю обвинуваченого. Крім того, на ОСОБА_5 у випадку внесення застави покладено обов'язки передбачені п.5 ст. 194 КПК України, зокрема повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; здати слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також роз'яснено наслідки невиконання обов'язків;
Згідно ст.. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України. Як альтернативу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 визначено заставу в розмірі 165 мінімальних заробітних плат. Ч.3 ст. 183 КПК України, передбачено, що слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду, зазначаються обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно п.6 ст. 182 КПК України, передбачено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного засобу у вигляді застави.
З системного аналізу вказаних норм Закону можна дійти висновку, що застосування альтернативного запобіжного заходу, з тримання під вартою з правом внесення застави не охоплюється положеннями ст.. 203 КПК України і продовжує діяти до закінчення судового розгляду або до розгляду судом клопотання про його зміну чи скасування.
Таким чином на думку суду на час розгляду вказаного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави, а також покладені на нього судом обов'язки, що визначені п.5 ст.. 194 КПК України, зокрема повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; здати слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Натомість обвинувачений ОСОБА_5 не належним чином виконує покладені на нього обов'язки, зокрема не повідомив суд про зміну місця проживання, а саме переїзд у м. Київ, що вбачається із письмових клопотань та пояснень самого обвинуваченого ОСОБА_5 , не зазначив чітку адресу місця перебування, що унеможливлює повідомлення останнього про час і місце розгляду справи про його обвинувачення. Крім того, від обвинуваченого ОСОБА_9 неодноразово поступали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та запровадженими карантинними обмеженнями, щодо руху транспортних засобів проте на підтвердження не надав жодних доказів про стан здоров'я, зокрема Ковід-19, чи відсутність транспортних сполучень.
Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 свідомо затягує розгляд справи, ухиляється від явки у судове засідання, у зв'язку з чим суд протягом тривалого часу не має можливості завершити розгляд справи по суті.
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника, а також обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення застави слід відмовити.
Разом із тим відповідно до вимог ст.. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Таким чином учасники процесу зокрема і обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник за наявності ґрунтовних та об'єктивних підстав вправі звернутись із клопотання про зміну чи скасування запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 203, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, зауваження на неї можуть бути подані до Апеляційної скарги.
Головуючий суддя