Справа № 522/11993/20
Провадження № 2а/522/385/20
23 листопада 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судових засідань Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
24 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач просить суд:
Поновити строк на оскарження Постанови №792, винесеної адміністративною комісією виконавчого комитету Одеської міської ради
Скасувати постанову № 792 від 22.06.2020 року, що винесена адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за ст.152 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, штрафні санкції не застосовувати.
Відшкодувати на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на реквізити: карта Монобанк, р/р НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ).
Позивач мотивує вимоги тим, що 14 травня 2020 року о 13 годині 40 хвилин стосовно нього було складено протокол № 001782 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП щодо об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В протоколі вказано, що ним порушено п. 9.1.7 Правил благоустрою території міста Одеси.
22 червня 2020 року адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради була винесена постанова № 792 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП. Вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населених пунктів, передбаченого ст.152 КУпАП.
З вказаною постановою не згоден, вважає її необґрунтованою, складеною з порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з нижченаведеного:
Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, а саме: відсутності належного суб'єкта вчинення правопорушення, вини та належних доказів по справі.
Відповідно до даних, що дають змогу встановити власників та (або) користувачів об'єктів нерухомого майна, вбачається, що він не має відношення до будь-якого нерухомого майна, що знаходиться за вказаною в протоколі та постанові адресою та відповідно до території загального користування.
Звертає увагу, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є склад правопорушення, який в даному випадку відсутній, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не наведена, а суб'єктом владних повноважень не надано жодних належних доказів, що могли б встановити та підтвердити протиправність дій. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що його безпідставно визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови. Зазначає, що дата винесення постанови 22.06.2020 року. Вказана дата є датою засідання Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради, проте в день засідання комісії Постанова вручена не була, тому з її змістом ознайомитися не мав можливості. Після неодноразового звернення до орану місцевого самоврядування з метою отримання Постанови, посадові особи повідомляли, що вона ще не готова та перебуває в процесі опрацювання. Як вбачається з даних, що дають можливість відстежити поштові пересилання лише 10.07.2020 року постанову було відправлено засобами поштового зв'язку на його адресу. З вказаних даних також вбачається, що датою отримання постанови є 14.07.2020 року. Тому, вважає, що існували об'єктивні причини, які перешкоджали у оскарженні постанови у строки передбачені вимогами чинного законодавства України, тому пропущений строк підлягає поновленню.
19 листопада 2020 року до суду надійшли заперечення на адміністративний позов. Адміністративна комісія виконавчого комітету Одеської міської ради заперечує проти позову у повному обсязі, оскільки вважає його необґрунтованим, а доводи на які посилається позивач такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Заперечують проти стягнення судового збору, оскільки вважають, що за даним спором позивач звільнений від сплати судового збору. Просить розглянути справу за їх відсутністю.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
23 листопада 2020 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за ії відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач про наявність оскаржуваної постанови дізнався в липні 2020 року. За таких обставин та з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з поважних причин, який підлягає поновленню.
В ході судового розгляду встановлено, що у постанові у справі про адміністравтине правопорушення № 792 від 22 червня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займає посаду директора ТОВ «Планета девелопмент», за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 порушив правила благоустрою, а саме - захаращення території загального користування ( АДРЕСА_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.
Згідно ст. 152 КУпАП за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 9.1.7 Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджено рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. №з подальшими змінами на об'єктах благоустрою забороняється захаращувати території загального користування будівельними та іншими матеріалами, конструкціями, сміттям, побутовими відходами, відходами виробництва, накопиченням снігу та льоду тощо.
Відповідачем до відзиву доданий протокол про адміністративне правопорушення, та фотофіксація (копії фотографій).
Суть правопорушення у протоколі та постанові зазначено: 14.05.2020 року об 13:40 год. за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення, а саме захаращення території загального користування, що є порушенням п.п. 9.1.7 «Правил благоустрою території м. Одеси (текстової частини) в новій редакції, затверджених Рішенням ОМР № 1231-VІ від 23.12.2011 року».
Проте, в порушення вимог ст. 251 КУпАП в протоколі не зазначено на території загального користування якими будівельними чи іншими матеріалами, конструкціями, сміттям, побутовими відходами, відходами виробництва було вчинено захаращення.
Також, суду не надані належні докази, які підтверджують, що на території загального користування за адресою: АДРЕСА_1 виявлено факт захаращення саме ОСОБА_1 .. В поясненнях особи не містяться відомості що саме він здійснював будь-які дії щодо захаращування території.
Додані копії фотографій, які містяться в матеріалах справи на а.с. 46 не містять засвідчення посадовою особою, яка уповноважена на складання протоколу та не відображають, щодо здійснення захаращення саме якої території та ким.
З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що вина позивача підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення та фотофіксацією.
Таким чином, оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими керувалася посадова особа, при розгляді справи, склад порушеня не деталізовано, не містить конкретних даних, встановлених при розгляді справи, тобто фактично є неконкретизованою, що унеможливлює встановлення дійсних обставин справи та фактично вчиненого правопорушення, тобто не визначений склад вчиненого правопорушення, у зв'язку з чим неможливо встановити, за порушення якого виду захаращення території позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що оскільки накладення адміністративного штрафу на позивача відбулось за необґрунтованих підстав, без з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення та порушення позивачем вимог правил благоустрою м. Одеси, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, неправомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, зокрема, відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови та закриття провадження у справі.
Щодо вимог про стягнення судових витрат. Згідно до постанови Великої палати Верховного суду України від 18.03.2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287/18) за подачу позову про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності має бути сплачений судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З урахуванням викладеного, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради (Код ЄДРПОУ 26597691) на користь ОСОБА_1 (на реквізити: карта Монобанк, р/р НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ) підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 152, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 71, 139, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити строк на оскарження Постанови № 792, винесеної 22 червня 2020 року адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності
Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову № 792 від 22.06.2020 року, яка винесена адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради (Код ЄДРПОУ 26597691) на користь ОСОБА_1 (на реквізити: карта Монобанк, р/р НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року.
Суддя Р.Д. Абухін
23.11.2020