Справа №947/26256/20
Номер провадження 3/521/9048/20
м. Одеса, Україна
23 листопада 2020 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі головуючого судді Гарського О.В., із секретарем судового засідання Гаспаровою Ж.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за протоколом № 466 від 14.09.2020 року у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка має вищу юридичну освіту, працює на посаді помічника судді Київського районного суду м. Одеси, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Сторони справи про адміністративне правопорушення, які приймали участь у судовому розгляді: прокурор - Димерлій А.О.; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
1.1. ОСОБА_1 будучи помічником судді Київського районного суду м. Одеси, являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 09.06.2020 року подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
1.2.Дії ОСОБА_1 , суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
2.Позиції сторін у справі.
2.1.Прокурор в судовому засіданні просив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу.
2.2. ОСОБА_1 надала судді свої заперечення, та в судовому засіданні просила закрити розгляд справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в її діях складу корупційного правопорушення.
3.Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
3.1.Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, допитавши ОСОБА_1 , вислухавши думку прокурора, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю правопорушення, з наступних підстав.
3.2.Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 за обставинами справи показала, що умислу на несвоєчасне подання без поважних причин декларації не мала. Не подала вчасно декларації, в зв'язку із певними новими змінами до антикорупційного законодавства (які ввели обов'язок декларування помічників суддів лише з цього року), та в зв'язку з технічними причинами (відсутність цифрового підпису). Оскільки вона тривалий час (з 2012 року) перебуває у декретній відпустці, певним чином не слідкувала за новими змінами у законодавстві, а тому у даному випадку проявила певну неуважність.
3.3.Суддею встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді помічника судді Київського районного суду м. Одеси та відповідно до п.п. (ї), п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року/із змінами станом на 17.09.2020 року/ є суб'єктом на якого поширюються вимоги вказаного антикорупційного Закону.
3.4.Законом від 17.03.2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
3.5. ОСОБА_1 дійсно подала декларацію за 2019 рік, лише 09.06.2020 року, тобто з пропуском 9 днів.
3.6.З диспозиції частини 1 ст. 172-6 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
3.7.Відповідно для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП має одночасно існувати дві ознаки, а саме: особа має несвоєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; та особа має здійснити вказані дії без поважних причин.
3.8.У даному випадку, є очевидним та ніким не оспорюваним фактом несвоєчасне подання декларації ОСОБА_1 .
3.9.Причини, які були повідомлені ОСОБА_1 як такі, що перешкодили їй вчасно подати декларацію, не можна визнати такими, що заслуговують на увагу та можуть бути визнані поважними з точки зору їх змісту. Суддя вважає, що питання декларування майна в Україні, як один із заходів антикорупційної політики, занадто висвітлено в засобах масової інформації, а тому не можна посилатись на обставини пов'язані із відсутністю інформації про нові вимоги закону про необхідність декларування саме для помічників, а також неуважністю в питанні отримання електронного цифрового підпису. Вища юридична освіта та робота помічником судді, певним чином зобов'язують людину на знання законодавства в цілому, особливо тих норм, які стосуються професійної діяльності особи. Окрім того, знання вказаних норм пов'язано з безпосереднім їх застосуванням у випадку розгляду справ про адміністративні правопорушення пов'язані із корупцією, що підсудні місцевим районним судам.
3.10.Таким чином, єочевидним, що ОСОБА_1 допустила відповідне порушення Закону та подала декларацію з пропуском встановленого строку. Разом з тим, суддя вважає, що порушення строку лише на дев'ять днів, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП але через малозначність не становить суспільної небезпеки та не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди суспільству та державі.
3.11.У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) від 06.10.2010 року № 1-27/2010, судом серед іншого проведена думка, що корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховуванням, розкраданням чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.
3.12.Тобто, ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку незаконне збагачення не у кримінально правовому аспекті, а як дії посадової особи, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
3.13.Незаконне збагачення - передбачає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати.
3.14.У даному випадку, ОСОБА_1 будучи посадовою особою, яка зобов'язана відповідно до вимог Закону декларувати свої доходи і статки не ухилилась від декларування, не бажала приховати свої доходи і майно, а допустила помилку у строках подачі декларації, на дев'ять днів. Є очевидним, що у даному випадку мова може йти лише про відсутність дисциплінованості у особи, тобто певного порядку поведінки, яка передбачає сумлінне ставлення до виконання всіх Законів, нормативних актів та загальновідомих правил.
3.15.Окрім того, держава фактично не понесла жодних негативних юридичних наслідків, оскільки хоча і з запізненням (на дев'ять днів) однак отримала інформацію щодо статків державного службовця. Натомість, для ОСОБА_1 юридичні наслідки після притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення будуть на думку судді занадто суворі та не справедливі, оскільки окрім санкції у вигляді штрафу, до особи застосовуються обмеження у вигляді позбавлення права на державну службу, яке передбачено п. 3 ч. 1 ст. 84 ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року.
3.16.Не можна визнати пропорційним порушення строку подачі декларації на дев'ять днів і позбавлення особи роботи. Тяжкість безпосередніх дій ОСОБА_1 не є такою, що викликає необхідність застосування всіх наявних адміністративних процедур держави, тільки з єдиною метою, щоб позбавити особу роботи в державній службі, навіть в умовах недотримання нею загального строку подання декларації.
3.17.Зазначений висновок судді, повністю узгоджується з рішенням Одеського апеляційного суду від 07.05.2019 року, Провадження № 33/813/500/19, Справа № 522/3354/19.
3.18.Підстав для застосування у вказаних правовідносинах Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України від 27.10.2020 року, Справа № 1-24/2020(393/20) не має, оскільки вказаним рішенням не вирішувались питання, що стосуються адміністративної відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією. Що стосується загальних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, у даному випадку, це не є предметом судового розгляду. Протокол у даному випадку складений уповноваженими особами Національної поліції України.
3.19.Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
3.20.Принцип законності ґрунтується на ідеї, що закон повинен попереджати перш, ніж карати. По-друге, вказаний принцип ґрунтується на демократичній вимогі про обмеження влади законом.
3.21.Законність в змозі приймати формальний і матеріальний зміст. Дотримання формальної законності передбачає наявність закону, а матеріальна законність означає відповідність закону вищим нормам (Конституційним, міжнародному праву та інш.), а також відповідність процесуальних дій - закону.
3.22.Дослідивши обставини вказаної адміністративної справи, в змагальній судовій процедурі, суддя прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вказане судове рішення буде очевидним попередженням особі про недопустимість в подальшому допускати подібні порушення вимог Закону.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
4.1.Обставиною, що пом'якшує відповідальність є скоєння особою правопорушення вперше, а також малозначність правопорушення.
4.2.Обставин, що обтяжують відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
5.Судовий збір, положення закону яким керувався суддя.
5.1.Закриваючи провадження по справі, суддя не стягує судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
5.2.При винесені постанови суддя керується ст. 22, 283, 284, КУпАП.
1.Висновки судді.
1.1.Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за малозначністю правопорушення.
1.2.Зробити ОСОБА_1 усне зауваження та попередити про недопустимість в подальшому здійснення подібних правопорушень.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
2.1.Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП та особою щодо якої її винесено.
2.2.Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
2.3.Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
2.4.Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
С У Д Д Я: О.В. Гарський